WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання охорони і раціонального використання земель - Дипломна робота

Правове регулювання охорони і раціонального використання земель - Дипломна робота

земельного кадастру базуються інші державні та галузеві кадастри (лісовий, водний, містобудівний тощо).
Заходами, що забезпечують ведення державного земельного кадастру, є проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень, здійснення реєстрації землеволодінь та землекористувань і договорів на оренду землі, ведення обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів (оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах), зонування територій населених пунктів (встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон відповідно до місцевих правил забудови) та економічна оцінка земель. Оперативність і точність даних земельно-кадастрової документації забезпечується використанням аерокосмічної зйомки та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.
Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом України, Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Автономної Республіки Крим, управліннями земельних ресурсів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, підрозділами земельних ресурсів місцевих державних адміністрацій. Ведення відповідного кадастру здійснюється за рахунок коштів державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) і місцевих бюджетів.
Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, за-твердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р.[20]
Також ведеться земельно-кадастрова документація, яка включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.
Облік земель за кількістю і вартістю ведеться щодо землевласників і землекористувачів. При цьому виділяються: землі в межах населених пунктів; землі за межами населених пунктів; землі за категоріями; землі за формами власності; зрошувані і осушені землі; землі, що надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди; землі, що оподатковуються, та землі, що не оподатковуються.
Облік земель за якістю проводиться щодо земель усіх категорій і містить:
а) класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;
б) характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних речовин, механічним складом грунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням продуктами хімізації сільського господарства і техногенними факторами, зокрема, радіаційним забрудненням;
в) характеристику культуртехнічного стану природних кормових угідь;
г) лісотипологічну характеристику лісових угідь;
д) класифікацію земель населених пунктів за функціональним при-значенням;
е) характеристику земель населених пунктів за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Бонітування грунтів проводиться на основі даних про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на врожай сільськогосподарських культур [20].
Економічна та грошова оцінки земель проводяться залежно від категорій земель. Так, оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю затрат і диференціальним доходом. Економічна та грошова оцінка інших категорій земель проводиться за їх місцеположенням, екологічним значенням, інженерним облаштуванням територій, соціально-економічними умовами використання та іншими факторами [9].
2.3 Контроль за охороною і використанням земель.
Контроль за використанням і охороною земель відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і громадянами земельного законодавства.
Варто звернути увагу на те, що контроль здійснюється: а) за усіма без винятку суб'єктами земельних відносин, а не тільки за юридичними і фізичними особами; б) за всіма землями, безвідносно до форм власності на ці землі.
Метою контролю, за використанням і охороною земель, що збігається з метою усієї екологічної діяльності, є задоволення справедливих соціальних, економічних, екологічних потреб нинішнього і майбутнього поколінь у сфері розвитку й охорони навколишнього природного середовища [40, с.86].
Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" контролюючими суб'єктами за використанням і охороною земель є місцеві ради, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, його органи на місцях, а також Державний комітет України по земельних ресурсах та інші спеціально уповноважені на це державні органи [13].
Провадження з екологічного контролю має відповідну послідовність виконуваних дій, об'єднаних в самостійні стадії. Так, на думку А. Гетьмана, виходячи із аналізу нормативних актів, що регулюють порядок діяльності органів щодо виконання контрольних функцій у сфері екології, практики її застосування, а також мети екологічного контролю, слід виділити три стадії його провадження: а) організаційно-підготовчу; б) перевірку фактичних обста-вин, їх аналіз та ухвалення юридично значущого рішення; в) перевірку виконання рішення [40, с. 88-90].
Основним завданням організаційно-підготовчої стадії є визначення підконтрольних об'єктів, встановлення видів, форм та методів проведення контролю, а також формування складу суб'єктів, на яких покладається його проведення.
Початковим етапом цієї стадії є строки, встановлені планами здійснення контролю. Періодичність перевірок визначається у кожному-конкретному випадку залежно від стану використання і охорони об'єктів природи та впливу на них виробничо-господарської діяльності. Перевірки в цих випадках проводяться за спеціальними програмами, в яких зазначаються мета і завдання наміченої контрольної діяльності з урахуванням особливостей підконтрольних об'єктів, що перевіряються.
Суб'єктами здійснення державного екологічного контролю в сфері охорони і раціонального використання земель є посадові особи (інспектори) органів державного управління в галузі використання і охорони навколишнього природного середовища.
Необхідною умовою організаційно-підготовчої стадії є складання єдиної програми обстеження підконтрольних об'єктів. У ній мають бути відображені такі аспекти: об'єкт і предмет екологічного контролю, основні питання, що підлягають з'ясуванню; період, заякий має бути проведений контроль, кінцеві та проміжні строки; характер і обсяг матеріалу
Loading...

 
 

Цікаве