WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правові норми - Реферат

Адміністративно-правові норми - Реферат

актом.
Адміністративно-правові норми реалізуються різними способами. Виконання таких норм полягає у тому, що той чи інший суб'єкт до-держується приписів, які містяться у нормах. Особи, до яких ці вимоги адресовані, здійснюють передбачені цією нормою дії або утримуються від здійснення заборонених нею дій. Таким чином, виконання адміністративно-правової норми залежить від поведінки конкретних осіб. Наприклад, громадянин, який досяг 16-річного віку, зобов'язаний мати паспорт: факт наявності паспорту і будевиконанням з боку цього громадянина вимог відповідної адміністративно-правової норми.
Застосування адміністративно-правових норм полягає у прийнятті індивідуального юридичного акта по конкретній справі. Дані норми реалізуються у процесі вирішення конкретної справи, пов'язаної зі здійсненням виконавчо-розпорядчої діяльності. Застосування адміністративно-правових норм не становить обов'язку всіх сторін управлінських відносин, воно належить до компетенції спеціально уповноважених на те органів управління і посадових осіб.
Деякі адміністративно-правові норми відповідно до чинного за-конодавства можуть застосовуватися у судовому порядку (наприклад, при розгляді судами скарги на постанову адміністративної комісії про накладення штрафу або притягнення суддею до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення). Це свідчить про те, що для застосування адміністративно-правових норм необхідні повноваження юридично-владного характеру.
Таким чином, реалізація адміністративно-правових норм створює необхідні умови для утвердження законності у галузі державного управління, виникнення адміністративно-правових відносин, їх зміни чи припинення.
Адміністративно-правові відносини є юридичним результатом регулюючого впливу адміністративно-правових норм на суспільні відносини. Разом з цим такі норми регулюють переважно управлінські суспільні відносини, тобто відносини, що виникають у сфері виконавчої та розпорядчої діяльності органів виконавчої влади.
§ 2. Джерела адміністративного права
В юридичній літературі під джерелом адміністративного права розуміють зовнішню форму виразу його норм. Відомо, що за своїм змістом адміністративно-правова норма відрізняється від норм інших галузей права тим, що регулює відносини управлінського характеру. Нормами адміністративного права визначаються межі належної поведінки органів виконавчої влади, їх службовців, громадян, а також громадських організацій (їх органів) у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави. За допомогою адміністративно-правових норм органи управління, державні службовці, громадяни, громадські організації наділяються певними повноваженнями. В цих нормах встановлюються також гарантії реалізації прав і додержання обов'язків. Таким чином, завдяки дії адміністративно-правових норм створюється певний правовий режим управлінської діяльності.
Адміністративно-правові норми містяться безпосередньо в Конституції України, законодавчих актах, нормативних наказах, постановах уряду, рішеннях місцевих рад, інших нормативних актах державних органів. До джерел адміністративного права належать не тільки самі нормативні акти державних органів, а й затверджені цими актами кодекси, статути, правила і т. ін., які регулюють управлінську діяльність.
Таким чином, джерело адміністративного права - це акт правотворчості органів державної влади, що складається з адміністративно-правових норм або навіть одного правила поведінки і регулює виконавчо-розпорядчу діяльність. Якщо акт охоплює поряд з нормами адміністративного права норми інших галузей права (фінансового, цивільного та ін.), то для адміністративного права він буде джерелом лише у частині, котра як би наповнена адміністративно-правовим змістом.
Кожне джерело адміністративного права відрізняється від інших за своїми особливостями, які зумовлені цільовою спрямованістю і змістом норм, що його складають, їх юридичною силою, масштабом функціонування (дії). Джерело може бути загальної та локальної дії, обов'язковим до виконання усіма органами управління і об'єктами, незалежно від підпорядкованості, або лише тільки підприємствами, установами, посадовими особами, підвідомчими органу, який видав акт. До системи джерел адміністративного права включені нормативні акти, які діють у межах України, а також такі, що регулюють роботу українських установ за кордоном. Стосовно адміністративно-територіального устрою республіки можуть існувати джерела, які діють у межах області, міста, району тощо.
Специфіка джерел адміністративного права визначається також їх співпорядкуванням, яке у свою чергу відображує дію принципу централізму, складовою частиною якого є положення про обов'язковість рішень вищих органів для нижчих. Співпорядкування джерел виражається у наступному: а) всі вони ґрунтуються на нормах Конституції і законів України, які мають вищу юридичну силу; б) джерела - нормативні акти органів виконавчої влади усіх ланок слугують юридичною базою для джерел - нормативних актів, які приймаються нижчими органами виконавчої влади; в) джерела - нормативні акти вищих органів виконавчої влади характеризуються більшим масштабом дії, ніж аналогічні акти нижчих органів; г) джерела - норма-тивні акти галузевого (відомчого) характеру ґрунтуються на джерелах загального характеру.
З огляду на різноманітність джерел адміністративного права їх доцільно розділити на такі види.
1 Конституція України (Основний Закон). 2.Законодавчі акти України:
закони України (наприклад, Закон від 23 березня 1996 р. "Про освіту" та ін.);
кодекси, положення, статути та інші кодифіковані акти управ-лінського характеру (наприклад, КпАП та ін.).
3. Постанови Верховної Ради України, які містять адміністративно-правові норми організаційно-правового характеру (наприклад, Положення від 2 вересня 1993 р. про паспорт громадянина України).
4. Укази та розпорядження Президента України (наприклад, Положення від 30 грудня 1997 р. про Міністерство юстиції України).
5. Нормативні акти органів виконавчої влади України:
нормативні постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;
положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України (наприклад, Положення від 26 лютого 1993 р. про порядок легалізації об'єднань громадян);
нормативні накази, інструкції керівників міністерств, державних комітетів і відомств України.
6. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань, установ
Loading...

 
 

Цікаве