WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Органи і посадові особи, які беруть участь у кримінальному процесі - Курсова робота

Органи і посадові особи, які беруть участь у кримінальному процесі - Курсова робота

органу дізнання, вони набирають законної сили з моменту їх підписання особою, яка провадить дізнання.
2.2 Міліція як орган дізнання.
Органи внутрішніх справ є правоохоронними органами виконавчої влади, до складу яких входить міліція. Саме міліція розглядає більшість заяв і повідомлень про злочини та, порушуючи кримінальні справи, нерідко проваджує дізнання.
Дізнання в міліції здійснюють карний розшук, державна служба боротьби з економічною злочинністю, органи охорони громадського порядку, ДАІ, паспортні підрозділи тощо.
Міліція, особливо районної і міської ланки, найбільш наближена до населення. Тому співробітники міліції, як правило, першими виявляють злочини і вживають заходів щодо їхнього розкриття. Цим і пояснюється те, що міліція наділена правом порушувати кримінальні справи і здійснювати оперативно-розшукові заходи і слідчі дії з переважної більшості скоєних злочинів.
Важливою особливістю правового статусу міліції є те, що вона як орган дізнання наділяється правом здійснення оперативно-розшукових заходів та провадження процесуальних дій, В цьому є певний сенс. Такий підхід дає можливість ефективно поєднувати оперативно-розшукові заходи з провадженням слідчих і інших процесуальних дій для забезпечення розкриття злочинів.
З огляду на це спроби створення в органах внутрішніх справ спеціальних підрозділів - відділів дізнання, співробітники яких позбавляються оперативних повноважень, а займаються провадженням слідчих дій у межах повноважень органів дізнання є недоречними . Як по суті, то це дорівнює створенню в системі МВС ще одного малопрофесійного і в юридичному плані недостатньо підготовленого для здійснення процесуальної діяльності слідчого підрозділу. Співробітники таких відділів дізнання "вже не оперативники та ще не слідчі" - покликані працювати на найбільш відповідальному етапі розслідування. Образно кажучи - в бій на "найбільш гарячу лінію фронту" йдуть новобранці.
Не зайве нагадати, що за законом органом дізнання в системі МВС є міліція, а не спеціально створені, але спеціально не навчені відділи дізнання,
Міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Міліція є складовою системою органів Міністерства внутрішніх справ України й виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; захист власності від злочинних посягань.
Міліція складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; спеціальної міліції.
Дізнавачем, як мислив законодавець, мав би бути кожен працівник підрозділу міліції (кримінального розшуку, боротьби з організованою злочинністю та іншого оперативно-розшукового підрозділу), який займається питаннями боротьби зі злочинністю. Ст.101 КПК України до органів дізнання відносить саме міліцію а не підрозділи дізнання в системі ВМС.
Однак підрозділи дізнання були створені і діють в даний час хоча і показали свою неефективність. В зв'язку з цим все більшу дискусію викликає питання про реформування дізнання як такого. Висловлюються пропозиції повернутись до раніше діючої схеми коли дізнання по окремих справах проводилось місяць і закінчувалось складанням обвинувального висновку. Учасники процесу при цьому зі справою не знайомились. Але це вже було і себе не зарекомендувало. Історичний досвід свідчить на користь запровадження класичної моделі дізнання, органи дізнання зосереджують свої зусилля на перевірці повідомлень про злочини, безпосередньому виявленні злочинів та їх розкритті, поєднуючи при цьому надані законом адміністративні та оперативно-розшукові повноваження з провадженням невідкладних слідчих та інших процесуальних дій.
2.3 Статус дізнавача та начальника органу дізнання.
В юридичній науці внесені пропозиції щодо удосконалення статусу слідчого. Проте проблема удосконалення статусу дізнавача, а тим більше начальника органу дізнання розглянута недостатньо. На практиці, як правило, начальник органу дізнання здійснює контроль за своєчасністю дій особи, що здійснює дізнання по розкриттю і по попередженню злочинів, уживає заходів до найбільш повного всебічного й об'єктивного провадження розслідування. Керівнику органу дізнання належить право перевірки справ, давання вказівок щодо провадження тих або інших дій, про притягнення особи як обвинувачуваного, кваліфікації злочину й обсягу обвинувачення. Він вправі передати справу від одного співробітника дізнання другому, доручити розслідування групі співробітників.
Для більш чіткого законодавчого регулювання дізнання в законі доцільно було б визначити такі основні поняття:
"Начальник органу дізнання - це керівник органу влади, що наділений повноваженнями органу дізнання, який вступив в кримінально-процесуальні правовідносини у зв'язку з виявленням злочину чи отриманням заяв і повідомлень про його скоєння й виконує функцію дізнання".
"Дізнавач - це посадова особа органу дізнання, яка уповноважена керівником даного органу проваджувати дізнання, прийняла згідно з нормами кримінально-процесуального права матеріали перевірки повідомлень про злочин чи справу до свого провадження, в зв'язку з чим, як учасник кримінального процесу, здійснює відповідно до закону дізнання з метою розкриття злочину і забезпечення розв'язання інших завдань судочинства".
В стадії порушення кримінальної справи дізнавач здійснює перевірку заяв і повідомлень про злочини відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства в передбачені законом строки. Прийнявши кримінальну справу до свого провадження, дізнавач вправі здійснювати всі слідчі дії, передбачені законом для розкриття злочину і забезпечення вирішення завдань криміна-льного процесу. При цьому, якщо дізнавач є суб'єктом ОРД - може, разом з тим, вживати і необхідні оперативно-розшукові заходи,безпосередньо або через начальника органу дізнання може звертатись до відповідного оперативного підрозділу з клопотанням щодо проведення невідкладних розшуковик заходів.
Особа, що здійснює дізнання, наділена правом самостійно приймати рішення щодо провадження необхідних слідчих дій і виконувати їх. Проте, якщо дізнання провадиться не керівником органу, який має на це право, рішення з найважливіших процесуальній питань розслідування, у першу чергу про напрямок справи (порушення, припинення, поновлення справи), про застосування заходів процесуального примусу (затримання підозрюваного, привід, обшук, накладення арешту на майно) та з інших питань, повинні бути затверджені начальником органу. Таке затвердження не потрібно в тих випадках, коли в законі в зв'язку з прийняттям конкретного процесуального
Loading...

 
 

Цікаве