WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сукупність проблем, пов'язаних із практичним застосуванням положень нового цивільно-процесуального законодавства в окремих видах цивільного судочинс - Реферат

Сукупність проблем, пов'язаних із практичним застосуванням положень нового цивільно-процесуального законодавства в окремих видах цивільного судочинс - Реферат

потрібно заслуховувати пояснення стягувача, кредитора, досліджувати докази, вести протокол судового засідання (за ЦПК України - журнал судового засідання), що передбачено ст. 102 ЦПК України. Разом з тим, як і рішення суду, судовий наказ є кінцевим актом ре-алізації норм процесуального і матеріального права.
Судовий наказ пред'являється для виконання у порядку, передбаченому для виконання рішення суду в разі ненадходження протягом тринадцяти днів (десять днів плюс три дні) заяви від боржника про його скасування та наявності даних про отримання боржником копії судового наказу [1, cт.104,105]. Законодавцем також передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 104 ЦПК України, залишається без роз-гляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.
Форма та зміст заяви про видачу судового наказу детально регламентовані ст. 98 ЦПК України. Заява про його видачу повинна бути оформлена і подана до суду з дотриманням передбаченої в процесуальних нормах процедури і має грунтуватися на матеріально-правовій нормі. Відповідність заяви положенням матеріального закону має перевірятись суддею при видачі судового наказу. До неналежно оформленої заяви застосовуються правила ст. 121 ЦПК України, тобто заява залишається без руху з наданням певного строку для виправлення недоліків, з можливим визнанням заяви неподаною у разі невиконання вимог суду і повернення її заявникові.
У наказному провадженні дотримуються такі важливі елементи правозастосовчої процедури, як прийняття відповідного правозастосовчого доку-мента (судове рішення -судовийнаказ) та доведення його до відома заінтересованих осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою і видається стягувачу після набрання ним законної сили. Боржнику суд зобов'язаний невідкладно направити копію судового наказу саме рекомендованим листом із повідомленням [1, cт.104]. Тобто судовий наказ видається лише у трьох екземплярах - два примірника і одна копія (для боржника).
На мою думку, видача судового наказу не суперечить положенням ст. 41 Конституції України про те, що право приватної власності є непорушним, а конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду, оскільки ст. 95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення.
Однак безспірність вимог, за якими видається судовий наказ, все ж таки є дещо відносною. Прикладом цього може бути свідчення того, що боржник не виконує своє зобов'язання, а за якихось причин відмовляється від його добровільного виконання, тобто фактично оспорює вимоги, хоча і до суду не звертається. Крім того, за наявності спору про право, який неможливо вирішити на підставі лише наданих стягувачем-кредитором документів, суддя може відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у такому разі захист прав заявника-стягувача здійснюється шляхом пред'явлення позову за тими же вимогами у порядку позовного провадження. Слід зазначити, що заявник-кредитор (стягувач) має право навіть за наявності всіх необхідних умов для видачі судового наказу звернутися до суду не в порядку спрощеної процедури, а зі звичайною позовною заявою. У такому випадку суд не вправі відмовити йому в прийнятті позову з тих підстав, що його вимоги можуть бути вирішені шляхом подачі заяви про видачу судового наказу. Однак суд зобов'язаний роз'яснити заявнику таке право та переваги наказного провадження, оскільки, скоріш за все, заявник просто не знає про можли-вість спрощеної процедури розгляду його вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦПК України боржник вправі протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування. Слід зазначити, що суд буде зобов'язаний чітко виконувати встановлену законодавцем процедуру направлення боржникові копії (а не другого примірника) судового наказу з копіями всіх доданих до неї документів. Згідно з ч.1 цієї статті такі документи суд зобов'язаний йому направити лише рекомендованим листом із повідомленням.
Слід повністю погодитись з встановленими законодавцем скороченими строками, вказаними вище, - 10 і 5 днів [1,cт.104,106], оскільки це свідчить про оперативність видачі судового наказу до виконання з урахуванням безспірності заявлених вимог і захисту порушених прав заявників, що має дисциплінувати боржників.
Ст. 100 ЦПК України вказує лише на дві підстави відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу:
1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 ЦПК України;
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Тобто, перевірка всіх обставин, необхідних для виникнення і руху наказного провадження, здійснюється судом уже на стадії прийняття заяви.
Наказне провадження дає підстави для застосування й інших загальних положень ЦПК щодо відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до положень ст. 106 ЦПК України при надходженні до суду заяви боржника про скасування судового наказу у встановлений законом строк, суд протягом п'яти днів без судового розгляду і виклику сторін скасовує свій судовий наказ, про що постановлюється ухвала, в якій теж роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову. При цьому, незгода боржника з заявленими до нього вимогами означає, що він оспорює документально підтверджене право кредитора на стягнення з нього грошової суми або витребування рухомого майна. У такому випадку для суду не є важливими мотиви такої незгоди і вони не повинні з'ясовуватись, виданий судовий наказ безумовно скасовується.
Слід зазначити, що судова практика РФ підтвердила виключно високу ступінь ефективності судового наказу, на відміну від такого інституту як заочне рішення.
Так, в РФ судовими наказами за період з 1996 р. по 2000 р. закінчувалось провадження від 24 до 26,4% справ. Скасовуються дуже незначна кількість судових наказів: в 1998 р. - 0,2%, в 1999 р. - 0,6% від числа виданих судових наказів. Зазначене дало змогу вченим-правознавцям РФ ставити питання про розширення переліку вимог, які є безспірними та в яких допускалось би видавати судові накази [3, c.2].
Таким чином, новий інститут цивільного процесуального права - судовий наказ дозволить: підняти оперативність судового захисту суб'єктивних прав і ефективність виконання; розвантажити суди від тих справ, які не потребують повної і детальної процедури розгляду; підвищити у громадян почуття відповідальності за прийняті ними зобов'язання; посилити превентивну функцію права; сприятиме
Loading...

 
 

Цікаве