WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин - Дипломна робота

Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин - Дипломна робота

клопотанням цiєї особи розглядається спочатку у справах за позовами агропромислових підприємств до матеріально-відповідальних осіб про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок загибелі застрахованих сільськогосподарських тварин, мають право брати участь як треті особи з самостійними вимогами органи державного страхування, які виплатили підприємствам страхову винагороду, пред'явивши позов до відповідачів про присудження їм виплачених підприємствам сум страховки. У справах про поділ жилого будинку між суб'єктами спільної сумісної власності (подруж-жям, членами сім'ї) вправі вступити в справу третіми особами з самостійними вимогами особи, які брали участь у його будівництві не на підставі угоди про створення спільної власності, пред'явивши позов про відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.
Треті особи із самостійними вимогами можуть і не вступати в процес по справі між сторонами, а порушити самостійну справу - пред'явити позов до тієї із сторін, яка, одержавши позитивне рішення суду на свою користь, порушила чи поставила під загрозу їх права та інтереси з приводу спірного об'єкта. Вони не бажають закінчення вирішення судом справи, оскільки в них є побоювання, що визнання права за стороною може утруднити чи зро-бити неможливим одержання спірного об'єкта, хоч у майбутньому суд і визнає право за ними на цей об'єкт. Розгляд справи за їх участю дає можливість зекономити час і процесуальні засоби, зменшити судові витрати і запобігти постановленню судом протилежних за змістом рішень.
Третя особа із самостійними вимогами вступає в справу за своєю ініціативою шляхом пред'явлення позову, але до кого він може бути пред'явлений, у процесуальній літературі з приводу цього були висловлені дві протилежні точки зору: до обох сторін; до однієї або до двох сторін1. Стаття 34 ЦПК вирішує дане питання за останнім варіантом.
Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи бу-де позовна заява, в якій поряд з іншими, передбаченими ст. 125 ЦПК рек-візитами, необхідно викласти зміст позовних вимог, обставини, що обґрун-товують ці вимоги на предмет спору між сторонами, із зазначенням доказів, що стверджують позов. Цим самим підтверджується зв'язок між вимогою третьої особи і спірними правовідносинами сторін. Саме на нього і на об'єкт їх матеріального спору спрямовується вимога третьої особи, повністю чи частково виключаючи вимогу позивача або зустрічний позов відповідача. Але такою вимога третьої особи стане тоді, коли вона матиме спільні елементи з первісним позовом. В обох вимогах - спільний предмет, оскіль-ки він визначається одними і тими ж спірними матеріальними правовідно-синами. Збігається і зміст позовів, оскільки самостійна вимога за правилом ст. 34 ЦПК заявляється на предмет спору, тобто повинна суміщатися з первісною. А оскільки наявність обох вимог пов'язана з різним суб'єктним складом, то підстави їх різні, тому що вони покликані обгрунтувати належ-ність суб'єктів до справи такими особамі їх права на предмет спору (ст. 125 ЦПК).
Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується державним митом за загальними правилами Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. "Про державне мито", в редакції Закону України від 20 квітня 2000 р. та статтями 79-89 ЦПК. Цивільний процес в їх інтересах може бути розпочатий також за ініціативою прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, інших організацій, а також окремих громадян у передбачених законом випадках (ст. 45 ЦПК). Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення (ст. 34 ЦПК). Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові справи. Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування також з приводу законності ухвали суду з цього приводу. За процесуальним становищем треті особи із самостійними вимогами користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Рівність їх прав пояснюється тим, що відносно них зроблено припущення, що вони є суб'єктами спірного права. Але між ними існує відмінність: в інтересах позивача розпочинається провадження по справі, третя особа - вступає в порушену справу в суді, тому об'єднати цих осіб поняттям "позивач"2 було б неправильним. Назва третьої особи суто процесуальна - вона вступає у справу між двома сторонами, тому і одержала таку назву.
Цивільний процес, який виник за позовом третьої особи до сторін, має відносну самостійність: його розвиток залежатиме від розвитку процесу між сторонами, але припинення процесу між сторонами не викличе обов'язко-вого припинення процесу між нею і сторонами. Задоволення сторін укла-денням мирової угоди чи в результаті розгляду справи судом першої інстан-ції не перешкодить третій особі вимагати відповідно розгляду судом її вимо-ги до сторін чи порушити касаційне провадження.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, котрі беруть участь у процесі по справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів.
Одна й та ж особа може брати участь у справі як третя особа тільки з боку однієї сторони, але на боці однієї сторони можуть брати участь декілька третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Участь третьої особи в процесі сприяє всебічному, повному і об'єктив-ному встановленню судом дійсних обставин справи, прав і обов'язків сто-рін, а отже - і постановленню законного і обгрунтованого рішення.
Третіми особами без самостійних вимог у судовій практиці іноді визна-чаються співучасники сторін і суб'єкти захисту прав інших осіб. Але співвід-повідач перебуває в правових відносинах з позивачем і відповідає безпосе-редньо перед ним, а третя особа на стороні відповідача перебуває за межами спірних правовідносин сторін. Суб'єкти захисту прав інших осіб відрізня-ються від третіх осіб за виконуваними цивільно-процесуальними функціями - їх участь у процесі обумовлена необхідністю здійснення покладених на них обов'язків і захисту прав громадян (у тому числі і третіх осіб) та інте-ресів держави (ст. 45 ЦПК).
Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог щодо предмета спору.Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на сторонi позивача або вiдповiдача до ухвалення судом рiшення, якщо рiшення в справi може вплинути на їх права або обов'язки щодо однiєї iз сторiн. Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог щодо предмета спору, можуть бути залученi до участi в справi також за клопотанням сторiн, iнших осiб, якi беруть участь у справi, або з iнiцiативи суду. Третi особи,
Loading...

 
 

Цікаве