WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суб’єктивне право та юридичний обов’язок - Дипломна робота

Суб’єктивне право та юридичний обов’язок - Дипломна робота

контрагента.
6. Стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків. Це найбільш поширений спосіб захисту цивільних прав і охоронюваних законом інтересів, який використовується у сфері як договірних, так і не договірних відносин.
На відміну від виконання обов'язку в натурі, наприклад, обов'язок боржника видати кредитору речі того ж роду і якості, у даному випадку майновий інтерес потерпілого задовольняється за рахунок грошової компенсації понесених ним майнових збитків. При цьому така компенсація може бути прямо пов'язана за розміром завданої шкоди. Основна форма компенсації завданої потерпілому шкоди - це відшкодування збитків (ст. 203 ЦК України).
У цивільному законодавстві вживається два терміни - це "відшкодування збитків" та "відшкодування шкоди". Розмежовуються вони в залежності від сфери виникнення негативних наслідків. Якщо вони виникають через невиконання договору, то вживається слово "збитки". А, якщо з інших причин - пошкодження чи знищення майна, смерть, каліцтво, ушкодження здоров'я і інших причин, не повов'язних з договірними відносинами, то вживається слово "шкода". Але зміст їх один і той же .
Під збитками розуміють витрати, які особа, право якої порушено, зробила або мусить зробити для відновлення свого права, знищення або пошкодження майна (реальні збитки), а також неотримані доходи, які ця особа мала б за звичайних обставин отримати, якби її право не було порушене (неодержана користь).
7. Стягнення неустойки (штрафи, пені). Неустойку, штраф та пеню об'єднує те, що вони є певними грошовими сумами, які визначені законом або договором і сплачуються у разі невиконання договірного обов'язку.
Стаття 204 ЦК України встановлює механізм взаємозв'язку неустойки та збитків. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються в частині, непокритій неустойкою (штрафом, пенею).
Більш детальний аналіз неустойки даний у розділі про способи забезпечення виконання зобов'язання.
8. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди як цивільно-правовий спосіб захисту з'явилося в нашій правовій системі порівняно недавно.
На сьогодні цей інститут права вбирає окремі статті спеціальних законів, зокрема, ст. 49 Закону України "Про інформацію", ст. 12 Закону України "Про охорону праці", ст. 24 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 5 Закону України "Про службу безпеки" та інші, які передбачають можливість чи обов'язок відшкодування моральної шкоди в певних випадках, а також ст. 6 чинного Цивільного кодексу України, яка називає компенсацію моральної шкоди серед способів захисту прав, ст. 7, яка надає право особі вимагати відшкодування немайнової шкоди у випадках посягання на честь, гідність чи ділову репутацію, та ст. 440', що регулює загальний порядок відшкодування такої шкоди .
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1195 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною (немайновою) шкодою треба розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб .
Однак, слід зазначити, що на думку багатьох фахівців таке визначення не є точним, оскільки в ньому поняття "моральні страждання" відокремлюється від поняття "фізичні страждання".
Якщо визначати моральної (немайнової) шкоди для фізичних та юридичних осіб доцільно було б відійти від визначення моральності в заподіянні шкоди, замінивши поняття "моральна шкода" поняттям "немайнова шкода".
Зокрема, останне може мати таке визначення: немайнова шкода - це негативні наслідки морального або іншого немайнового характеру, які виникли внаслідок фізичних страждань, порушень немайнових аботісно пов'язаних з майновими прав чи інших негативних явищ, викликаних неправомірними діяннями.
Пленум Верховоного Суду України роз'яснюючи в постанові порядок застосування норм чинного законодавства, у п. 2 зазначає, що такі спори розглядаються судами у випадках, коли право на компенсацію моральної шкоди передбачено спеціальним законодавством . Що ж до її відшкодування у сфері трудових відносин Пленум взагалі дав роз'яснення про таку можливість лише у випадках, коли це було передбачено умовами укладеного сторонами контракту або коли така шкода є наслідком небезпечних чи шкідливих умов праці.
Відповідно до такого роз'яснення рішенням Радянського районного суду м.Києва від 12 січня 1996 р. відновлено у відшкодуванні моральної шкоди гр. І за позовом до гр. М. За матеріалами справи гр.І був безпідставно (що встановлено судом і незаконне рішення скасовано) відсторонений від роботи на посаді президента компанії, чим порушені його особисті права та завдана моральна шкода, яка на думку позивача полягагла у тому, що принижені його гідність, ділова репутація, зруйновані налагоджені ним раніше зв'язки з вітчизняними та закордонними колегами, не відбулася його участь у багатьох переговорах з представниками іноземних компаній, зірваний виступ з доповіддю на міжнародній конференції за кордоном, організатором якої він особисто виступав та ін., і нарешті, в нього загострилися хронічні захворювання і суттєво погіршився стан здоров'я.
Суд відмовив у позові гр. І, посилаючись на відсутність спеціального закону, оскільки ст. 173' Кодексу про працю України передбачає відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли до неї призвели небезпечні або шкідливі умови праці.
Однак рішення суду не узгоджується з вимогами закону про повне відшкодування шкоди, зокрема ст. 6 та ст. 440' ЦК України, якими передбачена можливість захисту цивільних прав поряд з іншими способами шляхом відшкодування моральної шкоди. Таке правило має поширюватися на всі зобов'язання, що виникають із заподіяння шкоди і передбачених гл. 40 ЦК України.
Більш правильним є роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29 лютого 1996 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди (далі роз'яснення Вищого арбітражного суду), в якому, зокрема, зазначено, що чинне законодавство не містить вичерпного переліку обставин, за яких юридична особа може вважати, що їй заподіяно моральну шкоду .
Таким чином, відповідно до ст. 440' ЦК України фізична або юридична особа має право вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди у разі порушення її права неправомірними діями в будь-яких правовідносинах.
Найпоширенішими випадками, коли вирішується питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, є:
1) поширення, у тому числі через засоби масової інформації, відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, порочать честь, гідність, ділову репутацію;
2) ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків;
3) неправомірні дії посадових та службових осіб, органів державної влади, дізнання, слідства, прокуратури, суду;
4) порушення авторських прав;
5) порушення прав споживачів.
Правило ст. 443 ЦК України обмежує дію ст. 440' ЦК тим, що суди можуть нести
Loading...

 
 

Цікаве