WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна субкультура і її роль у детермінації злочинності - Дипломна робота

Кримінальна субкультура і її роль у детермінації злочинності - Дипломна робота

вивчити її носіїв ізрозуміти практичне значення боротьби із впливом кримінальної субкультури на суспільство.
В процесі дослідження використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, комплексний, статистичний порівняльний та ін). За допомогою діалектичного методу досліджувався розвиток кримінальної субкультури, а також становлення її основних складових елементів. Взаємозв'язок, кримінальної субкультури із загальною культурою суспільства, її вплив на суспільні процеси досліджувалися комплексним методом.
Новизна отриманих результатів полягає в тому, що в даній роботі зроблено аналіз поглядів різних вчених на поняття кримінальної субкультури, її складові елементи, ознаки, носіїв даного виду асоціальної субкультури. Виявлено також такі ознаки та елементи кримінальної субкультури, котрі на даний час вже втратили свою значимість як детермінанти злочинності.
Для захисту роботи представляються такі положення роботи як : 1) поняття кримінальної субкультури, її місце в системі інших субкультур; 2) основні складові елементи кримінальної субкультури; 3) вплив даних елементів на суспільні процеси; 4) висвітлюються нові погляди на носіїв кримінальної субкультури; 5) визначаються детермінуюча злочинність роль кримінальної субкультури і оновлені заходи протидії цьому впливу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають можливість зрозуміти шкідливість впливу елементів кримінальної субкультури на суспільні процеси і на детермінацію злочинності, а також відкривають нові напрямки боротьби із цим явищем.
Розділ 1. Поняття і ознаки кримінальної субкультури.
1.1. Поняття кримінальної субкультури.
З точки зору соціології загалом під поняттям "субкультура" розуміють особливу сферу культури, цілісне суверенне утворення всередині пануючої культури, яке відрізняється власним цілісним ладом, звичаями, нормами. [40; с. 8]. Представники або так звані носії субкультури зацікавлені в тому, щоб зберегти власні закони, за якими вони живуть і протиставити їх на противагу пануючій культурі, яку вони сприймають як "чужу". Хоча в даний час збереження виключно власних законів, протиставлення їх загальній культурі не прослідковується. В сучасному світі прикладом такої субкультури можна вважати релігійні секти. Ці культові об'єднання нерідко називаються авторитарними, на чолі сект звичайно стоять харизматичні лідери, які уявляють себе пророками або навіть божествами. В багатьох сектах панують однодумність, найстрогіша дисципліна, дух вільного суспільства тут часто втрачений. Проте, не дивлячись на жорсткі заходи, які застосовуються до адептів "нових релігій", багаторічна робота з культовими об'єднаннями не дала відчутних результатів. Навпаки, вона нерідко викликає ефект бумеранга: прихильники ексцентричних вірувань предстають жертвами, мучениками, страждальниками.
Субкультурні тенденції в суспільстві викликані до життя прагненням офіційної культури заповнити собою всі пори соціального організму. субкультура володіє стійкістю і в той же час не надає дії на генеральний стовбур культури, вони народжуються, живуть і усуваються, а ведучий стовбур культури при цьому зберігається.
Проблема субкультури розглядається в культурології в рамках концепції соціалізації. Передбачається, що залучення до культурних стандартів, входження в світ пануючої культури, адаптація до неї процес складний і суперечливий, насичений психологічними і іншими труднощами. Це і породжує особливі життєві устремління молоді, яка з духовної фундації привласнює собі те, що відповідає її життєвому пориву, ціннісним шуканням. [40; с. 14].
Розрізняти субкультури можна по-різному. Так, Давидов Ю.Н. поділяв їх на субкультури робітничого і середнього класу. Субкультури робітничого класу він вважав свого роду "погодинним" заняттям, тобто в даному випадку субкультурна активність виявляється тільки у вільний від "основної" роботи час. Період субкультурної активності при цьому обмежується декількома роками і занурений в локальний контекст груп однолітків. Субкультури середнього класу в цьому значенні значно менш локалізовані в часі і просторі і, будучи більш "теоретичним" в певних аспектах, носять міжнародний характер за рахунок безпосереднього зв'язку з певними політичними і культурними ідеями. [40; с. 12].
Ці субкультури роблять більш тривалий вплив на стиль життя своїх членів і демонструє більш чітке відношення до цінностей домінуючих класів. Давидов Ю.Н. також виділяє і декілька різновидів молодіжних субкультур, тобто він розділяє субкультури за віковими ознаками. Так, до молодіжних субкультур він відносив: "Теді-бойс;" "Моди;" "Скінхеди;" "Хіппі;" "Панки" тощо.[40; с. 19].
Однак доцільніше можливо було б розділяти субкультури не за віковими чи професійними ознаками, а за ознаками їх спрямованості. Варто було б поділити їх на субкультури асоціальні, до яких би входили всі субкультури агресивного спрямування з точки зору загальної культури (наприклад, кримінальна субкультура) і нейтральні, куди б входили субкультури, котрі не вносять у загальну культуру нічого негативного, але все ж таки "живуть" за своїми законами, наприклад ті ж релігійні секти.
Таким чином можна сказати, що до асоціальних субкультур відноситься і кримінальна субкультура. Даний вид субкультури також умовно можна розділити на декілька видів: кримінальна субкультура місць позбавлення волі; кримінальна субкультура злочинців на волі; кримінальна субкультура неповнолітніх злочинців тощо.
Прихильність до кримінальної субкультури, засвоєння її норм і цінностей здійснюється, як правило, особою, що не одержала через різні умови визнання і що вирішила досягти його, принаймні, в кримінальному співтоваристві. Крім того, засвоєння норм і цінностей кримінальної субкультури може здійснюватися також і особою, незадоволеною своїм низьким статусом в системі офіційних відносин.
Залучення до кримінальної субкультури відбувається відносно швидко і є своєрідним способом компенсації невдач, які переслідують особу. Особливо це торкається осіб молодіжного віку.
Кримінальне середовище з його ідеологією, мораллю, законами, звичаями, атрибутикою і традиціями стало невід'ємною частиною нашого буття. Перш за все необхідно зазначити, що основним чинником взаємної криміналізації в злочинних групах є кримінальна субкультура. Для її визначення застосовуються також і інші терміни, наприклад такі як: "інше життя"; "соціально-негативні групові явища", "асоціальна субкультура" тощо.
Учені-криміналісти, кримінологи і психологи, зокрема Розін В.М. вважають, що кримінальна субкультура належить виключно злочинним групам і співтовариствам.[12;с.34].
Різні вчені по-різному дають визначення кримінальної субкультури. Так, Александров Ю.К. вказує, що кримінальна субкультура - це спосіб життєдіяльності осіб, що об'єдналися в кримінальні групи і котрі дотримуються певних законів і традицій. Безумовно, що асоціальні
Loading...

 
 

Цікаве