WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-процесуальна діяльність - Реферат

Адміністративно-процесуальна діяльність - Реферат

адміністративного делікту протікає у відповідній процесуальній формі та ґрунтується на закріплених у законі принципах правосуддя. Як правосуддя по адміністративних справах слід розглядати і діяльність суду по вирішенню скарг громадян на неправомірні дії чи бездіяльність органів та посадових осіб, що порушили права громадян. Ураховуючи викладене, правосуддя по адміністративних справах слід розглядати як інститут адміністративної юстиції.
Для з'ясування співвідношення понять "адміністративна юрисдикція" і "адміністративна юстиція" видається за необхідне чітко визначити, що всі органи, які розглядають адміністративно-правові спори та справи про адміністративні правопорушення, є адміністративно-юрисдикційними, але тільки суд, що здійснює правосуддя по адміністративних справах, є органом адміністративної юстиції. Отже, поняття адміністративної юрисдикції більш широке, ніж поняття адміністративної юстиції. Останнє являє собою вищу, найбільш розвинену форму здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності.
Адміністративно-юрисдикційна діяльність ґрунтується на певних принципах, які дозволяють відобразити специфіку об'єднання в ній рис виконавчо-розпорядчої діяльності та правосуддя по адміністративних справах. Такими принципами є: законність, професіоналізм, захист інтересів держави і особи, об'єктивна істина, змагальність, офіційність, економічність та ін.
Таким чином, адміністративна юрисдикція полягає в розгляді адміністративно-правових спорів, справ про адміністративні пра-вопорушення у встановленій законом адміністративно-процесуальній формі спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами), які наділені правом розглядати спори та накладати адміністративні стягнення.
§ 4. Адміністративна юстиція: поняття і види
Виникнення та розвиток інституту адміністративної юстиції значною мірою пов'язані з втіленням у життя теорії розподілу влади. Завдяки цьому постійно зростала роль судової влади при розгляді правових спорів між адміністрацією та громадянами, а самі чиновники переставали бути суддями у своїх справах.
Зараз у багатьох країнах світу (Німеччина, Франція, Швеція та ін.) інститут адміністративної юстиції одержав своє законодавче закріплення. Зарубіжний досвід функціонування цього важливого юридичного інституту дозволяє виділити два його основних види: 1) здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності загальними судами; 2) здійснення такої діяльності спеціальними адміністративними судами.
Основна риса адміністративної юстиції проявляється в її органі-заційному уособленні від органів та структур, що виконують виконавчі функції. Адміністративна юстиція - це правосуддя, судова гілка влади. Разом з тим це окрема адміністративна гілка правосуддя. Процес в адміністративних судах, незважаючи на деякі особливості, будується на зразок загального судового процесу.
Для України інститут адміністративної юстиції - явище не нове. Законодавство короткочасного періоду існування самостійної Української держави (1917-1920 pp.) не обходило своєю увагою питання діяльності органів адміністративної юстиції. Конституція Української Народної Республіки 1918р. встановила, що судова влада в рамках цивільного, кримінального та адміністративного законодавства здійснюється виключно судовими органами. При цьому адміністративно-юрисдикційна діяльність адміністративних органів обмежувалася законом.
Проектом Основного Державного Закону УНР в період існування Директорії (1920 p.) передбачалося введення у судову систему України Вищого Адміністративного Суду. Цей суд повинен був розглядати та вирішувати, додержуючись судового порядку, питання про законність розпоряджень адміністративних органів та органів самоврядування.
Зараз можна виділити такі особливості адміністративної юстиції. По-перше, здійснення судовими органами правосуддя по адміністративних справах. Адміністративна юстиція - це правосуддя, а не виконавча ділянка. По-друге, процес розгляду адміністративних справ побудований на зразок загального судового: він є гласним, публічним, має елементи змагальності. При цьому специфіка адміністративних справ така, що їх розгляд вимагає особливих організаційних форм і спеціальної суддівської кваліфікації, оскільки вирішення адміністративних справ потребує, крім досконалого знання законодавства, насамперед адміністративного, ще й знання державного управління та інших сфер діяльності.
Таким чином, адміністративна юстиція - це встановлений законом порядок розгляду і вирішення в судовій процесуальній формі справ, що виникають у сфері державного управління між громадянами чи юридичними особами, з одного боку. та органами державного управління (посадовими особами), - з іншого, здійснюваний загальними або спеціально створюваними для вирішення правових спорів судами.
У цілому адміністративна юстиція являє собою один із засобів обмеження виконавчої влади, а адміністративні суди - засіб реалізації принципу розподілу влади, додатковий захисний механізм суб'єктивних прав і свобод громадян.
Необхідність кардинального реформування системи адміністративно-юрисдикційних органів обумовлена низкою чинників.
Перш за все це недостатньо високий якісний рівеньрозгляду справ про адміністративні правопорушення колегіальними органами (адміністративними комісіями, виконкомами сільських та селищних рад). Навряд чи можна говорити про високий професіоналізм їх членів, що працюють у цих органах на громадських засадах.
Не завжди об'єктивно розглядають справи й органи, які здійснюють контрольно-наглядові функції (наприклад, різного роду державні інспекції), оскільки часто йдеться про невиконання певних приписів цих же органів, а їх посадові особи в багатьох випадках не мають юридичної освіти, що говорить про невисокий рівень правової підготовки працівників адміністративно-юрисдикційних органів.
Згідно з Концепцією судово-правової реформи в Україні, затверд-женою Верховною Радою України 28 квітня 1992 р., в Україні вводиться адміністративне судочинство, метою якого є розгляд спорів між грома-дянами та органами управління. Реформою передбачено поетапне фор-мування органів адміністративної юстиції. Передусім у районних судах уводяться адміністративні судді. В обласних судах створюються судові колегії по адміністративних справах. У Верховному Суді України повинна діяти колегія по адміністративних справах як суд апеляційної та касаційної інстанції. У ході подальшого проведення реформи передбачено виділення судів по адміністративних справах в окрему систему.
Створення адміністративних судів, безумовно, призведе до розши-рення підвідомчих справ про адміністративні правопорушення, справ про оскарження дій посадових осіб, що порушують права громадянина, інших справ, які випливають із адміністративно-правових відносин.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Коментар до Конституцій України. - К., 1996.
2. БахрахД. Н. Административное право: Учебник для вузов. - М.,1997.
3. Брэбан Г. Французское административное право. - М., 1988.
4. Драго Р. Административная наука. - М., 1982.
5. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. - К., 1998.
6. Муниципальное право. - М., 1997.
7. Овсянко Д. М. Административное право. - М., 1997.
8. Тихомиров Ю. А. Публичное право. - М., 1995.
9. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса. - М., 1998.
10. Юсупов В. А. Теория административного права. - М., 1985.
Loading...

 
 

Цікаве