WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір управління майном - Дипломна робота

Договір управління майном - Дипломна робота

не передбачено інший строк, то повідомлення про відмову від його виконання повинно бути отримано іншою стороною не пізніше трьох місяців до моменту його припинення (ч. 2 ст. 1044 ЦК). Це правило не поширюється на відмову від договору вигодонабувача.
У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, передається установникові управління, якщо інше не встановлено договором. Наприклад, у випадку припинення управління договором може передбачатися обов'язок управителя розпродати усі активи управління і безкоштовно передати виручені кошти на благодійні цілі конкретно визначеному або невизначеному колувигодонабувачів. У випадку припинення управління управитель зобов'язаний розпорядитися залишком майна відповідно до вказівок установника або умов, передбачених договором управління.
1.5. Відповідальність сторін за договором управління майном.
ЦК України закріплено підвищені вимоги щодо відповідальності за договором управління майном.
Відповідно до ст. 1043 ЦК України управитель, який не виявив при довірчому управлінні майном належного піклування про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду.
Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.
Таким чином, управитель відповідає як за винно заподіяні, так і за випадково виниклі збитки і може звільнитися від відповідальності, якщо доведе, що збитки є результатом непереборної сили або дій установника чи вигодонабувача.
Настання відповідальності за збитки, спричинені випадково, не означає, що відповідальність управителя не має меж. Управитель звільняється від відповідальності, якщо буде доведено неможливість виконання договору внаслідок обставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних у даних умовах обставин (форс-мажор) [23, с. 11].
Характеризуючи обставини, які можуть бути визнані обставинами непереборної сили, ЦК України прямо вказує, що до таких обставин не належать порушення обов'язків зі сторони контрагентів боржника-управителя, відсутність на ринку потрібних для виконання товарів, відсутність у боржника-управителя необхідних грошових засобів тощо.
Винна відповідальність управителя передбачає порушення ним договірних зобов'язань. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є невиконання його або неналежне виконання. При здійсненні управління можуть виникати два основні види порушень договірних зобов'язань з боку управителя. По-перше, управитель може не забезпечити досягнення мети управління. Якщо вона має під-приємницький характер, то порушення полягатиме у відсутності виплат вигодо-набувачу. В договорах управління грошовими коштами договори можуть містити умову про виплату доходу у вигляді визначеного проценту на вкладений капітал. Відсутність виплат є підставою для стягнення доходу за позовом вигодонабувача. По-друге, довірчий управитель може не забезпечити фізичну схоронність майна, переданого в управління. В цьому випадку він відповідає за втрату, нестачу або пошкодження майна.
Особливість відповідальності управителя зумовлена його одночасним виступом в якості боржника установника і вигодонабувача, які мають право вимагати відшкодування збитків. Збитками вважаються втрати, яких установник або вигодонабувач зазнали у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, що перебуває в управлінні, а також витрати, які наведені особи зробили або мусять зробити для відновлення свого порушеного права. Упущеною вигодою є доходи, які вигодонабувач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.
Установник управління не має права на відшкодування упущеної вигоди, якщо за умовами договору всі вигоди від майна, що перебуває в управлінні, отримує інша особа (вигодонабувач), а не установник. Установник має право на відшкодування упущеної вигоди, якщо він є єдиним або одним із вигодонабувачів.
Управитель відповідає за порушення зобов'язання третіми особами (замісниками), на яких було покладено його виконання. Відповідно до ст. 1041 ЦК України управитель несе відповідальність за дії обраного ним замісника як за власні.
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, що випливає з договору управління, будь-якою третьою особою (повірений тощо), обов'язок виконати зобов'язання покладається на управителя, в разі невиконання ним зобов'язань з управління він відповідає перед установником та вигодонабувачем за порушення зобов'язання.
Відповідно до п. З ст. 528 ЦК України третя особа (вигодонабувач) у разі небезпеки втратити своє право на майно, що перебуває в управлінні внаслідок звернення кредитора на це майно, може задовольнити вимогу кредиторів без згоди управителя (боржника). У цьому разі третя особа стає на місце кредиторів за зобов'язаннями і застосовуються правила статей 512-519 ЦК України (перехід прав кредиторів третіх осіб).
Управитель відшкодовує завдані ним збитки (установнику та вигодонабувачеві) у повному обсязі, якщо законом або договором не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо управитель, що порушив зобов'язання з управління, одержав завдяки цьому доходи, то розмір збитків, які відшкодовуються вигодонабувачеві у зв'язку з неодержанням ним доходів, не може бути меншим від тих доходів, що їх одержав порушник прав (довірчий управитель).
Управитель відшкодовує реальні збитки і упущену вигоду, завдані ним при простроченні виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 612 ЦК України управитель, який прострочив виконання, відповідає перед установником за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення управителя виконання втратило інтерес для установника, він може відмовитися від виконання договору управителем і вимагати відшкодування збитків.
Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором управління майном встановлено неустойку (штраф, пеню), то її стягуватимуть у повному розмірі понад відшкодування збитків відповідно до ст. 624 ЦК України.
Неустойкою (штрафом, пенею) є визначена законом або договором управління майном грошова сума, яку боржник (довірчий управитель) повинен сплатити кредиторові (установникові управління) у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання (зокрема, у разі прострочення).
Відповідно до ст. 552 ЦК України сплата неустойки не позбавляє управителя від виконання зобов'язання в натурі або відшкодування збитків за виконання зобов'язання. Кредитори (установник та вигодонабувач) мають право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування заподіяних управителем збитків тільки виконання ним зобов'язання в натурі, якщо це відповідає їх
Loading...

 
 

Цікаве