WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання охорони і раціонального використання земель - Дипломна робота

Правове регулювання охорони і раціонального використання земель - Дипломна робота

дослідження використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, системний, комплексний) та спеціальні методи дослідження (метод тлумачення правових норм). За допомогою діалектичного методу досліджувався розвиток положень про регулювання охорони та раціонального використання земель. Застосування методу системного аналізу дозволило визначити правовий статус землі серед інших природних ресурсів, які складають власність Українського народу. Взаємозв'язок, дія і застосування видів юридичної відповідальності (адміністративної, кримінальної, дисциплінарної, цивільної, земельної тощо) досліджувалися комплексним методом. Для виявлення відповідності норм права суспільним відносинам застосовувався метод тлумачення правових норм.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у належному теоретико-прикладному аналізі положень чинного законодавства України у сфері раціонального використання та охорони земель та вироблених на його основі висновках та пропозиціях.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають можливість обґрунтувати концептуальні підходи до вирішення теоретичних проблем в сфері раціонального використання та охорони земель; вносять певний вклад у визначення змісту та напрямів удосконалення зако-нодавства у сфері контролю за використанням та охороною земель. Наукові положення, рекомендації та висновки дипломної роботи можуть бути використані у подальшому вдосконаленні земельного законодавства, зокрема, при внесенні змін і доповнень до законів України "Про охорону земель", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", застосуванні земельного законодавства в галузі реалізації права власності на землю, права землекористування, в сфері орендних відносин, у здійсненні моніторингу земель, веденні державного земельного кадастру, організації землеустрою, застосуванні норм юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
Запропонована робота складається із вступу, чотирьох розділів, в яких послідовно розглядаються всі питання, необхідні для найбільш повного розкриття досліджуваної теми та висновків, де висвітлюється короткий аналіз розглянутого матеріалу, а також висуваються окремі пропозиції стосовно можливих варіантів удосконалення варіантів у даній сфері, а відтак - покращення якості земельних ресурсів.
?
РОЗДІЛ 1: ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ І РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ.
1.1 Земля як об'єкт правового регулювання.
Новий Земельний кодекс України не дає визначення землі як об'єкта законодавчого регулювання. Водночас він визначає, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
У цьому плані заслуговує на увагу визначення поняття "земля", яке наведене у Державному стандарті "Земля. Терміни і визначення". Земля - це найважливіша частина навколишнього природного середовища, яка характеризується простором, рельєфом, ґрунтовим покривом, рослинністю, надрами, водами, є головним засобом виробництва в сільському господарстві, а також просторовою базою для розміщення галузей народного господарства.
Очевидно, що у наведеному визначенні фіксуються переважно біологічні й економічні ознаки землі та її призначення. Проте, як вважає Н.І.Титова, цих ознак недостатньо для об'єктивного розуміння поняття "земля" в юридичному значенні, а деякі з них потребують суттєвого уточнення, оскільки чинне екологічне та земельне законодавство передбачає особливості землі у складі довкілля та формування його якості [54, с.10-12].
Так, Закон України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища", зокрема ч. 1 ст. 5, вказує, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягає навколишнє природне середовище, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період, зокрема земля, ландшафти та інші природні комплекси [13].
Отже, земля, з однієї сторони, виступає як самостійний об'єкт господарського використання, а з іншої - є складовою довкілля, яка сприяє формуванню складних природних утворень, тобто екологічних систем, справляє біологічний вплив на створення ландшафтів та інших природних комплексів - заповідників, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, штучно створених систем - дендропарків, ботанічних садів, зоопарків, парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, рекреаційних, лікувальних, оздоровчих зон тощо.
Зовсім інше юридичне смислове навантаження несе в собі термін "землі" (аналогічно - "води"). Під ним необхідно розуміти саме природний компонент, не вилучений з довкілля, а органічно в нього вплетений, взаємодіючий з водами, лісами та іншими природними ресурсами. Земельні відносини мають на увазі саме такий об'єкт правової регламентації, хоч в земельному законодавстві (навіть у Земельному кодексі) він називається юридично неточно: "земля".
Крім того, на думку Н.І.Орлова, землі як об'єкт правової регламентації виконують різні функції:
а) політичну, визначаючи територіальні межі суверенності державної влади та створюючи основу економічної незалежності держави;
б) економічну, забезпечуючи базу для господарської діяльності;
в) соціальну, як місце і умови для життя людини;
г) екологічну, як об'єктивний фактор безпечного для здоров'я людини існування [49, с.38-43].
Виконання усіх цих функцій забезпечується різними галузями права: конституційного, адміністративного, цивільного, екологічного, земельного, аграрного.
Новий Земельний кодекс встановлює, що залежно від цільового призначення, всі землі в Україні поділяються на сім категорій:
1) землі сільськогосподарського призначення - землі, що надаються для потреб сільського господарства або призначені для цієї мети;
2) землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Сюди також належать земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду, а також земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.
4) землі оздоровчого призначення - землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.
5) землі рекреаційного призначення - тобто землі, які використовуються дляорганізації
Loading...

 
 

Цікаве