WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття підприємницької діяльності та її суб'єкти - Реферат

Поняття підприємницької діяльності та її суб'єкти - Реферат


Реферат на тему:
Поняття підприємницької діяльності та її суб'єкти
Конституція України закріплює підприємництво як найважливіше право людини і громадянина. Згідно з нею (ст. 42) кожен має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. У свою чергу держава забезпечує захист конкуренції у цій сфері (ст. 42), виключно законами визначає гарантії та правові основи підприємництва (п. 8 ст. 91).
Основні ознаки підприємницької діяльності зафіксовані в Законі України "Про підприємництво" від 26 лютого 1991 p.
У ст. 1 цього Закону вказано, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, здійснювана на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою отримання прибутку.
Тут названі такі ознаки підприємництва, як здійснення цієї діяльності на власний ризик, самостійність, ініціативність, систематичність. Вказано її зміст: виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг і заняття торгівлею. Вказана основна мета: отримання прибутку.
В наступних статтях зазначається, що вона є вільною (ст. 3), не повинна суперечити чинному законодавству (ст. 3), у разі необхідності ліцензується (ст. 4). Крім цього, визначаються її суб'єкти (ст. 2) і встановлюється їх відпо-відальність (ст. 10).
Узагальнення вміщених у Законі характеристик дозволяє сформулювати визначення підприємництва (підприємницької діяльності):
Підприємництво - це визнана державою, підзаконна, вільна, самостійна, ініціативна і систематична, з метою отримання прибутку, діяльність фізичних та юридичних осіб по виробництву товарів, виконанню робіт, наданню послуг і торгівлі, здійснювана на власний ризик і під свою відповідальність.
Отже, підприємництво, по-перше, діяльність, визнана державою. Визнання державою (легалізація) полягає в наданні конкретним індивідуальним особам чи колективам статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Такого статусу вони набувають шляхом державної реєстрації, здійснюваної на основі ст. 8 Закону "Про підприємництво" і Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 p.
По-друге, підприємницька діяльність є підзаконною, тобто повинна здійснюватися виключно в рамках правових приписів. У цьому зв'язку законодавець встановлює два типи обмежень: а) обмеження на певні види діяльності і б) обмеження права власності на ряд об'єктів.
Обмеження на певні види діяльності передбачає, з одного боку, заборону деяких видів діяльності (ст. 4 Закону "Про підприємництво"), а з другого, - надання конкретним суб'єктам підприємництва права займатися тільки тією діяльністю, яка дозволена їм особисто.
Таким дозволом є фіксація конкретних видів діяльності в установчих документах, підтверджена у разі необхідності ліцензіями, патентами. Вони становлять предмет діяльності суб'єкта підприємництва.
Обов'язкова фіксація предмета діяльності в установчих документах передбачена ст. 4 Закону "Про господарські товариства" і випливає зі змісту ст. 8 Закону "Про підприємництво". Підкреслюючи важливість даної настанови, законодавець в ст. 8 Закону "Про підприємництво" та ст. 7 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності підкреслює, що настановні документи не повинні містити положень, які суперечать чинному законодавству. Зокрема, у ст. 7 зазначеного Поло-ження зазначається: "Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають документи для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності . Здійснення діяльності, яка суперечить установчим документам, є підставою для ліквідації державної реєстрації суб'єкта підприємництва.
Обмеження права власності. Не обмежуючи склад, кількість і вартість об'єктів, які можуть перебувати у власності суб'єкта підприємницької діяльності, законодавець з урахуванням загальнодержавних інтересів установлює виключення з цього загального правила.
Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992 p. затверджено перелік видів майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, юридичних осіб, недержавних форм власності, а також міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. До такого майна належить:
1. Зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.
2. Вибухові речовини й засоби вибуху. Всі види ракетного палива, а також спеціальні матеріали та обладнання для його виробництва.
Практика свідчить, що як об'єкт підприємницької діяльності найчастіше використовуються будинки, споруди, транспорт; грошові кошти; акції та інші цінні папери; інше майно споживчого чи виробничого призначення; об'єкти права інтелектуальної власності.
3. Бойові та отруйні речовини.
4. Наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря).
5. Протиградні установки.
6. Державні еталони одиниць фізичних величин.
7. Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.
8. Електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.
По-третє, підприємництво - самостійна, ініціативна, здійснювана на власний ризик і відповідальність діяльність.
Це означає, що підприємці мають право без будь-яких обмежень приймати рішення і здійснювати будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Свою діяльність підприємці організаційно, матеріально, методично забезпечують самостійно. Вони користуються повною свободою у виборі сфер, методів, форм (приватне підприємництво, об'єднання з іншими підприємцями), характеру підприємницької діяльності. На власний розсуд обирають партнерів і клієнтів, а взаємовідносини з ними будують виходячи із взаємних інтересів,
Згідно зі ст. 9 Закону "Про підприємництво", суб'єкти підприємницької діяльності мають право вільного найму працівників на основі угод про використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту) підприємець зобов'язаний забезпечити необхідні умови й охорону праці, її оплату не нижче встановленого в державі мінімального рівня, соціальне й медичне страхування, а також інші права робітників відповідно до чинного законодавства. Відшкодування школи,
Loading...

 
 

Цікаве