WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір управління майном - Дипломна робота

Договір управління майном - Дипломна робота

майном, як і будь-якого реального договору, не-достатньо однієї зустрічної згоди сторін (оферти та акцепту). Обов'язковою умовою укладання цього договору є передача майна. Обіцяння передати майно вуправління не тягне за собою у даному випадку правових наслідків. Згода потенційного управителя і потенційного установника управління до моменту передачі майна, коли один передасть його, а інший прийме і відокремить від іншого, що перебуває в управлінні, може вважатися лише попереднім договором, тобто домовленістю сторін у майбутньому укласти договір (ст. 635 ЦК України) [22, с. 34-35].
Моментом укладання договору управління майном вважається вручення установником майна управителю. Договір управління нерухомим майном вважається укладеним з моменту його державної реєстрації (ст. 1031 ЦК України).
За загальним правилом, ЦК України не допускає конструювання договору управління майном як консенсуального. Укладення договору як консенсуального могло б привести до відносин, коли установник управління зобов'язаний був би передати майно, а управитель мав би право вимагати його реальної передачі навіть у тому разі, коли власник засумнівався б у професіоналізмі та старанності обраного контрагента і вирішив би припинити відносини.
Внаслідок того, що цивільно-правовий інститут управління запроваджений з метою повнішого задоволення інтересів власників майна, які передають своє майно в управління, то, природно, ці інтереси повинні мати пріоритетний захист. Права управителів ні в якому разі не повинні ущемляти інтереси їх клієнтів. У літературі зазначається про неприпустимість надання управителю можливостей примушувати власника майна проти його волі до передачі майна навіть у випадку, якщо рішення не передавати його прийняте після підписання договору [14, с. 163].
З іншого боку, визначаючи цей договір реальним, тим самим установнику надається право одностороньої відмови від виконання договору у ситуації, коли договір з будь-яких причин укладений до передачі майна в управління.
Договори, при укладенні яких потенційний управитель наполягає на оформленні його як консенсуального (такі випадки відомі практиці), нама-гаючись отримати юридичні важелі для примушування контрагента до реального виконання зобов'язання, а у разі відмови установника управління від передачі майна передбачає також можливість притягнення його до матеріальної відповідальності у формі відшкодування збитків, повинні визнаватися недійсними [14, с. 165].
Проте, у деяких спеціальних випадках договір управління може розглядатися як консенсуальний.
Управління державними корпоративними правами здійснюють управителі, визначені на конкурентних засадах за результатами конкурсів на право управління відповідним державним майном. Звичайно договори управління державними корпоративними правами (пакетами акцій, частками, паями) вважаються укладеними з дати їх підписання. Договір управління нерухомим майном не може бути реальним, оскільки згідно з ЦК України правочини з нерухомим майном вважаються укладеними з моменту державної реєстрації, проведеної у встановленому порядку. Тому договір управління нерухомим майном вважається укладеним з моменту державної реєстрації.
Отже, договір управління майном є реальним, якщо інше не передбачено законом або не випливає із суті цих відносин.
Предметом будь-якого договору завжди є певна правомірна дія, зумовлена його змістом.
Предметом договору можуть бути: а) підприємство як єдиний майновий комплекс; б) нерухома річ; в) цінні папери; г) майнові права; ґ) інше майно. При цьому, майно, передане в управління, має бути відокремлено від іншого майна установника управління та від майна управителя.
Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.
У разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення. [11, с. 315]
Таким чином, предметом управління майном виступають будь-які правомірні юридичні та фактичні дії, спрямовані на реалізацію чужого суб'єктивного права - установника управління через управителя, з наділенням управителя конкретними повноваженнями щодо довіреного майна, встановленими договором управління майном, у рамках закону.
При розгляді об'єктів управління неприпустимо ототожнювати цей термін з поняттям "предмет договору", які виступають як різні правові категорії. Предмет довірчого управління - це те, з приводу чого сторони досягли згоди, тобто діяльність управителя, спрямована на певний об'єкт управління.
Таким чином, під об'єктом управління майном необхідно розуміти сукупність переданих управителю майна та/або майнових прав, а також плодів та доходів, пов'язаних з ними суб'єктивних прав та обов'язків, що виникли або отримані в результаті вчинення дій щодо здійснення управління.[10, с. 450]
Згідно з п. 1 ст. 1031 ЦК України договір управління укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Недодержання письмової форми договору управління рухомим майном позбавляє його учасників права підтверджувати його існування свідченнями свідків. У разі порушення вимоги про нотаріальне посвідчення договір управління визнається недійсним.
Відповідно до ст. 1036 ЦК України строк договору управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.
Таким чином, договір управління не може укладатися для вчинення будь-якої разової угоди. У зв'язку з цим уявляється неправильним визнання договором управління договору, за яким управитель зобов'язався перед установником продати на фондовому ринку належний останньому вексель, оскільки предметом такого договору не є діяльність з управління чужим майном і він був укладений для виконання посередницької операції, яка має разовий характер, що не характерно для договору управління [10, с. 451].
Відповідно до ст. 1035 ЦК України умова про строк договору не належить до істотних умов договору управління майном. Тому при вирішенні спорів, пов'язаних з неможливістю визначення строку договору управління майном, суди мають визнавати такі договори укладеними на строк п'ять років, але не такими, що неукладені.
Положення ЦК України щодо строків адекватно відповідають тривалому і пролонгованому характерові відносин, які регулюються договором управління майном, розрахованих на вчинення не
Loading...

 
 

Цікаве