WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Професійні права адвоката - Реферат

Професійні права адвоката - Реферат

право заявляти клопотання про її призначення, котре може бути задово-лено або відхилено. У певних ситуаціях, у разі необхідності встановлення даних за допомогою осіб, які мають спеціальні знання, при визначенні адвокатом правової позиції, тактики і методики захисту або представництва, він має можливість звернутися до відповідного фахівця. Вирішення питання про використання такого висновку в процесі доказування і про заявлення клопотання про його приєднання до справи є правом адвоката. Висновок фахівця може бути визнаний слідчим або суддею (судом) джерелом доказів (ст. 65 КПК). Для перевірки і оцінки викладеної у ньому інформації слідчий, суддя, суд можуть допитати фахівця, який його складав.
Перш ніж заявляти клопотання про приєднання висновку фахівця до справи, адвокат повинен впевнитися, що це не заподіє шкоди інтересам його клієнта. При цьому слід брати до уваги, що, на відміну від експерта, котрий несе відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, фахівець, який дає висновок з питань, що потребують спеціальних знань, такої відповідальності не несе; він також може бути допитаний з приводу надання адвокату консультацій у формі письмового висновку, його змісту тощо.
12. Адвокату надано право застосовувати науково-технічні засоби, але у порядку, встановленому чинним законодавством. Так, ч. 5 ст. 48 КПК встановлює, що захисник може їх застосовувати при провадженні тих слідчих дій, в яких він бере участь, при ознайомленні з матеріалами справи, при розгляді справи у відкритому судовому засіданні. Дозвіл на застосування науково-технічних засобів дає особа, яка провадить дізнання, слідчий, а в суді - суддя або суд. У законодавстві відсутнє посилання на те, які саме науково-технічні засоби може застосовувати адвокат, але, наприклад, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. № 10 "Про застосування законодавства, яке забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист" роз'яснюється, що такими засобами є звукозапис, кінозйомка, відеозапис, тощо, які проводяться захисником при допиті підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, при пред'явленні особи для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, проведенні інших слідчих дій. Такі дії захисника процесуальному оформленню не підлягають.
Таким чином, відсутній вичерпний перелік науково-технічних засобів, котрі адвокати можуть застосовувати при виконанні своєї діяльності, а тому є безпідставними заборони слідчих та суддів щодо застосування адвокатами науково-технічних засобів. Наприклад, адвокатам нерідко забороняють проводити аудіозапис судового засідання, хоч наявність у нього такого запису дозволяє підготувати обгрунтовані зауваження на протокол судового засідання, уточнити показання, підготуватися до судових дебатів, скласти скаргу тощо. При застосуванні науково-технічних засобів слід враховувати думку обвинуваченого, підсудного у кримінальному судочинстві, сторін при слуханні цивільних справ.
Слід враховувати, що згідно зі ст. 87' КПК можливе повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів, яке здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанції чи в апеляційному суді або за ініціативою суду.
Адвокат може застосовувати науково-технічні засоби самостійно, поза офіційною процедурою, і в необхідних випадках заявляти клопотання про приєднання фотографій, кіно- та аудіоплівок до справи як документів.
13. Якщо розглянуті вище дії адвоката щодо запиту документів, ознайомлення з ними на підприємствах (в установах, організаціях), отримання висновків фахівців і застосування науково-технічних засобів стосувалися уточнення, конкретизації поняття збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази, то наступні, передбачені абз. 7 та 8 ст. 6 професійні права адвоката забезпечують реалізацію зібраної ним у такий спосіб інформації, спрямовані на доведення до посадових осіб правової позиції адвоката у конкретній справі, яка, зокрема і будується на отриманих адвокатом відомостях.
14. Надаючи адвокату право доповідати клопотання на прийомі у посадових осіб, законодавець тим самим виділяє цю процесуальну дію, акцентує увагу на особливому значенні клопотань у процесі доказування. Право доповідати клопотання невипадково називається разом з правом адвоката (і тим самим обов'язком посадової особи) одержувати на них письмові відповіді й обов'язково мотивовані. Це ж стосується і скарг адвоката.
Клопотання є важливим засобом здійснення функції захисту прав людини, його розуміють як офіційне прохання про виконання процесуальних дій, прийняття рішень. Заявлення клопотань дає можливість адвокату брати активну участь у збиранні доказів, звертати увагу на необхідність відповідної діяльності посадових осіб щодо встановлення істини, забезпечення прав і законних інтересів громадян. Кримінально-процесуальний кодекс наділяє захисника правом заявляти клопотання, при цьому їх кількість, види, форма, стадії, в яких вони заявляються, а також інші питання не обмежуються чинним законодавством. Однак деякі клопотання заявляються в певних ситуаціях, наприклад, клопотання приознайомленні з матеріалами справи (ст. 221 КПК), клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ст. 353), про виклик нових свідків (ст. 296) тощо.
Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства.
Ст. 48 КПК надає право захиснику заявляти клопотання, однак в окремих статтях це право захисника розглядається більш детально. Наприклад, йому надається право обмірковувати з обвинуваченим питання про заявлення клопотань (ст. 219), а клопотання, заявлені при ознайомленні з матеріалами справи - про доповнення досудового слідства, про зміну кваліфікації злочину, про закриття справи - слідчий зобов'язаний задовольнити, якщо обставини, для з'ясування яких воно заявлено, мають значення для справи (ст. 221). У зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду суддя вирішує питання про клопотання, заявлені захисником щодо допиту певних осіб і дослідження доказів у стадії судового розгляду відповідно до ст. 299 КПК (ст. 253).
15. Адвокат наділений деякими професійними правами, які не за-значені у коментованій статті, проте вони стосуються реалізації ним своїх повноважень при здійсненні захисту або представництва.
Наприклад, КПК наділяє захисника правом опитувати громадян, брати участь у дослідженні доказів, судових дебатах тощо.
Література:
1. Закон України "Про адвокатуру" // Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст.62; 2002 р., №16, ст.114; 2002 р.,№29, ст.194.
2. Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
3. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури від 5 травня 1993 р.
4. Положення про порядок реєстрації адвокатських об'єднань.
5. Проект Закону України "Про адвокатуру" (на заміну раніше поданих № 3061 від 23.04.2004 р., № 3061-1 від 30.10.2003 р., № 5187 від 27.02.2004 р.)
6. Цивільно-процесуальний Кодекс України. - К., 2000.
7. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. - К. - Юрінком інтер. - 1997. - 307 с.
8. Адвокат. - 2001. - № 5-6. - С.20-22.
9. Ефіменко О.В., К.В. Манжул. Основи галузевого законодавства. - Кіровоград. - 1998. - 305 с.
10. Ермакова С.В. Практические советы юристам. - Симфирополь, 1997. - 190 с.
11. Історія адвокатури України / За ред. Т.В.Варфоломеєвої, О.Д.Святоцького. К., 1992. - 145 с.
12. Михеєнко MM., Шибіко В.П., Дубинский А.Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К., 1997. - 340 с.
13. Святоцкий А.Д. Адвокатура и защита прав граждан. Львов, 1992. - 160 с.
14. Святоцъкий О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. К., 1997. - 170 с.
Loading...

 
 

Цікаве