WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види права спільної власності - Реферат

Види права спільної власності - Реферат

умов, на яких він продає її. Якщо співвласники (співвласник) відмовляються від здійснення права привілеєвої купівлі, або не здійснять цього права щодо будинків протягом місяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. Інколи буває так, що кілька учасників спільної власності виявлять бажання купити частку в спільній власності, тоді продавець має право вибору покупця з числа цих співвласників. Незгода співвласників із запропонованими продавцем умовами повинна прирівнюватися до відмови реалізувати своє право привілеєвої купівлі.
Звернемо увагу на те, що це положення може дати підставу порушити права співвласників на привілеєву купівлю. Змовившись із покупцем, продавець може назвати більшу суму, ніж він отримує насправді. Оплата мита заоформлення угоди може бути встановлена також відповідно завищеної суми, що фактично утруднює змогу виявити правопорушення. Але у разі виявлення цього або іншого порушення інші учасники спільної власності можуть звернутися до суду з позовом про пе-ревід на них прав і обов'язків покупця. Такий позов може бути заявлений протягом трьох місяців з дня, коли позивачі дізналися про порушення їх прав. Це один із випадків скороченого строку позовної давності.
При розгляді цього позову суд повинен перевіряти реальність вимог позивачів.
Доказом бажання і реальних можливостей позивача щодо переводу на нього прав і обов'язків покупця є внесення позивачем на депозитний рахунок суду всіх сум, які за договором зобов'язаний оплатити покупець. Невиконання позивачем цих умов може бути підставою для відмови в позові про перевід на нього прав і обов'язків покупця.
Одним із прав співвласника є його право на виділ належної Йому частки із спільного майна (ст. 115 ЦК України). Ніяких мотивів співвласнику не потрібно наводити при використанні цього права. Якщо угоди про спосіб виділу не досягнуто, то такий спір вирішується в судовому порядку. Пленум Верховного Суду України при розгляді цього питання дійшов висновку, що з виділом учаснику спільної власності на будинок (а отже, слід думати, і на інше майно) його частки в натурі спільна власність на цю частку припиняється, що тягне за собою втрату права решти учасників спільної власності на привілеєву купівлю цієї частки.
Необхідно розрізняти виділ частки майна в натурі і встановлення порядку користування відособленими приміщеннями будинку.
При виділі співвласнику передаються у власність окремі приміщення і він може ними користуватися як своїми. Він не має права користуватись іншими частинами будинку, а Інші колишні співвласники - виділеною йому частиною будинку.
При встановленні порядку користування відособленими приміщеннями, частина приміщень (кухня, коридор тощо) може залишатись у загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
Підкреслимо, що хоча Пленум Верховного Суду України і дав роз'яснення про припинення спільної власності щодо виділеної частки будинку в натурі, але цим не вирішив питання по суті. Адже і після такого виділення частина конструкцій може залишитися у спільному користуванні (дах, фундамент). Якщо буде доведено, що частини будинку залишаються в спільному користуванні, слід вважати, що право спільної власності на річ в цілому не припинилося.
Такий висновок може мати практичне значення при вирішенні спорів, пов'язаних з правомочностями власників квартир у будинках ЖБК, а також в державних будинках.
Як відомо, відповідно до нового законодавства про власність, у приватній власності громадян можуть бути квартири в будинках ЖБК, державних та інших житлових фондів. Якщо всі квартири будинку перейшли у власність громадян, то виникає спільна власність власників квартир на загальнобудівельні конструкції житлового будинку. Якщо викуплено кілька квартир, то виникає право спільної власності громадян і ЖБК або іншого власника будинку. Проблеми можуть виникати як при користуванні спільним майном, так і при розпорядженні виділеною часткою в спільному майні.
Право спільної власності громадян може виникнути при створенні трудового господарства. У власності трудового господарства можуть бути: будь-яке мале підприємство у сфері побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, в інших галузях, транспортні засоби, машини, інше майно, необхідне для ведення трудового господарства. Все це може належати на праві спільної приватної власності громадянам, які спільно ведуть трудове господарство.
Учасниками спільної власності трудового господарства можуть бути й члени сім'ї, які спільно ведуть це господарство.
Право громадян на утворення трудових господарств передбачено ст. 6 Закону України "Про підприємництво". Безумовно, право спільної власності в трудовому господарстві виникає не у кожного працюючого в цьому господарстві (там можуть працювати робітники на умовах трудового договору). Учасниками спільної власності трудового господарства можуть бути тільки його засновники (про це може свідчити установчий договір і статут трудового господарства як юридичної особи).
Право спільної часткової власності з участю юридичних осіб. ЦК України передбачає в основному дві правові форми об'єднання юридичних осіб, які ведуть до виникнення спільної власності (ст ст. 430-434).
1. Спільна власність юридичних осіб виникає на підставі договору про сумісну діяльність і має на меті внесення коштів або трудову участь в сумісній діяльності. Нові юридичні особи при цьому не створюються.
2. Юридичні особи створюють на свої кошти нові юридичні особи, в тому числі шляхом об'єднання. Ними можуть бути підприємства, а також асоціації, спілки та інші об'єднання.
Законом України "Про власність" допускається також об'єднання майна, яке перебуває у власності громадян, юридичних осіб і держави, та утворення на цій основі змішаних форм власності, у тому числі власності сумісних підприємств за участю українських та іноземних юридичних осіб та громадян. При цьому майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності одночасно кільком особам, незалежно від форми власності (ст. З Закону України "Про власність").
Loading...

 
 

Цікаве