WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Управління обороною - Реферат

Управління обороною - Реферат

та Міністром оборони України за виконання завдань і здійснення функцій, покладених на Генеральний штаб.
Збройні Сили України комплектуються військовослужбовцями відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".
Загальний військовий обов'язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, а також підготовки населення до захисту України.
Загальний військовий обов'язок включає:
o підготовку громадян до військової служби;
o приписку до призовних дільниць;
o призов на військову службу;
o проходження за призовом або добровільно військової, альтернативної (невійськової) служби;
o виконання військового обов'язку в запасі;
o дотримання правил військового обліку;
o загальне обов'язкове військове навчання громадян у воєнний час.
Виконання Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" покладається на громадян України, центральні органи державного управління, органи місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, громадські об'єднання, підприємства, установи та організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.
Загальний військовий обов'язок не поширюється на іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.
Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі 6 категорій:
1. Допризовники - особи, які проходять допризовну підготовку до приписки їх до призовних дільниць;
2. Призовники - особи, які приписані до призовних дільниць;
3. Військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
4. Службовці за призовом - особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
5. Військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі;
6. Невійськовозобов'язані - особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього.
Громадяни України, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, зобов'язані: прибувати за викликомвійськового комісаріату для приписки до призовних дільниць, проходження медичного огляду, направлення на підготовку для одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку.
Жінки, які за фахом мають медичну підготовку або споріднену з відповідною військовою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, можуть бути взяті на військовий облік. Вони зобов'язані прибувати за викликом військового комісаріату для проходження медичного огляду виконувати правила військового обліку. У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову службу за контрактом. У воєнний час особи жіночої статі, які перебувають на військовому обліку чи пройшли загальне військове навчання, можуть бути призвані на військову службу за рішенням Президента України.
Військова служба це різновид державної служби, особливістю якої є двояка правова природа. По-перше, вона пов'язана з виконанням громадянином України загального військового обов'язку; по-друге - із службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та інших військах, створених відповідно до законодавства України.
Виходячи з цього, законодавством встановлено такі види військової служби:
o строкова військова служба;
o військова служба за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин;
o військова служба жінок за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу;
o військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів;
o військова служба за контрактом курсантів (слухачів) військово-навчальних закладів і студентів кафедр військової підготовки (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів;
o військова служба за контрактом офіцерського складу.
Військовослужбовці та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад, склад прапорщиків (мічманів), офіцерський склад. Офіцерський склад поділяється на молодший офіцерський склад, старший офіцерський склад і вищий офіцерський склад.
Кожному військовослужбовцю і військовозобов'язаному присвоюється військове звання. Військові звання у Збройних Силах України поділяються на армійські та флотські.
Кожен військовослужбовець і військовозобов'язаний займає відповідну штатну посаду. Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються в штатах військових частин, кораблів, органів управління, установ, військово-навчальних закладів.
Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністром оборони України. Вони поділяються на: а) посади рядового складу;
б) посади сержантського і старшинського складу; в) посади прапорщиків і мічманів; г) посади офіцерського складу.
Військовослужбовці за їх згодою можуть бути відряджені до державних органів. Товариства сприяння обороні України, Академії наук України та інших галузевих академій наук для виконання робіт оборонного характеру із залишенням на військовій службі, а також із збереженням прав на соціальний захист на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Коментар до Конституцій' України. - К., 1996.
2. БахрахД. Н. Административное право: Учебник для вузов. - М.,1997.
3. Брэбан Г. Французское административное право. - М., 1988.
4. Драго Р. Административная наука. - М., 1982.
5. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. - К., 1998.
6. Муниципальное право. - М., 1997.
7. Овсянко Д. М. Административное право. - М., 1997.
8. Тихомиров Ю. А. Публичное право. - М., 1995.
9. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса. - М., 1998.
10. Юсупов В. А. Теория административного права. - М., 1985.
Loading...

 
 

Цікаве