WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин - Дипломна робота

Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин - Дипломна робота

квалiфiкацiйнi класи (не вище другого);
3) розглядає звернення та подання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв мiсцевих судiв, проводить пов'язанi з цим службовi перевiрки, за наявностi пiдстав порушує дисциплiнарне провадження i вирiшує питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi;
4) припиняє перебування у вiдставцi суддiв мiсцевих судiв;
5) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.
Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України:
1) дає висновок про можливiсть обрання суддiв Верховного Суду України, суддiв вищих спецiалiзованих судiв, Касацiйного суду України та суддiв Апеляцiйного суду України, а також висновок про звiльнення зазначених суддiв з посади;
2) перевiряє додержання кандидатами на посади суддiв, а також суддями цих судiв вимог Конституцiї України та законiв щодо їх статусу;
3) проводить атестацiю суддiв Верховного Суду України, суддiв вищих спецiалiзованих судiв, Касацiйного суду України та Апеляцiйного суду України i присвоює їм вiдповiднi квалiфiкацiйнi класи;
4) розглядає звернення про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв Касацiйного суду України та суддiв апеляцiйних судiв; проводить пов'язанi з цим службовi перевiрки, за наявностi пiдстав порушує дисциплiнарнi провадження та вирiшує справи про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв зазначених судiв;
5) розглядає скарги на рiшення (висновки) квалiфiкацiйних комiсiй суддiв;
6) дає дозвiл на складання та приймає повторний (додатковий) iспит у суддiв, яким вiдмовлено в рекомендацiї до обрання суддею безстроково;
7) припиняє перебування у вiдставцi суддi (крiм суддiв мiсцевих судiв);
8) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.
Суддiвське самоврядування
Для вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв в Українi дiє суддiвське самоврядування, тобто самостiйне колективне вирiшення зазначених питань професiйними суддями. До питань внутрiшньої дiяльностi судiв належать питання органiзацiйного забезпечення судiв та дiяльностi суддiв, соцiальний захист суддiв та їх сiмей, а також iншi питання, що безпосередньо не пов'язанi iз здiйсненням правосуддя. Рiшення з зазначених питань органами суддiвського самоврядування приймаються вiдповiдно до закону. Порядок здiйснення суддiвського самоврядування визначається вiдповiдно до Конституцiї України Законом "Про судоустрій", Законом "Про статус суддiв", iншими законами, а також регламентами i положеннями, що приймаються органами суддiвського самоврядування.
Органiзацiйними формами суддiвського самоврядування є збори суддiв, конференцiї суддiв, з'їзд суддiв України, ради суддiв та їх виконавчi органи.
Органiзацiйне забезпечення дiяльностi судiв та
iншi питання судоустрою
Органiзацiйне забезпечення роботи суду здiйснює його апарат, який очолює керiвник апарату (завiдуючий секретарiатом). Завiдуючий секретарiатом пiдпорядковується головi суду i координує свою дiяльнiсть з вiдповiдним територiальним управлiнням державної судової адмiнiстрацiї. Правовий статус службовцiв, якi працюють в апаратi суду, визначається законом про державну службу. За умовами оплати працi, матерiально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працiвники апарату суду прирiвнюються до вiдповiдних категорiй службовцiв апарату вищого, центральних або мiсцевих органiв виконавчої влади.
До штату апарату судiв входять також помiчники суддiв, науковi консультанти та судовi розпорядники.
У кожному судi дiє служба судових розпорядникiв. Судовi розпорядники забезпечують додержання особами, що знаходяться в судi, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засiданнi.
Пiдтримання громадського порядку в судi, припинення проявiв неповаги до суду, а також охорону примiщень суду, виконання функцiй щодо державного захисту суддiв, працiвникiв суду, забезпечення безпеки учасникiв судового процесу здiйснює судова мiлiцiя.
2.3 Третейські суди.
Завданням третейського суду є захист майнових i немайнових прав та охоронюваних законом iнтересiв сторiн третейського розгляду шляхом всебiчного розгляду та вирiшення спорiв вiдповiдно до закону.
Юридичнi або фiзичнi особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спiр, який виникає з цивiльних чи господарських правовiдносин, крiм випадкiв, передбачених законом. Спiр може бути переданий на розгляд третейського суду за наявностi мiж сторонами третейської угоди, яка вiдповiдає вимогам цього Закону.
Спiр може бути переданий на вирiшення третейського суду до прийняття компетентним судом рiшення у спорi мiж тими ж сторонами, з того ж предмета i з тих самих пiдстав.
Третейськi суди в порядку, передбаченому Законом, порядку можуть розглядати будь-якi справи, що виникають iз цивiльних та господарських правовiдносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недiйсними нормативно-правових актiв;
2) справ у спорах, що виникають при укладеннi, змiнi, розiрваннi та виконаннi господарських договорiв, пов'язаних iз задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають iз сiмейних правовiдносин, крiм справ у спорах, що виникають iз шлюбних контрактiв (договорiв);
5) справ про вiдновлення платоспроможностi боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однiєю iз сторiн в яких є орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, державна установа чи органiзацiя, казенне пiдприємство;
7) iнших справ, якi вiдповiдно до закону пiдлягають вирiшенню виключно судами загальної юрисдикцiї або Конституцiйним Судом України;
8) справ, коли хоча б одна iз сторiн спору є нерезидентом України.
В Українi можуть утворюватися та дiяти постiйно дiючi третейськi суди та третейськi суди для вирiшення конкретного спору (суди ad hoc).Постiйно дiючi третейськi суди та третейськi суди для вирiшення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.
Постiйно дiючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постiйно дiючий третейський суд.Постiйно дiючi третейськi суди можуть утворюватися та дiяти при зареєстрованих згiдно з чинним законодавством України:
всеукраїнських громадських органiзацiях;
всеукраїнських органiзацiях роботодавцiв;
фондових i товарних бiржах, саморегулiвних органiзацiях професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв;
торгово-промислових палатах;
всеукраїнських асоцiацiях кредитних спiлок, Центральнiй спiлцi споживчих товариств України;
об'єднаннях, асоцiацiях суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi - юридичних осiб, у тому числiбанкiв.
Постiйно дiючий третейський суд пiдлягає державнiй реєстрацiї. Державна реєстрацiя постiйно дiючого третейського суду здiйснюється Мiнiстерством юстицiї України, Головним управлiнням юстицiї Мiнiстерства юстицiї України в Автономнiй Республiцi Крим, обласними, Київським, Севастопольським мiськими управлiннями юстицiї протягом п'ятнадцяти днiв з дня подання його засновником
Loading...

 
 

Цікаве