WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір управління майном - Дипломна робота

Договір управління майном - Дипломна робота

разових, а сукупності юридичних та фактичних дій.
Незважаючи на "новизну" цього правового інституту, відсутність практики і традицій його застосування в цивільному праві, законодавець відмовився від хибної практики закріплення в ЦК надмірно короткого максимального строку договору управління, марно намагаючись тимсамим зменшити ймовірність порушення інтересів установників та вигодонабувачів з боку довірчих управителів за договорами, укладеними на невигідно (для кредиторів) великі строки.
На нашу думку, за допомогою договорів комісії і доручення можна врегулювати відносини більш вузькі за змістом порівняно з договором, спрямованим на управління майном клієнта, особливо; коли це стосується управління нерухомістю, контрольним пакетом акцій.
Договір комісії передбачає здійснення комісіонером угод від свого імені в інтересах комітента. Договір управління майном передбачає здійснення управителем не лише юридичних, а й фактичних дій в інтересах вигодонабувача. Тобто він наділений більшою свободою у виборі певної моделі поведінки і реалізації своїх повноважень.[13, с. 174]
На відміну від договору доручення, в якому повірений здійснює юридичні дії від імені довірителя, договір управління майном передбачає здійснення будь-яких дій управителем від власного імені. Проте управитель зобов'язаний сповістити всіх третіх осіб про те, що він не є власником, а діє на підставі договору.
1.3. Суб'єктний склад та зміст договору управління майном.
Сторонами договору управління майном, а значить і суб'єктами договірного (зобов'язального) правовідношення, що виникає на його підставі, є установник управління - кредитор, і управитель (боржник), а у випадках, передбачених договором, - третя особа - вигодонабувач.
Сторони договору слід характеризувати з установника управління. У ЦК України вміщено загальні вимоги щодо цієї особи (ст. 1032 ЦК України).
Установником управління завжди є власник майна. Винятки щодо кола осіб, які можуть бути установниками управління, не передбачені у нормах, присвячених договору управління. Аналіз цивільного законодавства дозволяє зробити висновок, що ними не можуть бути фізичні особи, які не мають повної цивільної дієздатності (малолітні особи віком до 14 років; неповнолітні особи віком від 14 до 18 років, за винятком емансипації неповнолітніх осіб).
Управління може встановлюватися щодо будь-якої форми власності - державної, комунальної, приватної (фізичних та юридичних осіб).
Не допускається звернення стягнення "на майно, передане в управління за боргами установника управління, крім випадків його банкрутства або звернення стягнення заставодержателя, на майно, обтяжене заставою. У разі банкрутства установника договір управління цим майном припиняється.
Первісний установник управління - власник переданого майна може бути у певних випадках замінений іншою особою. Наприклад, у разі смерті установника і, спадкування, його майна спадкоємцями за законом або за заповітом. Але існує важлива норма, згідно з якою перехід права власності на майно, що є. предметом договору управління від установника управління до іншої особи не має наслідком припинення договору управління майном, за винятком, коли право власності на майно переходить через звернення на нього стягнення (п. 6 ст. 1032 ЦК України).
Безумовно, це суттєва гарантія того, що управління майном не при-пиниться безпідставно і не буде спричинено шкоди його суб'єктам.
Управління майном - це один із видів підприємницької діяльності, оскільки спрямоване на отримання прибутку. У зв'язку з цим управителем може бути як фізична, так і юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (ст. 1033 ЦК України).
І це не безпідставно, оскільки управління чужим майном передбачає певні професійні знання у сфері бізнесу. Підприємець відповідає і при відсутності вини, крім випадків непереборної сили, а непідприємець відповідає лише за вину.
Цілком закономірним і доцільним є закріплення у нормах ЦК України положення, згідно з яким майно не може передаватися в управління органу державної влади, органу влади Автономної Рес-публіки Крим, органу місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом (п. 2 ст. 1033):
Управитель має особисто виконувати покладені на нього обов'язки з управління майном. Але у деяких випадках, чітко визначених законом, йому дозволяється передати свої повноваження іншій особі (замісникові) (ст. 1041 ЦК України). Замісник вчиняє від імені управителя дії, необхідні для управління майном. Така передача дозволяється у разі, коли управитель уповноважений на це договором управління майном або примушений до цього обставинами для забезпечення інтересів, установника управління або вигодонабувача та не має при цьому можливості отримати вказівки, установника управління в розумний строк.
Управитель відповідає. за дії обраного ним замісника як за свої власні.
Вигодонабувачем може бути будь-яка особа, крім управителя май-ном. Вигодонабувач призначається установником управління майном, про що необхідно вказати в договорі.
У разі, якщо установник управління майном сам не бажає отримувати всі вигоди від майна, переданого в управління, він має право зазначити у договорі особу, яка здобуватиме ці вигоди. Такий договір вважається договором на користь третьої особи (ст. 636 ЦК України).
Відповідно до закону (ст. 636 ЦК України) вказані договірні правовідносини не створюють обов'язків для третіх осіб, а лише права. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачене виконання, якщо інше не встановлено договором чи законом або не випливає із суті договору.
Предметом договору управління майном є ті майнові блага, що переходять в управління і з приводу яких у суб'єктів виникають цивільні права та обов'язки.
До складу предметів управління майном належать підприємства як єдині майнові комплекси, окремі об'єкти, що належать до нерухомого майна, цінні папери, майнові права та інше майно. Самостійним предметом управління майном не можуть бути грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом (ст. 1030 ЦК України).
Однією з основних вимог щодо предмета управління майном є не-обхідність його відокремлення від іншого майна установника управління і від майна управителя. З цією метою майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі і щодо нього має вестися окремий облік (ст.1030 ЦК України).
У ЦК України детально зазначені істотні умови договору управління майном, тобто такі умови, щодо яких сторони обов'язково мають досягнути згоди, інакше договір вважатиметься неукладеним. Істотними умовами цього договору є:
1) перелік майна, що
Loading...

 
 

Цікаве