WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання охорони і раціонального використання земель - Дипломна робота

Правове регулювання охорони і раціонального використання земель - Дипломна робота

контролю в забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища підприємствами, установами, організаціями та громадянами, попередження та виявлення порушень екологічного законодавства, ліквідації їх наслідків; екологічна просвіта, виховання та інформування широких верств населення через засоби масової інформації.
Водночас громадський контроль за охороною і раціональним використанням земельних ресурсів здійснюють громадські інспектори з охорони навколишнього природного середовища, що діють на підставі окремого Положення про громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 27 лютого 2002 р [17]. Організація та координація діяльності відповідних громадських інспекторів здійснюється органами Державної екологічної інспекції. Кожний громадський інспектор закріплений за відповідним підрозділом Державної екологічної інспекції або за державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, сфера діяльності якого збігається з напрямом природоохоронної діяльності громадського інспектора (однією з таких сфер є охорона земельних ресурсів).
РОЗДІЛ 3: ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА.
Поряд з організаційно-правовими заходами охорони земель чинне законодавство України передбачає юридичну відповідальність за порушення земельного законодавства. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, ад-міністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
1. укладення угод з порушенням земельного законодавства;
2. самовільне зайняття земельних ділянок;
3. псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
4. розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
5. невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;
6. порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
7. знищення межових знаків;
8. приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
9. непроведення рекультивації порушених земель;
10. знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
11. невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;
12. самовільне відхилення від проектів землеустрою;
13. ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;
14. порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок (Стаття 211 Земельного кодексу України).
Юридична відповідальність за земельні правопорушення залежно від їх характеру та від застосування санкцій поділяється на дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, а також цивільно-правову.[37, с.98]
Дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до правопорушників заходів дисциплінарного впливу. Дисциплінарні стягнення накладаються за незначні порушення земельного законодавства на посадових осіб, робітників і службовців на підставі норм трудового права, а членів колективних сільськогосподарських виробників - на підставі їх cтатуту. Дисциплінарні стягнення накладаються адміністрацією за місцем роботи правопорушника, або органами управління колективних сільськогосподарських підприємств. Вони можуть накладатися також вищим органом за підлеглістю.
Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства встановлюється широким колом державних органів, які здійснюють регулюючу і правоохоронну діяльність. Вона настає для органів або посадових осіб, з якими винний не перебуває в службових або трудових відносинах і яким він безпосередньо не є підлеглим. Адміністративно-правова відповідальність відрізняється від кримінальної та цивільної оперативністю реагування на правопорушення і великим вибором заходів впливу на осіб, які їх допускають. Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства застосовується у випадках, коли діями або бездіяльністю особи порушені адміністративно-правові норми, що регулюють земельні відносини; у результаті порушення вимог норм адміністративного права власнику землі чи землекористувачу завданий такий збиток, що не пе-редбачає кримінальної відповідальності; землеробу не завдано збитків порушенням адміністративно-правових норм, але склалась реальна загроза заподіяння такого збитку.
Перелік земельних правопорушень, за вчинення яких наступає адміністративна відповідальність, наводиться в актах адміністративного і земельного права.
Серед усіх видів адміністративної відповідальності за порушення земельною законодавства впливовим вважається грошовий штраф. Ця міра поєднує в собі і моральний, і матеріальний вплив на порушника [27, с.174-175].
Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає накладення, штрафу за псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52). Згідно з цією статтею "... псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, неочищеними стічними ведами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Стаття 53 цього Кодексу передбачає накладення штрафу за порушення правил використання земель: "Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від де-сяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Стаття 531 КпАП передбачає накладення штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки: на громадян - від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладення штрафу передбачається за приховування або перекручення даних земельного кадастру (ст. 532 КпАП): "Перекручення даних державного земельного кадастру і приховування інформації про наявність земель запасу або резервного фонду - тягнуть за собою накладення штрафу на посадову особу відтрьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Стаття 54 КпАП передбачає
Loading...

 
 

Цікаве