WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінальна субкультура і її роль у детермінації злочинності - Дипломна робота

Кримінальна субкультура і її роль у детермінації злочинності - Дипломна робота

"коронацію."
Наприклад, "авторитет" або "положенець," який увійшов в коло "злодіїв в законі" прагне стати "злодієм." Перш за все йому необхідно заручитися письмовими рекомендаціями "злодіїв в законі," причому "стаж" їх має бути не менше трьох років. [46; с.44].
Після цього кандидат заявляє "злодіям" про свій намір. По всіх тюрмах, зонах, СІЗО, колоніях розсилаються листи - "маляви," в яких повідомляється, що такий то, має намір "коронуватися."
Кожен, хто перебуває в будь-якому місці позбавлення волі і знає про кандидата щось таке, що компрометує, його зобов'язаний повідомити про це в так званий "відділ коронації." Кучинський А.В. у своїй книзі наводить приклад коли один "положенець," кандидатура якого не викликала претензій, подавзаяву на "коронацію," заручившись підписами двох відомих "злодіїв в законі." Але з далекої колимської колонії прийшла звістка, що претендент колись був "опущений." Кандидата понизили з "положеньця" в "масть" "обіжених" за те, що підставив "злодіїв - поручителів."
Але якщо ніяких компроматів на кандидата не надходить, то призначається "коронація." Її можуть проводити як на зоні так і на волі, хоча більшою повагою користується "коронація" на зоні. Деякі "злодії в законі" вважають, що "коронацію" слід проводити лише в тюремній лікарні. [25;с.41].
Кандидат проголошує присягу нового "злодія в законі." Він зобов'язується дотримуватись "злочинних законів" і безвідмовно прийняти смерть у випадку зради. "Злодію" наносять татуювання у вигляді серця, пробитого кинджалом, орел з короною над головою, підключичні зірки тощо.
Коронація на даний момент є важливим елементом кримінальної субкультури, оскільки без її проведення не можна сказати, що кандидат дійсно став "злодієм в законі."
3.2. Обов'язки і функції "злодія в законі."
"Злодій в законі" як основний носій кримінальної субкультури, "еліта злочинного світу" і зберігач норм злочинного закону, має виконувати певні передбачені кримінальним законом функції і покладені на нього певні обов'язки. Саме від виконання ним цих умов і залежить ріст поваги нових членів злочинного світу до кримінального закону.
Основні "функціональні" обов'язки "злодіїв в законі" полягають у:
1) пропаганді злочинного способу життя (для чого використовуються будь-які можливості - від шантажу і підкупу, до "преміювання" великими сумами грошей, автомобілями, поїздками за рубіж і т.д.);
2) розширенні свого найближчого оточення за рахунок залучення молоді до вчинення злочинів;
3) організації "общака" і постійне його поповнення;
4) ухваленні колективних рішень про проведення "злодійських" зібрань або з'їздів для вирішення на них важливих рішень, розподілу контрольованих територій, здійснення своєрідного "суду честі" і т.д.;
5) наданні матеріальної допомоги авторитетам злочинного світу, що знаходяться в ув'язненні, їх сім'ям;
6) підтримці зв'язків з лідерами інших злочинних співтовариств щоб уникнути непотрібних "розборок," а часто і для співпраці;
7) організації контррозвідувальної роботи відносно співробітників правоохоронних органів, прокуратури, пенітенціарних установ і т.д.;
8) здійсненні функцій арбітра, розгляд провини членів злочинного співтовариства, призначення покарання;
9) скритому здійснення протидії адміністрації пенітенціарних установ шляхом залякування, підкупу, шантажу, загроз і т.д.;
10) виявленні серед співробітників установ виконання покарань і СІЗО корумпованих осіб для використовування в своїх цілях (організація "дороги" в зону, СІЗО, інформування про заходи, що вживаються, відносно спецконтингенту і ін.).
Для збереження і зміцнення свого лідерства, становища і авторитету "злодій в законі" повинен виконувати наступні основні функції:
1) інформаційну (повинен вміти аналізувати і оцінювати інформацію найширшого діапазону);
2) організаційну (повинен проводити планування дій, розподіл обов'язків, контроль);
3) нормативно-регулюючу (він несе певну відповідальність за дотримання норм і правил злодійського закону, його розповсюдження, роз'яснення положень, регулювання відносин між членами злочинного співтовариства);
4) ухвалення рішень (вибір правильних, оптимальних рішень, відповідальність за їх вибір, досягнення мети).
Вдале і вміле виконання "злодієм в законі" своїх обов'язків і функцій сприяє підвищенню кількості нових членів кримінального світу, а також підвищенню рівня детермінуючого впливу кримінальної субкультури на ріст злочинності. Варто сказати, що у виконанні "злодієм" своїх обов'язків повинна перешкоджати сама адміністрація установ виконання покарань, застосовуючи певні обмежувальні заходи до "злодія" і його найближчого оточення і підвищенням самосвідомості інших категорій засуджених.
Розділ 4. Кримінальна субкультура як детермінанта злочинності.
Наукове пояснення причин злочинності відноситься до найскладнішої проблеми кримінології. Тим більше це торкається причин окремих видів злочинності і особливо професійної, яка не вивчалася як явище. Якщо для пояснення загальних причин злочинності аналізуються певні закономірності суспільного розвитку і пов'язані з ними суперечності, що породжують негативні явища, то дослідження причинного зв'язку на рівні особливого вимагає деталізації детермінант стосовно конкретних обставин. Саме тут деякі загальні теоретичні положення починають втрачати свою переконливість. Так, стосовно злочинності в цілому може усвідомлюватися, наприклад, така причина, як "відставання свідомості від буття". Що ж до рецидивної злочинності, злочинності неповнолітніх, професійної злочинності, то тут ще немає достатніх емпіричних даних "і тому, - як справедливо помічає Р. М. Аванесов, - замість серйозних дискусій часто можна почути загальні твердження типу: причини злочинності - в пережитках минулого або "вони пов'язані з дією об'єктивного закону відставання свідомості від буття" і т. п.". [1; с. 203-204].
Оскільки негативні явища базуються на реальних суспільних процесах і підтримуються певними групами людей, то суперечності, які лежать в їх основі можуть придбати риси антагоністичного характеру. Дане положення в першу чергу торкається поведінки носіїв кримінальної субкультури, мотиваційна сфера яких виходить далеко за рамки побутових відносин.
Якщо розглядати професійну злочинність як підсистему злочинності, то можна виявити, що стійкість внутрішніх її зв'язків і елементів залежить від цілеспрямованої і свідомої діяльності певного кола осіб. Разом з тим професійна (організована) злочинність має як система більш тісний зв'язок і керованість, ніж вся злочинність, оскільки в ній діють такі регулятори, як неформальні норми, традиції, звичаї і "закони" старого і нового злочинного світу.
Оскільки згідно тверджень Джужи, професійні злочинці є основними носіями кримінальної субкультури, то це означає, що вона пов'язана з діяльністю
Loading...

 
 

Цікаве