WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір управління майном - Дипломна робота

Договір управління майном - Дипломна робота

комплексним явищем і непросто піддається аналізу, тому при укладенні договору її було умовно поділено на окремі керовані правові конструкції, які можуть бути класифіковані, наприклад, оферта - запрошення звернутися з пропозицією про укладення договору, акцепт - контрпропозиція, анулювання оферти чи акцепту [19, с. 82]. Оскільки договір є основним актом, що регулює відносини його сторін, тому конче важливим є усунення будь-яких можливих ситуацій і підстав визнання його неспроможним ефективно служити інтересам сторін. Мається наувазі, що в силу свободи договору небажаним є будь-який вплив на волю сторін, а дозволене законом обмеження свободи договору завжди розглядається як виняток із загального правила. Тому вплив держави на договірні відносини можливий, але він повинен виявлятися в правовому регулюванні порядку укладення договору, дотримання якого усуне негативні наслідки можливого "визнання" договору неукладеним. Разом з тим такий вплив на договір полягає у встановленні юридичних вимог до оферти, акцепту, визначення змісту даного договору на основні принципу добросовісності, справедливості та розумності, що також усуне негативні наслідки визнання договору недійсним.
Ми розглядаємо порядок укладення договору управління майном як передбачену правовими нормами послідовність стадій встановлення відповідних прав і обов'язків, що виражена діями осіб у різноманітних способах узгоджувати зміст договору. Способом називають дії певного виду, через які досягається поставлена мета [20, с. 195]. Тому способами укладення договору є нормативно визначені дії, через які досягається вільне і взаємне узгодження волі сторін договору. В літературі висловлено думку, що широке трактування порядку укладення договору, засноване на його правовому визначенні, підтверджує недосконалість останнього [20, с. 198]. Договір є правовою категорією, а тому, на нашу думку, встановлення порядку та наслідків його укладення може здійсню-ватися тільки шляхом нормативно-правового регулювання. Таким чином, широке юридичне трактування порядку укладення даного договору свід-чить лише про значний обсяг відносин, що регулюються цим інститутом.
Універсальність конструкції управління передбачає більш широке коло підстав його припинення, ніж підстав виникнення. Управління майном може припинитися як за волевиявленням його сторін, так і за законом або рішенням суду.
Перелік підстав припинення договору управління наведено в п. 1 ст. 1044 ЦК України. Отже, договір управління майном припиняється у разі:
1) загибелі майна, переданого в управління;
2) припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку;
3) смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;
4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;
5) визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті;
6) відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;
7) відмови установника управління від договору з іншої, ніж указана в пункті 6 цієї частини, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором;
8) визнання фізичної особи - установника управління банкрутом;
9) повного завершення виконання сторонами договору управління майном;
10) дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено цим договором, або за рішенням суду.
У підставах припинення договору управління майном знайшли своє відображення особливості цього способу здійснення права власності на чуже майно і в чужому інтересі.[15, с. 717]
Реальний і володільницький характер повноважень управителя майном та неможливість їх здійснення у разі відсутності об'єкта управління внаслідок його загибелі, тягне за собою припинення договору управління. Договір припиняється за цією підставою у випадку загибелі (знищення) об'єкта управління в цілому або певної його частини. До загибелі мають прирівнюватися тривала відсутність об'єкта управління у зв'язку з втратою володіння проти волі управителя, якщо це робить очевидною неможливість належного виконання договору.
У силу загальних положень ЦК про право власності (ст. 323) ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна, переданого в управління, несе його установник, якщо інше не встановлено договором управління або законом.
Переважна більшість підстав припинення цього договору ґрунтується на факторі довіри до особистості управителя, спроможного належно управляти майном. Довіра вважається втраченою у випадку вчинення управителем будь-яких дій (юридичних, фактичних, у тому числі аморальних), не сумісних з неналежним виконанням договору управління. Втрата довіри до особистості управителя має кваліфікуватися як неспроможність останнього здійснювати управління майном. Вона визнається підставою для відмови установника управління від договору.
Довіра до особистості управителя припиняється у разі припинення або обмеження юридичного статусу цієї особи як суб'єкта права, що виключають можливість належного виконання договору управління. Тому договір управління припиняється у разі визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті.
Особистим характером договору управління обумовлені підстави його припинення у випадку неможливості збереження складу учасників договору управління. Тому договір управління припиняється у разі вчинення будь-якої події або дії (смерть, ліквідація, відмова від договору), які роблять очевидним неможливість подальшої участі в договорі однієї із сторін, а також вигодонабувача.
Договір управління припиняється у випадку відмови установника управління від договору з іншої, ніж неможливість управителя здійснювати управління майном, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором. Підстави припинення договору управління, передбачені пунктами 1-6, вважаються самостійними.
Забезпечення захисту інтересів кредиторів, у тому числі установників управління майном, передбачає створення спрощених процедур звернення стягнення на майно боржників шляхом призупинення виконання або припинення договірних зобов'язань. Викладене обумовлює припинення договору управління у разі визнання фізичної особи - установника управління банкрутом (п. 8 ч, 1 ст. 1044 ЦК).
У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк.
Незважаючи на певну специфіку трьох форм відмови від договору управління майном, що ведуть до його припинення (пункти 4, 6, 7), вони відповідають загальним вимогам, які пред'являються до відмов від виконання договору. Якщо договором
Loading...

 
 

Цікаве