WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Робота з речовими джерелами криміналістичної інформації при розкритті та розслідуванні злочинів - Дипломна робота

Робота з речовими джерелами криміналістичної інформації при розкритті та розслідуванні злочинів - Дипломна робота

з речовими джерелами протягом кримінального судочинства має бути виключена, оскільки значно ускладнює процес доведення за допомогою цих джерел з точки зору можливості появи від сторони захисту та інших осіб таких небажаних питань:
1. Можливість протягом позапроцесуальної роботи з речовими джерелами їх фальсифікації, що спростувати буде нелегко, оскільки залишається лише допит осіб, які проводили цю роботу, а вони вже розглядаються яка зацікавлені особи. У випадку ж процесуального документування можна вивчити протокол процесуальної дії та допитати понятих, участь яких при цьому обов'язкова.
2. Складність доведення об'єктивних умов проведення даної роботи, що може знадобитися для експертного дослідження, при наявності умов - додаткового чи повторного, для оцінки стану речових джерел, які надійшли на це дослідження, а раніше були об'єктом позапроцесуальної деструктивної роботи.
Збирання речових джерел здійснюється заради отримання за їх допомогою (шляхом проведення відповідного дослідження) необхідної інформації. Великі можливості у цьому відношенні мають різні види огляду (процесуального: слідчого, експертного, судового; позапроцесуального), відтворення обстановки та обставин події, звичайна та примусова виїмка та обшук. Нетрадиційними способами отримання інформації від речових джерел може стати пред'явлення їх для впізнання та деякі інші процесуальні чи позапроцесуальні дії, складовою частиною яких, як правило, є огляд чи особисте дослідження цього джерела[17.119].
Взагалі розрізняють дві основні форми дослідження речових джерел інформації- особисте та експерте. Сутність особистого дослідження полягає у тому, що суб'єкти, які ведуть боротьбу зі злочинами і несуть відпо-відальність за якісне, всебічне та об'єктивне її ведення (слідчий, суддя, прокурор у ролі слідчого), самі особисто досліджують речове джерело з метою:
1. Отримати остаточну відповідь на ті запитання, вирішення яких не потребує залучення спеціальних знань.
2. З'ясувати напрямок пошуку інших джерел інформації, необхідність проведення експертного дослідження чи інших дій з цим джерелом, оцінити та визначити напрямки використання інформації, яка була отримана за допомогою цього джерела, та інші "можливості" даного речового джерела у боротьбі зі злочином чи з іншими правопорушеннями.
Наступним, третім, етапом роботи з речовими джерелами є оцінка тієї інформації, що була отримана за їх допомогою, після чого настає вже чер-га останнього, четвертого, етапу - використання інформації з криміналі-стичною чи ордистичною метою.
Таким чином, етапами роботи з речовими джерелами інформації є:
1. Збирання речових джерел.
2. Отримання від речових джерел інформації шляхом проведення окремих процесуальних (слідчих, судових, експертних) чи позапроцесуальних дій або їх комбінацій.
3. Оцінка отриманої у перебігу цього інформації.
4.Використання цієї інформації з криміналістичною (доказовою, орієнтовною) метою.
Важливе значення для проведення всіх вказаних етапів роботи з речо-вими джерелами, у тому числі всіх елементів їх збирання, має знання механізму виникнення речового джерела певного виду чи природи. Зокрема, знання про механізм утворення слідів запаху людини можуть допомогти у якісному та ефективному не тільки збиранні та дослідженні цих слідів, а й у правильній оцінці та використанні отриманої за їх допомогою інформації[37. 14].
Завершуючи розгляд питань роботи з речовими джерелами, треба підкреслити, що вони складають лише частину проблем роботи з джерела-ми інформації взагалі, оскільки інша частина цих питань припадає на особливості роботи з особистими джерелами.
Узагальнення відповідного практичного аспекту роботи з особистими джерелами інформації свідчить про те, що ця процедура починається з того, що такі джерела треба спочатку встановити серед кількості інших людей.
Необхідним інструментарієм цього, на нашу думку, повинні стати відповідні критерії, по яких можна було б з великої кількості людей вибрати саме тих, які і зацікавили правоохоронців саме як особисті джерела[39.245].
Зрозуміло, що така зацікавленість правоохоронців з'явиться лише до тих людей, відносно яких у них будуть припущення, що ці люди зберегли у своїй пам'яті ті чи інші фактичні дані, які можуть мати значення для бо-ротьби з певним злочином.
Уданому випадку сформульовано завдання, яке може задовольнити проведення будь-яких стадій боротьби зі злочинами, у тому числі й тих, що пов'язані з правильним вирішенням кримінальної справи про цей злочин. Тоді можна говорити про більш вузьке завдання - отримання фактичних даних, що мають значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи і у кінцеву підсумку для правильного вирішення даної справи.
РОЗДІЛ 3: Робота з окремими категоріями джерел криміналістичної інформації.
3.1 Робота з гомологічними об'єктами криміналістичної інформації.
Під гомологічними об'єктами криміналістичної інформації розуміють об'єкти контактної взаємодії з частинами тіла людини. Такими є: сліди рук, рукавичок, сліди ніг, взуття, сліди зубів, інших ділянок тіла, що не мають папілярних узорів (губ, вушної раковини і ін.), сліди одягу, крові.
Оскільки найбільш поширеними у перебігу боротьби зі злочинами слідами є сліди шкіряного покрову людини, то саме з них доцільно розпо-чати розгляд загальних положень збирання та особистого дослідження ос-новних видів слідів.
Сліди рук. Як відомо шкіра на долонях рук і підошвах ніг має особливу будову. Вона складається з двох шарів: верхнього - епідермісу і нижнього - дерми, тобто власне шкіри.
У верхній частині дерми розташовані сосочки, які утворюють ряди (лінії). Покриті епідермісом, вони є основою валиків, що називаються папілярними лініями. Останні мають три основні види узорів: дугові, петльові та завиткові, які належать до загальних ознак. Кожна папілярна лінія має певні особливості будови (розриви, роздвоєння, потовщення, крапки тощо); їх розташування і форма - окремі ознаки папілярних візерунків. Поєднання загальних та окремих індивідуальних ознак становить неповторний папілярний візерунок, його індивідуальність[26.410].
Індивідуальність папілярних узорів - основна їх властивість. Ще однією їх властивістю є відносна незмінність. Узори на пальцях рук формуються до шести місяців внутрішньоутробного життя зародка людини і майже не змінюються до повного розкладу тканин після смерті людини.Папілярні візерунки на пальцях мають властивість від-новлюватися, якщо ушкодження не торкається власне шкіри, тобто сосочкового шару. Ушкодження сосочкового шару залишає рубці на папілярному візерунку. У похилому віці на папілярному візерунку з'являються зморшки, складки, "білі лінії", побутові ушкодження, але загальна форма та окремі індивідуальні ознаки залишаються незмінними, Що дає змогу ідентифікувати людину за слідами рук будь-коли [12, с.14].
Папілярні візерунки поділяються на три основних типи: дугові, петльові та завиткові. Якщо візерунки за своєю будовою не можуть бути віднесені ні до
Loading...

 
 

Цікаве