WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правові норми - Реферат

Адміністративно-правові норми - Реферат


Реферат на тему:
Адміністративно-правові норми
ПЛАН
1. Поняття та основні риси адміністративно-правових відносин
2. Види адміністративно-правових відносин
§ 1. Поняття, види та особливості адміністративно-правових норм
Адміністративно-правова норма становить собою конкретний різновид правових норм. Вона відображує сутність урегульованих нею суспільних відносин, є необхідним елементом конкретного адміністративно-правового акта (закону, указу Президента, постанови Кабінету Міністрів та ін.).
Адміністративно-правова норма - це правило поведінки, встановлене державою (Верховною Радою України, органом виконавчої влади) з метою регулювання суспільних відносин у сфері державного управління. Норми адміністративного права визначають межі належної, допустимої та рекомендованої поведінки людей, діяльності органів виконавчої влади, їх посадових осіб, а також підприємств, установ, організацій та трудових колективів у сфері виконавчої влади. Норми адміністративного права встановлюють правовий режим взаємовідносин суб'єктів державного управління і місцевого самоврядування, порядок здійснення організаційно-управлінської діяльності, визначають права і обов'язки громадян у сфері виконавчої влади та гарантії їх реалізації. Серед норм адміністративного права значне місце відводиться нормам про відповідальність (адміністративну, дисциплінарну, матеріальну). Більша частина норм адміністративного права носить імперативний (наказовий) ха-рактер, їх реалізація підкріплюється можливістю застосування примусової сили держави.
Існують різні види адміністративно-правових норм. За формою виразу (вияву) адміністративно-правові норми поділяються на такі, що забороняють, зобов'язують, уповноважують, стимулюють (заохочувальні), та рекомендаційні.
З точки зору становища учасники правовідносин (адресатів приписів) розрізняють норми, які встановлюють і визначають: порядок взаємодії державних і недержавних органів; права і обов'язки громадян у сфері державного управління, правове становище державних службовців; правове становище підприємств, установ, організацій; взаємні права і обов'язки суб'єктів, які не підпорядковані один одному (наприклад, ст. 8 Закону України від 25 березня 1992 р. "Про Службу безпеки України" визначає відносини Служби безпеки України з державними органами, підприєм-ствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами та їх об'єднаннями).
За змістом адміністративно-правові норми можна об'єднати у правові інститути, під якими розуміють сукупність певних правових норм, споріднених за змістом урегульованих ними правовідносин.
Виходячи з наведеного, можна виділити групи адміністративно-правових норм: що визначають порядок утворення, завдання, функції, структуру, компетенцію органів виконавчої влади; що визначають основні положення про організацію і правове становище підприємств, установ і організацій; що визначають форми і методи здійснення виконавчої влади; що закріплюють права і обов'язки громадян та їх об'єднань у сфері виконавчої влади; що регулюють способи забезпечення законності у сфері виконавчої влади; що встановлюють відповідальність за різні правопорушення, які не є злочинами;
що визначають основні положення по управлінню господарською, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами і міжгалузевому управлінню.
Поділ адміністративно-правових норм за змістом має велике значення для вивчення курсу адміністративного права, дає можливість групувати нормативний матеріал у певній послідовності.
Адміністративно-правові норми можна підрозділяти за порядком дії у часі, просторі і за колом осіб. Згідно із загальним правилом адміністративні норми вступають у силу (набирають чинності) з моменту їх доведення до відома виконавців. В окремих випадках вони вступають у силу в строк, вказаний у нормативному акті.
Дія норм права розрахована на невизначений час, проте можуть встановлюватися і умови їх функціонування (дії). Із загального правила випливає, що акт не має зворотної сили, а якщо будуть винятки, то про їх наявність вказується у самому акті.
Дія адміністративно-правових норм у просторі пов'язана зі становищем органу, що видав акт. Тому розрізняють норми, які діють на території України, і норми місцевого характеру, норми загального і галузевого характеру, а також норми локального характеру.
За колом фізичних осіб дія адміністративно-правових норм пов'язана з поширенням встановлюваних ними правил або на усіх громадян, або на окремі їх групи (військовослужбовці та ін.).
Залежно від порядку реалізації прав і обов'язків учасників адміністративно-правових відносин розрізняють: матеріальні норми; статутні норми, які визначають систему, компетенцію, права і обов'язки органів управління і посадових осіб; процесуальні норми, які визначають способи, порядок, процедури діяльності по реалізації прав і обов'язків (наприклад, ст.ст. 245-297 КпАП, які регулюють провадження у відповідних справах).
Як і будь-яка інша норма права, адміністративно-правова норма складається з гіпотези, диспозиції та санкції. Найбільш чітко виражається диспозиція норми, оскільки в ній міститься правило належної поведінки. Гіпотеза являє собою характеристику умов, за яких необхідно керуватися вимогами даної норми. Вона частіше за все повністю не формулюється. Це пояснюється тим, що більшість адміністративно-правових норм регламентують діяльність органів виконавчої влади і їх вимоги реалізуються в діяльності цих органів. Стосовно інших сторін управлінських відносин гіпотеза може бути сформульована.
Деякі особливості мають санкції адміністративно-правових норм. По-перше, ці норми, як правило, не містять конкретної санкції, оскільки вони адресовані сторонам, організаційно підпорядкованим суб'єкту управління. Порушення вимог норм у таких випадках передбачає дисциплінарну відповідальність. По-друге, як правило, відповідні санкції встановлюються за порушення усієї сукупності адміністративно-правових норм, сформульованих в одному акті. По-третє, санкція адміністративно-правової норми, як правило, виражена у вигляді відповідних заходів адміністративної відповідальності.
Адміністративно-правова норма не тотожна змістові статті або параграфу того чи іншого акта. Специфіка адміністративно-правової норми полягає у тому, що санкція (як у деяких випадках і гіпотеза) не завжди виражена безпосередньо у змісті того акта, в який включена дана норма, - досить часто вона передбачається іншим
Loading...

 
 

Цікаве