WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сукупність проблем, пов'язаних із практичним застосуванням положень нового цивільно-процесуального законодавства в окремих видах цивільного судочинс - Реферат

Сукупність проблем, пов'язаних із практичним застосуванням положень нового цивільно-процесуального законодавства в окремих видах цивільного судочинс - Реферат

госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
До суду заява про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або за місцем виявлення такого хворого.
У заяві повинні бути зазначені встановлені законом підстави для такої госпіталізації. Також додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.
Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.
Дану категорію справ суд розглядає не пізніше трьох днів після відкриття провадження у справі. Особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.
Обов'язковою є участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, а також представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію.
Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє абозадовольняє заяву [1, cт.283-286].
РОЗДІЛ 3: НОВІ ВИДИ СУДОЧИСТВА У ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕ-СУАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ.
3.1 Наказне провадження.
Передусім зазначу, що відтепер у разі наявності безспірних вимог, підкріплених документально (приміром, письмовою угодою), необов'язково для їх задоволення звертатися до суду з позовом та чекати невизначений час, доки його задовольнять. Можна просто подати до суду відповідну заяву, і вже за лічені дні суд має видати наказ, котрий, по суті, є виконавчим документом. Так новим ЦПК України запроваджується спрощений порядок розгляду цивільних справ - наказне провадження.
Слід наголосити, що видача судового наказу за правилами, передбаченими розділом II ЦПК України, допускається лише у зв'язку з відносинами, спори за якими віднесено до компетенції судів загальної юрисдикції.
Завдання наказного провадження - прискорення вирішення ряду вимог, пов'язаних із: 1) стягненням з боржника грошових коштів або 2) витребуванням майна.
Задля цього закон зазначає, що судовий наказ є особливою формою судового рішення і, одночасно, має силу виконавчого документа, що підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, передбаченому законом [1,cт.95]. Відповідно до цього особливістю провадження є те, що сторонами в ньому виступають не позивач і відповідач, а стягувач (кредитор) та боржник, хоча в деяких статтях Кодекс називає стягувача заявником (як, наприклад в п. 2 ч. 2 ст. 98 ЦПК). Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Тобто окремо виконавчий лист не видається. Спрощений порядок наказного провадження обумовлюється й такою особливістю, як обмежене коло вимог, стосовно яких таке провадження допустиме.
Вдалою є назва цього розділу ЦПК - "Наказне провадження", оскільки регулює не тільки порядок ухвалення судового наказу, а й процедуру самого провадження, що передує видачі судового наказу.
Судове рішення у вигляді судового наказу завершує процедуру наказного провадження, яке може бути порушене лише за документально підтвердженими і безспірними вимогами, передбаченими в ст. 96 ЦПК. Судовий наказ може бути видано, якщо:
1) заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;
2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.
Судовий наказ може бути видано і в інших випадках, передбачених законом.
Усі зазначені обставини свідчать, що судовий наказ видається лише за відсутності спору. Наприклад, якщо іншою стороною оспорюється угода, то наявний спір про право, який розглядається за правилами позовного провадження [1, cт.100].
Відповідно до засади диспозитивності ініціатива порушення наказного провадження належить стягувачу (кредитору), який реалізує своє право на судовий захист порушеного боржником його суб'єктивного матеріального права. Аналіз частин 3 і 4 ст. 98 ЦПК свідчить, що заява про видачу судового наказу від імені заявника може бути подана його представником за наявності у нього для цих дій належним чином оформлених повноважень [1,cт.42]. До заяви, яка подається пред-ставником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
Не повинно викликати заперечення право прокурора на пред'явлення до суду заяв про видачу судового наказу в інтересах заявника-стягувача відповідно до правил, передбачених статтями 45, 46 ЦПК, в яких йдеться про повноваження прокурора в процесі. Однак слід враховувати, що відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Пред'являючи таку заяву до суду, прокурор зобов'язаний не тільки вказати на порушення інтересів громадянина чи держави, а й послатися на конкретний матеріальний закон, який ці інтереси охороняє, та мотивувати причину, за якої громадянин не може сам звернутися до суду .
Відповідно до ст. 99 ЦПК за подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 50% ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. При пред'явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановле-ної за позовну заяву.
Заява про видачу судового наказу і додані до неї документи подаються в копіях відповідно до кількості боржників; така заява подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Зокрема, загальне правило - подача заяви в суд за місцем проживання боржника. Альтерна-тива: заява про стягнення зарплати, аліментів може бути подана за місцем проживання стягувача; вимоги, що випливають з правочинів, у яких зазначено місце їх виконання, можуть подаватися за місцем виконання такої угоди; заявник сам вибирає, в який суд йому звертатися за вимогами про захист прав споживачів, та ін.
Судовий наказ у разі прийняття заяви про його видачу видається у триденний строк без проведення судового розгляду, тобто не
Loading...

 
 

Цікаве