WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Управління фінансами - Реферат

Управління фінансами - Реферат

система України заснована на економічних відносинах, врегульована правовими нормами, що встановлюють сукупність видів бюджетів, які діють на території держави, і включає Державний бюджет України та місцеві бюджети. До місцевих бюджетів належать бюджет АРК, обласні бюджети, районні (міські) бюджети, районні в містах бюджети, сільські і селищні бюджети, бюджети міст районного підпорядкування.
Детальна регламентація бюджетних відносин здійснюється державою при формуванні та виконанні Державного бюджету України шляхом використання методів бюджетного регулювання.
Як доповнення до системи бюджетного регулювання утворюються резервні фонди. Так, Резервний фонд Кабінету Міністрів України утворюється в обсязі не більш ніж 2 % від загального розміру видатків. Відповідні фонди в рамках місцевих бюджетів не перевищують 1%.
Участь державних органів у бюджетній діяльності реалізується на відповідних стадіях бюджетного процесу, який закріплено Регламентом Верховної Ради України та Законом України "Про бюджетну систему України".
§ 4. Управління системою оподаткування
Управління системою оподаткування охоплює сукупність повноважень конкретних органів усфері встановлення, зміни чи скасування податків. Згідно з ст. 1 Закону України від 18 лютого 1997 p. "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою АРК і місцевими радами.
При визначенні податку фактично складаються всі основні його ознаки - нецільовий, безоплатний, беззворотний, безумовний і обов'язковий платіж, що надходить від юридичних і фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (або цільовий фонд) на підставі акта компетентного органу. Названий Закон визначає, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Класифікація податків та зборів (обов'язкових платежів) закріплена в Законі України "Про систему оподаткування". З 1994 p. законодавець виділяє дві їх групи: загальнодержавні (ст. 14) та місцеві (ст. 15). Критерієм такого розподілу є компетенція органу, що встановлює, змінює чи скасовує ці платежі.
У своєрідну групу податків, що можуть скласти певну підсистему, входять податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також деякі інші, де платниками виступають юридичні і фізичні особи.
Традиційним у сучасних податкових системах є земельний податок. Він поряд з системою акцизного збору становить собою механізм рентних важелів і застосовується до специфічного природного чинника - землі. Використання земельного податку регулюється Земельним кодексом України, Законом України від 19 вересня 1996 р. "Про внесення змін до Закону України "Про плату за землю" .
Податкова система України включає до себе два непрямих податки - податок на додану вартість та акцизний збір. Механізм збирання податку на додану вартість встановлений Законом України від 3 квітня 1997 р. "Про податок на додану вартість" , механізм акцизного збору - Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. "Про акцизний збір" .
Головним податком, що справляється з юридичних осіб, є податок на прибуток підприємств, який регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" .
Важливим видом податків з фізичних осіб, характерним для будь-якої податкової системи, є прибутковий податок, що регулюється в Україні Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 p. "Про прибутковий податок з громадян" .
У системі платежів у доходну частину бюджету входить стійка група надходжень за вчинення державними органами юридична значущих дій.
Митні платежі належать до непрямих податків (деякі автори об'єднують їх в одну групу з платежами).
§ 5. Управління в галузі кредитування і страхування
Основні доходи держави становлять надходження від платежів і зборів. Але цих коштів не вистачає для раціонального забезпечення всіх функцій держави. Тому активно використовується мобілізація коштів юридичних і фізичних осіб, заснована на принципах добровільності, зворотності, відплатності і строковості - у формі державного кредиту.
Правовідносини в галузі державного кредиту виникають лише з приводу формування, функціонування і погашення державного боргу, частини фінансових ресурсів, що позичена державою у фізичних і юридичних осіб. Одним із суб'єктів правовідносин з приводу державного кредиту виступає держава, найчастіше в особі уряду як одержувача позикових коштів і суб'єкта, на якого покладено обов'язок щодо повернення боргу та сплати відсотків за ним.
Управління державним внутрішнім боргом належить державі. Виключно законами визначаються порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу, порядок випуску і обігу цінних паперів, їх види і типи. До виключних повноважень Верховної Ради України належать також затвердження рішень про надання та одержання Україною позик і економічної допомоги, здійснення контролю за їх використанням. Кабінет Міністрів України здійснює безпосереднє керівництво використанням позичкових ресурсів, які залучаються державою. Суб'єктами правовідносин у галузі державного кредиту виступають також Мінфін України і Нацбанк України.
Найбільш поширеними формами державного кредиту в Україні є насамперед державні та казначейські позики. Державні позики зас-тосовуються шляхом випуску та реалізації облігацій і казначейських зобов'язань, інших видів державних цінних паперів. Казначейські позики є формою фінансової допомоги, що надається підприємствам і організаціям органами виконавчої влади за рахунок бюджетних коштів. В окремих випадках можуть застосовуватися і гарантовані позики, які надають нижчі органи влади під гарантію уряду.
Державне кредитування слід відрізняти від банківського. Незважаючи на те що в обох випадках йдеться про залучення та використання тимчасово вільних коштів, характер їх відносин різний. При банківському кредитуванні позичковий фонд використовується банківськими установами для кредитування підприємств, установ і організацій, фізичних осіб.
Особливості банківського кредитування регулюються низкою
Loading...

 
 

Цікаве