WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір управління майном - Дипломна робота

Договір управління майном - Дипломна робота

передається в управління. Договір управління майном буде вважатися неукладеним, якщо сторони не домовляться про предмет договору;
2) розмір і форма плати за управління майном. Договір управління майном є оплатним, і вказана умова характерна для оплатних договорів.
Надто важливим є строк договору, але законодавець не відносить його до істотних умов. Це є не зовсім виправданим, оскільки така умова дозволяє відмежувати договіруправління майном від договору з відчуженням майна у власність. Управитель може здійснювати свої повноваження лише певний строк, передбачений у договорі.
У ЦК України передбачено, що у разі, якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років (ст. 1036 ЦК України).
Зміст договірного правовідношення з управління майном складають права та обов'язки його суб'єктів. Традиційно зміст правовідношення поділяють на юридичний і фактичний.
Юридичний зміст - це суб'єктивні юридичні права та обов'язки, а фактичний - це конкретні дії суб'єктів з реалізації суб'єктивних прав та обов'язків.
Фактичний зміст - це один з аспектів (варіантів) реалізації суб'єктивного права.
Суб'єктивне право одного суб'єкта забезпечується кореспондуючим йому обов'язком, і це проявляється у договірному відношенні, проте вказані права є взаємними у правовідношенні управління майном і їх треба чітко визначити.
Власник має право передати своє майно в управління іншій особі без переходу до неї права власності. Вступаючи у таке правовідношення, власник майна стає установником управління. У зв'язку з тим, що договір довірчого управління майном є реальним договором, установник управління має право не передавати своє майно в управління навіть після підписання-договору і ніхто не може примусити його до виконання такої передачі. Договір управління майном до моменту фактичної передачі речі не діє. Для підтвердження передачі треба, щоб сторони склали відповідний документ (акт приймання-передачі), про який у ЦК України не згадується.
Установник управління має право при укладенні договору вказати, що отримувати всі вигоди буде, третя особа (вигодонабувач).
Якщо установник вказує себе як вигодонабувача, він залишає за собою суб'єктивне право на отримання доходів від управління майном.
Установник управління має право здійснювати контроль за дія-льністю управителя без втручання у його справи, пов'язані з управлінням. З метою контролю він має право отримувати звіти управителя в установлені договором строки.
Усі доходи від майна мають бути передані установнику або вказа-ному ним вигодонабувачу, тобто установник має право на всі доходи та інші вигоди від використання об'єкта управління.
Установник управління має право у будь-який час відмовитися від договору за умови сплати управителю певної плати.
У зв'язку з тим, що договір управління майном встановлюється на певний строк, установник має право витребувати своє майно, якщо управитель не віддає його добровільно.
Обов'язки установника полягають у такому. Він, зокрема, зобо-в'язаний сплатити управителю плату, передбачену договором, а також відшкодувати необхідні витрати, зроблені ним у зв'язку з управлінням майном (ст. 1042 ЦК України).
У разі, якщо майно, яке передається в управління, обтяжене за-ставою, установник зобов'язаний попередити управителя про наявність застави (ст. 1039 ЦК України). При непопередженні управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном.
Вигодонабувач має аналогічні, що й установник, права та обов'язки, якщо договір укладений не на користь установника, а на користь третьої особи - вигодонабувача. Вигодонабувач також має право у будь-який час відмовитися від отримання вигоди за договором. У цьому разі договір управління припиняється, якщо інше не зазначено у ньому.
Управитель має такі права:
1) з метою забезпечення стабільності управління майном - вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, що перебуває в його управлінні (п. 2 ст. 1037); тобто скористатися способами захисту права власності і законного володіння (ст. 396 ЦК України).
Ця вказівка на можливість застосування у тому числі й речових позовів (віндикаційного та негаторного), що є основними речовими способами захисту права власності, надає змогу стверджувати про наявність речово-правових елементів у правовідношенні з довірчого управління: ніхто не має права порушувати володіння управителя, у тому числі власник, крім випадків, передбачених законом чи договором (ст. 396 ЦК України).
2) право на плату - таке положення є цілком виправданим. За-інтересованість управителя у наданні якісних послуг з управління майном ґрунтується, як правило, на оплатності таких дій.
3) право на відшкодування необхідних витрат, яких він зазнав при управлінні майном. Відрахувати вказану суму "він має право безпосередньо з доходів від використання майна за умов, якщо це прямо передбачено договором.
Управитель зобов'язаний:
1) здійснювати управління майном відповідно до умов договору;
2) управляти майном особисто, крім випадків, коли передача управління іншій особі зумовлена договором або, цього вимагають інтереси установника управління чи вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління (статті 1038, 1041 ЦК України);
3) отримати згоду установника управління на відчуження майна, переданого в управління, або укладання щодо нього договору застави (ст. 1037 ЦК України).
Управитель майна зобов'язаний інформувати своїх контрагентів про те, що він є не власником майна, а лише управителем. Якщо такої вказівки немає, у тих правочинах щодо майна, що вчиняються у письмовій формі, управитель зобов'язується перед третіми особами особисто (ст. 1038 ЦК України).
1.4. Порядок укладення та порядок припинення договору управління майном.
В.Луць зазначає, що поняття свободи договору включає право сто-рін за своєю угодою змінити, розірвати або продовжити дію укладеного ними договору[21,с. 23]. Тому із змісту свободи договору випливає реальна можливість сторін, з урахуванням вимог нормативно-правових актів, змінювати умови договору та їх права й обов'язки. На цій підставі можна дійти висновку, що принцип свободи договору здійснює свій вплив на цивільно-правовий договір задовго до його виникнення і не зупиняє своєї дії, навіть коли сторони бажають змінити чи розірвати цей договір.[19, с.80]
Формування договору відбувається відповідно до законодавчо встановленого порядку, в якому розрізняють стадії оферти і акцепту. За-значені стадії проявляють себе при укладенні всіх цивільно-правових договорів і є певними формами вираження волі сторін майбутнього договору.
Оскільки людська поведінка є
Loading...

 
 

Цікаве