WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Управління внутрішніми справами - Реферат

Управління внутрішніми справами - Реферат

держпожнагляду).
Держпожнагляд очолює начальник Головного управління Державної пожежної охорони МВС України, який за посадою є головним державним інспектором України з пожежного нагляду, а його заступники є заступни-ками головного державного інспектора України з пожежного нагляду.
Начальники територіальних органів держпожнагляду за посадою є головними державними інспекторами з пожежного нагляду відповідно АРК, областей, міст Києва та Севастополя, а їх заступники є заступниками цих головних державних інспекторів з пожежного нагляду.
Начальники відділів (відділень); загонів і частин Державної пожежної охорони МВС України міст, селищ міського типу, районів у містах, районів є головними державними інспекторами з пожежного нагляду відповідних міст, селищ міського типу, районів у містах, районів.
Інші посадові особи органів держпожнагляду, які здійснюють контроль за додержанням вимог пожежної безпеки, є державними інспекторами з пожежного нагляду.
Під час виконання своїх професійних функцій посадові особи держпожнагляду мають широкі права, в тому числі: застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ і організацій у разі порушення ними встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів держпожнагляду; притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій, громадян, винних у порушенні вимог пожежної безпеки, встановлених актами законодавства та іншими нормативними актами (стандартами, нормами, правилами, положеннями, інструкціями), невиконанні розпоряджень (приписів), постанов органів держпожнагляду та ін.; проводити перевірки і дізнання за повідомленнями і заявами про злочини, пов'язані з пожежами і порушенням правил пожежної безпеки.
Відомча пожежна (пожежно-сторожова) охорона створена на об'єктах міністерств і відомств і складається із: служб пожежної безпеки; підрозділів відомчої пожежної охорони (відомчої воєнізованої охорони, на яку покладено функції гасіння та запобігання пожежам); допоміжних служб.
Контроль за виконанням правил пожежної безпеки на об'єктах Міноборони України, Служби безпеки України, цивільної оборони, Держкомкордону та Державного департаменту з питань виконання покарань здійснюється їх службами пожежної безпеки.
Права посадових осіб відомчої пожежної охорони аналогічні правам посадових осіб держпожнагляду.
У сільських населених пунктах, де немає підрозділів державної пожежної охорони, створюються сільські пожежні команди. На підприємствах, в установах і організаціях з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасінняіз числа працівників вказаних організацій можуть створюватися добровільні пожежні дружини (команди).
§ 7. Внутрішні війська
Внутрішні війська МВС України входять до системи МВС України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, охорони виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Закон України від 26 березня 1992 р. "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" , інші нормативно-правові акти.
Побудова внутрішніх військ здійснюється на засадах централізованого керівництва, єдиноначальності, поєднання при комплектуванні принципів добровільності та загального військового обов'язку.
Внутрішні війська складаються із з'єднань, військових частин і підрозділів по охороні важливих державних об'єктів, підрозділів зв'язку, військових установ, навчальних закладів та навчальних частин. Керівництво внутрішніми військами покладено на Міністра внутрішніх справ України.
Безпосереднє оперативне управління внутрішніми військами здійснює Командувач цих військ. Основними завданнями, які покладені на внутрішні війська, є: охорона та оборона важливих державних об'єктів (зокрема атомних електростанцій), виправно-трудових і лікувально-трудових установ, об'єктів матеріально-технічного та військового забезпечення МВС України; супроводження спеціальних вантажів; здійснення пропускного режиму на об'єктах, що охороняються; конвоювання заарештованих і засуджених; охорона підсудних під час судового процесу; переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти; участь в нагляді за засудженими та особами, які утримуються в лікувально-трудових профілакторіях, виконання доручень адміністрації цих установ щодо забезпечення внутрішнього порядку; участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
При виконанні своїх обов'язків військовослужбовцям внутрішніх військ надане право вимагати від громадян і посадових осіб додержання порядку, який гарантує безпеку; затримувати і передавати адміністрації об'єкта, що охороняється, осіб, які порушили пропускний режим, а також вести переслідування, проводити затримання, оформляти первинні документи; передавати органам внутрішніх справ або Служби безпеки злочинців і осіб, які вчинили напад на об'єкт, що охороняється. Вони мають право проводити оточення (блокування) певних районів місцевості, окремих будівель і об'єктів під час розшуку та затримання осіб, які втекли з-під варти.
Військовослужбовці внутрішніх військ мають право використовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію", військовими статутами та іншими законодавчими актами.
Особовий склад внутрішніх військ комплектується як за контрактом, так і в порядку призову. Військовослужбовці внутрішніх військ складають військову присягу, мають єдині для Збройних Сил України військові звання і знаки розрізнення. Вони проходять службу відповідно до Положення про проходження військової служби та військових статутів.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Коментар до Конституцій України. - К., 1996.
2. БахрахД. Н. Административное право: Учебник для вузов. - М.,1997.
3. Брэбан Г. Французское административное право. - М., 1988.
4. Драго Р. Административная наука. - М., 1982.
5. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. - К., 1998.
6. Муниципальное право. - М., 1997.
7. Овсянко Д. М. Административное право. - М., 1997.
8. Тихомиров Ю. А. Публичное право. - М., 1995.
9. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса. - М., 1998.
10. Юсупов В. А. Теория административного права. - М., 1985.
Loading...

 
 

Цікаве