WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організована злочинність, як найбільш розвинута форма групової злочинності та її кримінологічні основи - Дипломна робота

Організована злочинність, як найбільш розвинута форма групової злочинності та її кримінологічні основи - Дипломна робота

портах.
Масштаби організованої злочинності все більше охоплювали саме ті сфери економіки, які безпосередньо пов'язані із задоволенням життєво важливих потреб населення. Це відноситься, перш за все, до підприємств і організацій, що здійснюють зберігання, транспортування і реалізацію товарів народного споживання. Полегшували злочинну діяльність різко збільшені порушення господарських зв'язків і розвал споживацького ринку, спроби багатьох місцевих органів регулювати його неекономічними методами, зрив поставок і завезення товарів в роздрібну торгову мережу, створення штучного дефіциту. Зростанню масштабів злочинів сприяли так звані "договірні", "кооперативні" ціни, а з 1992 року і "відпущені" ціни. Ціноутворення без державного регулювання у багатьох випадках використовувалося для зловживань, заховання істинних надходжень від торгівлі і збуту. Все це зумовлювало нові варіанти організованої злочинної діяльності. До початку 90-х років, не дивлячись на заходи протидії збоку правоохоронних органів, ще більше розповсюдження отримали злочинні формування бандитської і рекетирської спрямованості. Вказані злочинні формування відрізнялися високим рівнем кримінального професіоналізму, строгою ієрархічною структурою, розподілом ролей. Подібні трупи, як правило, були мобільні, мали автотранспорт, були добре оснащені технічно (мали прилади нічного бачення, радіостанції, газові пістолети і балони, бронежилети і т.п.), були озброєні різними видами вогнепальної зброї, як саморобного, так і серійного виробництва [11, с.28].
Організована злочинність "шокових реформ".
В період корінних змін соціально-економічних відносин, коли відбувається первинне накопичення капіталу, різке розшарування населення по рівню прибутків, коли змінюються стандарти і зразки поведінки окремих соціальних груп, зростання злочинності стає неминучим явищем. Об'єктивно в цих умовах державні органи здатні тільки стримувати масштаби цього зростання. Та критична ситуація у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією, яка спостерігається зараз, бере початок в 1988 року, коли після відомого закону колишнього СРСР про кооперацію по суті і почалося стихійно-неконтрольоване накопичення капіталу з перекачуванням величезних державних засобів в кооперативний, а вірніше, в приватний сектор, що носить в більшості випадків протизаконний характер. Тут же знаходиться точка відліку злиття тіньового мафіозного капіталу, накопиченого в роки тоталітарного режиму, і молодого агресивного гангстерського капіталу перших років демократизації.
В такій ситуації було неминучим поява спочатку стихійних, а потім організованих форм реакції кримінального середовища у вигляді рекету і інших форм корисливо-насильних злочинів на утворення нового класу - утримувача крупного капіталу.
Подальший розвиток подій вже в Україні також створив сприятливий грунт для розростання організованої злочинності. В результаті процес зміни форм власності 90-х років проходив, як правило, в нецивілізованих формах, часто приймав кримінальний характер.
Злочинні групи, діючі на міжнародній арені, спеціалізуються на розкраданні і контрабанді валютних цінностей і антикваріату, нелегальному вивозі сировинних ресурсів, збройовому бізнесі, крадіжках автотранспорту, радіоактивних матеріалів, проституції, рекеті,
Ряд лідерів злочинних формувань прийняли підданство інших держав і виїхали за межу, що породжує певні труднощі з їхнім затриманням і залученням до кримінальної відповідальності. Знаходячись зовні меж Росії, вони продовжують керувати злочинними формуваннями, створюють сумісні фірми для легалізації кримінальних прибутків.
Приведені дані дають право зробити висновок про те, що організована злочинність, будучи чинником соціальних і економічних перетворень, що дестабілізував, має стійкі тенденції подальшого розвитку, розширює сфери впливу не тільки на території України, але і за її межами [10, с.69].
Вивчення кримінальних справ і матеріалів оперативно-розшукової діяльності дозволяє зробити висновок про те, що в умовному єдиному організовано-кримінальному просторі, як правило, діє п'ять видів учасників злочинних формувань:
1) "псевдопідприємці", які з'явилися в 1988 року з моменту ухвалення Закону СРСР "О кооперации". Спеціалізуються на фінансових аферах (отримання незаконних кредитів і їхнє привласнення шляхом псевдобанкрутства, підкупу співробітників банківської системи, трансфертні операції по конвертації рубля, використовування фальшивих авізо і інших банківських документів), "перекачуванню" державних засобів на рахунку комерційних структур з подальшим їхнім привласненням, незаконної приватизації державного і суспільного майна з подальшою спекуляцією нерухомістю, перепродаж стратегічної сировини, отриманої за ліцензіями і квотами від корумпованих урядовців;
2) "гангстери"; основна спрямованість - рекет (кваліфіковане здирство) і зв'язані з ним бандитизм, розбої, грабежі, крадіжки. Крім того, "гангстери" контролюють традиційні "класичні" сфери протиправної діяльності: наркобізнес, гральний бізнес, проституцію;
3) "розкрадачі" ("держзлодії") - організовані групи злочинців, що сформувалися ще в "застійний" період, особливе у сфері держторгівлі, а в роки реформ зосередили свою протиправну діяльність в сферах приватизації держмайна, продажі сировини, кольорових і рідкоземельних металів, ліси, "перекачування" засобів рублів і валютних на рахунку комерційних структур. Зважаючи на ці протиправні дії і володіння значним злочинне здобутим капіталом також стали об'єктом силового тиску "гангстерів";
4) "корупціонери" - групи держурядовців в органах влади, управління, зрадники в правоохоронних органах, які в результаті підкупу надають незаконні пільги, беруть участь з ними в розподілі надприбутків, забезпечують їхнє "прикриття" у разі загрози настання кримінального переслідування;
5) "координатори" - еліта злочинного світу, як правило, "злодії в законі" або "авторитети", що забезпечують "стабільність" системи організованої злочинності шляхом взаємодії з кожним з названих вище елементів[10, с.71].
Як організація, що має ролевий статус в злочинному середовищі, мафія включена у відносно стійку систему взаємин між різними категоріями злочинців, злочинних груп і організацій.
Як організація, що має ролевий статус в тіньовій економіці, мафія стимулює зростання дефіциту на споживацькому ринку, контролює сферу прихованого виробництва, закупівель і розподілу товарів.
Ключовим явищем, пов'язаним з організованою злочинністю, є злочинне (кримінальна) середовище. Воно формує ідеологію і поставляє резерви, причому ідеологію з широким набором своїх етичних, "правових", естетичних і навіть філософських ідей, не тільки реабілітуючи злочинність, але і базу для субкультури цього середовища. Злочинне середовище можна визначити як вельми стійку систему взаємин між різними категоріями злочинців і організованих злочинних формувань, де діють свої неписані закони, субкультура спілкування, кримінальнітрадиції, діляться
Loading...

 
 

Цікаве