WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості кримінального процесу Англії та США - Курсова робота

Особливості кримінального процесу Англії та США - Курсова робота

на новий розгляд. Перегляд справи, як правило, відбувається в тому ж суді, на рішення якого подана скарга, й так, нібито раніше не було ніякого розгляду справи. При цьому підсудний може бути визнаний винним у будь-якому злочині, інкримінованому в обвинувальному акті або заяві про обвинувачення, неза-лежно від вердикту або визнання вини при попередньому розгляді справи.
Слід зауважити, що на федеральному рівні апеляційні суди обмежені в розглядіпитання про обгрунтованість вердикту присяжних. Поправкою УП до Конституції США, в якій, зокрема, зазначено, що "факт, розглянутий присяжними, не повинен переглядатися будь-яким судом Сполучених Штатів, інакше як на підставі положень загального права". Тому можна вважати, що апеляціині суди розглядають помилки головним чином у сфері права. До них належать, наприклад, помилки, допущені суддею першої інстанції, який прийняв неправильне рішення про допуск чи виключення доказів, неправильно інструктував присяжних, виявив упередженість у веденні процесу та ін.
У разі оскарження підсудним вироку на тій підставі, що він незаконний, апеляційна інстанція мусить виправити вирок і привести його у відповідність з вердиктом або резолюцією судді про визнання винним, якщо був постановлений незаконний вирок за правомірним вердиктом, або визнання винності судом. У цьому випадку новий вирок може бути суворішим, ніж перший.
При оскарженні засудженим вироку на тій підставі, що він занадто суворий, апеляційна інстанція має право зменшити розмір або строк призначеного покарання, якщо воно перевищує те, яке слід було б призначити за обставинами справи.
Якщо вирок оскаржений представником обвинувачення на тій підставі, що він незаконний, апеляційна інстанція може залишити вирок у силі або так виправити його, щоб він відповідав вердикту або резолюції про визнання вини підсудного.
Апеляційна інстанція може відхилити скаргу, якщо засуджений, відпущений до її розгляду на волю під заставу, порушить своє зобов'язання належним чином підтримувати скаргу. Скарга може бути відхиленою і в тому випадку, коли апелянт не підтримує її так, як цього вимагають правила суду. При цьому слід зауважити, що апеляційні суди в США мають право встановлювати свої правила, які регулюють порядок подання та розгляду апеляційних скарг.
Крім власне апеляції, законодавство майже всіх штатів і федеральне законодавство передбачають можливість так званого побічного оскарження вироку засудженим. Серед таких побічних засобів найчастіше використовується процедура "Хабеас корпус" і перегляд справ за нововиявленими обставинами. Але й після побічного оскарження вироку та затвердження його судом штату
можливе апелювання до федерального суду, якщо в ході процесу виникло в справі "федеральне питання".
Процедура "Хабеас корпус" передбачає розгляд скарги і видання судового наказу про захист недоторканності особи від неправомірного арешту. Особа, яка перебуває під вартою, фактично виявляється змушеною доводити неправомірність свого арешту, хоч теоретично передбачається, що працівники поліції мусять довести правомірність арешту. Але вони звільняються від такого доказування, спираючись на документ, який підтверджує правомірність арешту, в даному випадку вирок суду.
Суд, до якого подана скарга, має вивчити матеріали кримінальної справи й вирішити, чи є перебування під вартою законним. Ніяких формальних обмежень у строках подання скарги за процедурою "Хабеас корпус" не існує, клопотання про одержання наказу належить подавати до федерального окружного суду.
Установлення судом незаконності чи необґрунтованості перебування засудженого під вартою має своїм наслідком видання судового наказу про звільнення скаржника як позбавленого волі з порушенням закону. Наказ має виконуватися негайно.
Розглянувши петицію про видання судового наказу про звільнення, федеральний суддя має право повернути справу до суду штату для нового процесу або звільнити засудженого залежно від того, яку помилку було зробле-но в процесі, за яким був винесений вирок, і які докази ще є в розпорядженні обвинувальної влади. Однак будь-яке рішення судді може бути, в свою чергу, апельоване до федерального суду вищої інстанції.
Не обмежене строками також подання петиції про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Звичайно, ці обставини мають бути настільки важливими, що якби вони були відомі в ході судового розгляду справи, обвинувальний вирок не був би винесений. Петиція подається до суду, котрий виніс вирок. Якщо прохання засудженого про перегляд справи задовольняється, попередній вирок скасовується й відбувається новий судовий розгляд з урахуванням нововиявлених обставин.[4, с.12-15]
Висновок
Отже, англосаксонська модель (змагальна форма кримінального процесу), представляючи систему загального права і базуючись на традиціях англосаксонського права, віддає перевагу не стільки ініцативній діяльності правоохоронних органів, скільки самим громадянам: кримінальний процес починається, як правило, з ініцативи потерпілого, а потім розгортається як суперечка між обвинувачем і обвинувачуваним. Тут головну роль відіграє судове слідство з його характерними атрибутами змагальності. Досудове роззслідування або зовсім не провадиться, або має спрощений хактер.
Тим часом, багатовіковий досвід розвитку правосуддя неминуче призводить до наближення самої процесуальної форми до об'єктивних закономірностей пізнавальної діяльності, до моделюння її з урахуванням таких закономірностей, а отже і до зближення даних систем. Змагальна форма не може існувати в чистому виді. Останні роки підтверджують зміцнення в її рамках процесуальних інститутів досудового розслідування. Класична форма збагачується ідеями змагальності: намітилася тенденція до більш широкої участі захисника на попередньому слідстві, відновленні інституту суду присяжних. Простежується зближення двох моделей правосуддя.
Використані джерела:
I. НОРМАТИВНІ АКТИ:
1. Конституции зарубежных стран.- М.: Юрлитинформ, 2000.
II. ЛІТЕРАТУРА:
2. Апарова Т. В.- Суды и судебный процес Великобритании.- М., 1996.
3. Боботов С. В. Откуда пришел к нам суд присяжних.- М., 1995.
4. Карлен Д. Американские суды: система й персонал. - М, 1972.
5. Котюк О. Теорія держави і права.- К.: Юрінком. 2000.
6. Молдован В. Порівняльне кримінально-процесуальне право. Навч. посібник - К.:"Ін Юре"., 2000.
7. Руденко В. Прокуратура у США // Право України, №9.,1998 р.
8. Судебные системы буржуазных стран: Соединенные Штаты Америки // Соц. законность. - 1974, № 8.
9. Тертишник В. Кримінально-процесуальне право України - К.: Юрінком, 2003.
10. Уолкер Р. Английская судебная система. - М., 1980.
11. Шишкін А. Федеральні суди США // Право України, № №11-12.,1994 р.
12. Шишкін А. Судова система штатів США // Право України,- №7., 1995 р .

 
 

Цікаве

Загрузка...