WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Робота з речовими джерелами криміналістичної інформації при розкритті та розслідуванні злочинів - Дипломна робота

Робота з речовими джерелами криміналістичної інформації при розкритті та розслідуванні злочинів - Дипломна робота

об'єкт зберігає свої властивості та ознаки, які дозволяють ототожнювати його, називається ідентифікаційним. Оскільки всі об'єкти матеріального світу постійно змінюються, то стійкість об'єктів треба розуміти як відносні властивості, коли зміни, що відбулися, є такими, при яких річ залишається ще сама собою.
Звідси випливає, що речові джерела інформації в криміналістиці дозволяють розв'язувати такі науково-практичні задачі, що виникають при розслідуванні злочинів. А саме:
1. Проводити ідентифікацію осіб і предметів по слідах їх внутрішньої структури.
2. Проводити групофікацію і класифікацію об'єктів як індивідуальних, так і масового походження.
3. Встановлювати анатомо-фізіологічні особливості, притаманні людині, наприклад, стать, зріст, вік.
4. Встановлювати механізм слідоутворення і пов'язані з ним обставини - місце, час, вид енергії взаємодії, тощо [6, с.131-140].
1.3 Організація роботи з речовими джерелами криміналістичної інформації.
Робота (або діяльність) - категорія соціальна. У тлумачних словниках її інтерпретують, як "спосіб буття людини у світі, здатність її вносити зміни в дійсність". Робота має соціально-перетворюючу направленість, вона пов'язана із здатністю людини до вироблення цілеспрямованих змін в матеріальному середовищі [47.583].
В нашому випадку поняття "робота" використовується в криміналістичному аспекті і полягає у діяльності слідчого, експерта, спеціаліста, та інших осіб, передбачених кримінально-процесуальним законодавством по виявленню, збиранню, дослідженню і пред'явленню речових джерел як доказів.
Організація роботи з речовими об'єктами включає в себе основні етапи (стадії) діяльності працівників органів внутрішніх справ і суду, експертів та ін.
Уніфікація термінології і переліку етапів роботи як з особистими, так і речовими джерелами інформації має важливе значення для будь-якої процедурної галузі юридичної науки. Власне традиційно ці проблеми розроблялися криміналістами тільки щодо кримінального судочинства. Причому спеціальне дослідження даної проблеми, проведене О.А.Кириченком, П.П.Іщенком, М. Романовим та ін. показало наявність надзвичайно широкої термінологічної і кількісної різноманітності етапів роботи з джерелами інформації. Наприклад А. Н. Алексеев в цьому аспекті вказував на виникнення, пізнання і використання доказів, Ю.Ф.Бердічевський - на виникнення інформації про злочин і осіб, що його скоїли, виявлення такої інформації з метою використання її як доказу; А.Н.Васильєв - на виявлення, збирання і дослідження доказів; А.І.Вінберг - на виявлення, збирання, фіксацію і дослідження доказів; М.М.Видря і МН.Любарський - на виявлення, вилучення, фіксацію і дослідження речових доказів і документів; В.І.Гончаренко - на збирання, дослідження і використання інформації про злочин: В.Д.Грабовський і А.Ф.Лубін - на встановлення слідів (пошук, виявлення, фіксацію і вилучення) і використання "слідової інформації" для формування системи доказів; В.Л.Довгий - на збирання і дослідження джерел доказів, оцінку і використання отриманої за їх допомогою інформації; А.В.Іщенко - на виявлення, дослідження використання доказової Інформації в боротьбі із злочинністю; В.Я.Колдін на виявлення, витягання, фіксацію, передачу і дослідження інформації, шо стосується розслідування події; А.Н.Колесніченко - на виявлення, фіксацію і дослідження доказів; Ю.І.Краснобаєв - на виникнення слідів злочинної діяльності і судове дослідження доказів [17, с. 117-118].
І.Ф.Крилов більш обґрунтованим вважає виділення таких етапів роботи з джерелами інформації, як виявлення, збирання, збереження, фіксація і дослідження доказів; М.А.Матусовський -виявлення, фіксація, вилучення і дослідження слідів злочину; Н.Н.Медведєв - збирання і використання доказів; С.В.Мітрічев і П.С. Єлькінд та ін. - виявлення, збирання, фіксацій і дослідження доказів; В.М,Натансон - збирання і закріплення до суду доказів; В.А.Образшв - збирання і дослідження інформації; В.І.Попов - збирання і дослідження доказів; Н.Порубов - утворення, виявлення, дослідження і використаиння фактичних даних про сліди злочинної діяльності; Н.А.Селіванов - виникнення, збирання і використання слідів злочину як доказів; МС.Строгович - виявлення і дослідження речових доказів і слідів злочину; В.Г.Танасевич -виявлення, збирання і дослідження фактичних даних; П.І. Тарасов-Радіонов - експертне дослідження речових доказів; М.Чельцов -виявлення, закріплення і обробка речових доказів; виявлення, збирання, фіксація і дослідження доказів; В.М.Шавер - виявлення і дослідження доказів; А.Р.Шляхов - виявлення, фіксація і дослідження речових доказів; И.А.Якубович - збирання і досліджений доказів; і т.д. [17. 117-118] .
Як бачимо, окремі автори мали декілька варіантів даної концепції, і нерідко одна і та ж термінологія по-різному тлумачилася тими або іншими вченими, не кажучи вже про те, що сама інформація, її термінологія та різновиди трактувалися досить неоднозначно.
Отже, необхідно не тільки чітко розмежовувати етапи роботи з особистими і речовими джерелами інформації, але і враховувати термінологічні і кількісні особливості етапів роботи з окремими різновидами речових джерел інформації, наприклад, зі слідами і зразками запаху людини тощо.
Враховуючи вищенаведені думки вчених приходимо до висновку, що першим (початковим) етапом роботи з речовими джерелами інформації є їх збирання, яке може бути поділено на декілька елементів:
1. Пошук ймовірних місць знаходження речових джерел або вірогідних їх носіїв.
2. Виявлення речових джерел у цих місцях або на їхніх вірогідних носіях.
3. Фіксація речових джерел.
4. Вилучення речових джерел.
5. Пакування речових джерел.
6. Зберігання речових джерел, оскільки треба знати, як зберегти навіть належним чином упаковані речові джерела певної природи чи виду.
7. Транспортування речових джерел.
Так, якщо субстанції ґрунту з одягу підозрюваного та зразки ґрунту з місця вчинення злочину будуть зібрані зі значним розривом у часі або будуть до дослідження зберігатися у різних умовах (наприклад, у холодильнику та при звичайній кімнатній температурі), то висновок про їх різне мікробіологічне наповнення може бути зумовлений саме цими порушеннями.
Документування, яке розглядається О.А.Кириченком як одна з форм фіксації речових джерел і вказане у числі елементів збирання, фактично має більш широке значення і має супроводжувати увесь процес не тільки збирання, а іншої роботи з речовими та й з особистими джерелами [17.119].
З точки зорупроцесуального документування, то воно у першу чергу має супроводжувати збирання речових джерел, отримання інформації від останніх, а також від особистих джерел.
Таким чином, документування треба розглядати в якості особливого проміжного етапу роботи з речовими джерелами, тобто такого, який у процесуальній чи позапроцесуальній формі має супроводжувати цю роботу з початку та до кінця та при цьому не повинен вказуватися у пере-ліку етапів роботи і речовими і з особистими джерелами. При цьому позапроцесуальна робота
Loading...

 
 

Цікаве