WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виборче право і виборча система в Україні - Контрольна робота

Виборче право і виборча система в Україні - Контрольна робота

податків), оскільки відповідь на них наперед відома.
Питання зміни території України (ст. 73 Конституції України) та внесення змін до розділів І, ІІ, ХІІІ Конституції (ст. 156 Конституції України) віднесені до предмету обов'язкового всеукраїнського референдуму, тобто вони не можуть бути вирішені будь-яким органом державної влади.
Місцевий референдум згідно з законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України та законами України до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
Організація референдуму та голосування на ньому подібні до виборів, за винятком того, що виборець голосує не за кандидата або список кандидатів, а за пропозицією, яка містить проект рішення з певного питання.
Зокрема, значну роль щодо організації підготовки та проведення всеукраїнського референдуму відіграє Центральна виборча комісія, яка:
1) забезпечує в межах, визначенихзаконами України, реалізацію і захист конституційного права громадян України брати участь у Всеукраїнському референдумі;
2) організовує підготовку і проведення всеукраїнського референдуму;
3) реєструє ініціативні групи зі всеукраїнського референдуму, встановлює форму підписних листів для збирання підписів для проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою;
4) здійснює в порядку передбаченому законом, на всій території України контроль за виконанням законодавства про всеукраїнський референдум і забезпечує його однакове застосування;
5) звертається у разі необхідності до Конституційного Суду України щодо тлумачення Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", інших законів України або окремих їх положень з питань проведення всеукраїнського референдуму, вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законів з питань проведення всеукраїнського референдуму;
6) спрямовує діяльність комісії із всеукраїнського референдуму;
7) розподіляє кошти по комісія із всеукраїнського референдуму, контролює забезпечення комісій із всеукраїнського референдуму приміщеннями, транспортом, зв'язками, розглядає інші питання матеріально-технічного забезпечення всеукраїнського референдуму;
8) встановлює форми списків громадян, які мають право брати участь у всеукраїнському референдумі, протоколів засідань комісії із всеукраїнського референдуму. Інших документів з проведення всеукраїнського референдуму, зразки скриньок для голосування і печаток комісій із всеукраїнського референдуму, порядок зберігання документів з проведення всеукраїнського референдуму;
9) заслуховує повідомлення комісій із всеукраїнського референдуму, а також керівників міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням всеукраїнського референдуму;
10) забезпечує акредитацію на всеукраїнських референдумах офіційних спостерігачів від інших держав та міжнародних організацій згідно з положенням про статус спостерігачів, що затверджується Комісією, видає їм відповідні посвідчення;
11) підбиває підсумки всеукраїнського референдуму в цілому по Україні, публікує в пресі повідомлення про його підсумки;
12) розглядає заяви і скарги на рішення, дії або бездіяльність комісії зі всеукраїнського референдуму і приймає рішення з цих питань тощо;
Питання, що виносяться на референдум (формула або предмет референдуму) можуть бути по-різному сформульовані. В літературі виділяють два види формул: перший являє собою звернене до виборців запитання, на яке він повинен відповісти однозначно - "так" або "ні"; другий передбачає пропозицію виборцеві двох чи більше варіантів відповіді, один з яких він може обрати або відхилити всі (народний вибір).
Завдання
Сільська рада прийняла рішення про проведення референдуму щодо перейменування села. Група громадян вирішила бойкотувати референдум. Оскільки агітація здійснювалась і в день референдуму, члени дільничної комісії робили спроби запобігти діям його противників. Водночас прихильники референдуму виступили в день його проведення по місцевому радіо із закликами підтримати перейменування.
Дайте оцінку діям учасників місцевого референдуму. Чи відповідають ці дії вимогам чинного законодавства?
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про всеукраїнській та місцеві референдуми" (далі - Закон про референдум) предметом місцевого референдуму може бути прийняття рішень, які віднесені законодавцем до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, зокрема про перейменування селищ, міст тощо. Тому сільська рада мала право прийняти рішення про проведення референдуму про перейменування села.
Згідно зі ст. 7 Закону про референдум встановлює лише право приймати участь в референдумі, але не обов'язок робити це. Тому громадяни мають право не приймати участі в ньому.
Ст. 8 Закону про референдум забороняє будь-яку агітацію в день проведення референдуму, тому дії прихильників референдуму, що виступили в цей день по місцевому радіо, є протиправними.
Крім того, ст. 10 встановлює відповідальність за перешкоджання вільному здійсненню громадянами України права брати участі у референдумі та вести до голосування агітацію.
Тому можна зробити висновок, що проведення місцевого референдуму щодо перейменування села йшлося із порушенням чинного законодавства про місцеві референдуми.
Використана література
1. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради Української РСР, 1990, № 3, ст. 429.
2. Конституція України: Прийнята на п'ятий сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України, 1996, 13 липня.
3. Закон України "Про всеукраїнській та місцеві референдуми" // Відмості ВРУ, 1991, № 33, С. 904-922.
4. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посібник. - К., Атіка, 2000. С. 91.
5. Основи конституційного права України. Під ред. проф. В.В. Копєйчикова. К., Юрінком Інтер, 1998.
6. Тодика Ю.М., Клименко Г.Б. Основи конституційного права: Навч. посібник. Харків, Консул. 1998.
Loading...

 
 

Цікаве