WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин - Дипломна робота

Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин - Дипломна робота

засобом реалізації суб'єктами своєї волі - прав і обов'язків. Від дії суб'єктів залежить виникнення і розвиток самих відносин. Так, відповідно до ст. 3 ЦПК кожна заінтересована особа вправі звернутися до суду в порядку, встановленому законом, за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Обов'язок суду приступити до розгляду справи (здійснити захист цивільного права) виникає після того, коли така заінтересована особа подасть до суду позовну заяву, заяву, скаргу. Отже, право заінтересованої особи на звернення до суду за захистом реалізується пред'явленням до суду заяви (виконанням процесуальної дії). Цьому праву відповідає обов'язок суду приступити (виконати процесуальну дію) до розгляду справи. Між судом і заінте-ресованою особою виникли цивільні процесуальні правовідносини, і його суб'єкти можуть реалізувати процесуальними діями встановлені ЦПК і по-в'язані між собою процесуальні права і обов'язки.
Таким чином, тільки сукупність процесуальних прав і обов'язків та процесуальних дій по їх реалізації заінтересованої особи і суду можуть визначати зміст цивільних процесуальних правовідносин. ЦПК врегульовує волю суб'єктів (цивільні процесуальні права і обов'язки) та їх дії. Останні виступають засобом реалізації волі, а тому тільки разом вони можуть входити до змісту правовідносин. У зв'язку з цим цивільні процесуальні правовідносини виступають формою (способом, методом) здійснення його учасниками суб'єктивних прав і обов'язків, а самі права і обов'язки ніяк не можуть бути формою правовідносин. Вони разом з процесуальними діями становлять їх зміст. Форма - це об'єктивне виявлення юридичної категорії. Цивільні процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються в цивільному судочинстві по справі, яке і є їх єдиною процесуальною формою. Обсяг і характер цивільних процесуальних прав і обов'язків встановлений у ЦПК залежно від тих завдань і процесуальних функцій, які вони покликані здійснювати в цивільному судочинстві. Цивільні процесуальні права і обов'язки суду становлять повноваження, а їх сукупність - компетенцію. Процесуальні права і обов'язки інших суб'єктів правовідносин визначають їх процесуальне становище в цивільному судочинстві. В переважній більшості вони складаються з процесуальних прав та обов'язків особистого немайнового характеру і як виняток з процесуальних прав і обов'язків майнового характеру (відшкодування судових витрат, заподіяної шкоди невиконанням процесуальних обов'язків тощо.
Цивільні процесуальні правовідносини виникають у процесі правоохо-ронної діяльності суду, в зв'язку з чим їх об'єкт тісно пов'язаний з об'єктом матеріальних правовідносин, з приводу якого виникає цивільне судочинство, і це ускладнює його визначення. В теорії цивільного процесу ним називаються: дії суб'єктів правовідносин або тільки діяльність суду; матері-ально-правові відносини, які захищаються судом; спір про право між учас-никами матеріально-правових відносин, переданий на розгляд суду; перед-бачені законом наслідки процесуальних дій, які виступають як мета цивільного судочинства (загальний об'єкт), захист матеріальних прав і за-конних інтересів сторін й третіх осіб (спеціальний об'єкт), конкретна справа та ін.. Висловлювалися також міркування, що процесуальні правовідносини взагалі не мають об'єкта.
Процесуальні дії суб'єктів правовідносин не можуть бути об'єктом від-носин, оскільки вони не є тією категорією, з приводу якої виникають самі відносини. Процесуальними діями реалізуються процесуальні права і обо-в'язки. Вони необхідні для виникнення правовідносин і наступного їх роз-витку. Право на порушення цивільного процесу реалізується в результаті вчинення процесуальних дій - подачі позовної заяви, скарги і прийняття її судом. Між судом й заінтересованою особою виникають цивільні процесуале не стосовно цих дій, а тих наслідків, на досягнення яких вони спрямовані, - порушення цивільної справи в суді на захист суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.
Об'єктом цивільних процесуальних правовідносин не виступають і ма-теріально-правові відносини, які захищаються судом, оскільки ними охоп-люються тільки відносини позовного провадження, які характеризують ди-наміку розвитку процесуальних правовідносин. Викликає сумнів правиль-ність положення про наявність загального спеціального об'єкта, оскільки воно неминуче призводить до існування по кожній цивільній справі одних загальних правовідносин і системи простих спеціальних правовідносин або ж до визнання того, що кожні цивільні процесуальні правовідносини мають два об'єкти. Об'єктом будуть процесуальні наслідки, на досягнення яких спрямовуються процесуальні права, обов'язки і процесуальні дії суб'єктів правовідносин, зокрема: показання свідка, висновок експерта.
Але, беручи до уваги, що обсяг, зміст, характер процесуальних прав і обов'язків встановлюється і визначається ЦПК залежно від мети участі су-б'єктів правовідносин у судочинстві і виконуваних ними цивільних проце-суальних функцій по справі, кожні цивільні процесуальні правовідносини в системі правовідносин у справі мають свій самостійний об'єкт.
Розділ 2
Субєкти цивільно -процесуальних правовідносин,які здійснюють правосуддя в цивільних справах.
2.1 Поняття судової влади і судової систем
Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи iнтересiв. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та iнтереси iнших осiб, або державнi чи суспiльнi iнтереси. Вiдмова вiд права на звернення до суду за захистом є недiйсною.
Суд вирiшує справи вiдповiдно до Конституцiї України, законiв України та мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує iншi нормативно-правовi акти, прийнятi вiдповiдним органом на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що встановленi Конституцiєю та законами України. У разi виникнення у суду сумнiву пiд час розгляду справи щодо вiдповiдностi закону чи iншого правового акта Конституцiї України, вирiшення питання про конституцiйнiсть якого належить до юрисдикцiї Конституцiйного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирiшення питання стосовно внесення до Конституцiйного Суду України подання щодо конституцiйностi закону чи iншого правового акта. У разi невiдповiдностi правового акта закону України або мiжнародному договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. У разi невiдповiдностi закону України мiжнародному договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, суд застосовує мiжнародний договiр.Норми права iнших держав суд застосовує у разi, коли це встановлено законом України чи мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України. Якщо
Loading...

 
 

Цікаве