WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Професійні права адвоката - Реферат

Професійні права адвоката - Реферат


Реферат на тему:
Професійні права адвоката
При здійсненні професійної діяльності адвокат має право:
представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить ви-рішення відповідних питань;
збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема:
запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;
ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;
отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;
застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;
доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;
бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;
виконувати інші дії, передбачені законодавством.
1. У Законі "Про адвокатуру" та інших нормативних актах, якими регулюються питання, пов'язані з функціонуванням цього правового інституту, вживається термін "професійна діяльність адвоката", який за змістом відповідає терміну "адвокатська діяльність", на здійснення якої видається відповідне свідоцтво. Професійне об'єднання, яким за законом є адвокатура (ст. 1), створене саме для виконання професійної діяльності суб'єктами цього об'єднання, тобто адвокатами. Про професійну діяльність адвоката йдеться у Присязі адвоката України, у Правилах адвокатської етики. Види цієї діяльності визначено у ст. 5 Закону "Про адвокатуру", однак наведений у ній перелік не є вичерпним.
2. Для здійснення професійної діяльності закон надає адвокату певні права, зокрема, представляти і захищати права та інтереси фізичних і юридичних осіб за їх дорученням. Слід звернути увагу на те, що, на відміну від ст. 6, у ст. 1 та 7 Закону "Про адвокатуру" та в Правилах адвокатської етики йдеться про законні інтереси громадян та юридичних осіб. Застосування цього терміна має важливе значення, оскільки не завжди при прийнятті доручення можна визначити законність інтересу громадянина чи юридичної особи. У роз'ясненні терміна "угода про подання правової допо-моги", що наводиться в Правилах адвокатської етики (ст. 4), йдеться про доручення клієнта (або його представника), яке бере на себе адвокат (або адвокатське об'єднання), щодо подання цьому клієнту правової допомоги обумовленого ним виду в його інтересах, на умовах, передбачених угодою.
3. Питання, пов'язані з прийняттям адвокатом доручення, досить детально регулюються Правилами адвокатської етики. Зокрема, ними встановлюється, що в угоді про подання правової допомоги мають визначатись головні умови, на яких адвокат приймає доручення. Серед умов особливо виділяються обставини, за яких адвокат зобов'язаний відмовитися від прийняття доручення. Наприклад, коли є достатні підстави вважати, що при його виконанні адвокат не зможе забезпечити належну компетентність або ретельність, оперативність тощо (ст. 20). Адвокат повинен об'єктивно інформувати клієнта щодо відсутності фактичних та правових підстав для виконання доручення, про можливий результат виконання доручення, не даючи при цьому будь-яких запевнень чи гарантій, не може приймати доручення, виконання якого пов'язано із застосуванням протиправних засобів або за суперечливості інтересів його клієнтів, а також у разі інших конфліктів інтересів.
4. Адвокату забороняється приймати доручення на виконання дій, що виходять за межі його професійних прав та обов'язків, на ведення справи клієнта, направленого до нього суддею, який братиме участь у судовому розгляді цієї справи, а також особами, котрі здійснюють дізнання або слідство у цій справі (ст. 54, 60). Важливо підкреслити право клієнта на стягнення шкоди, заподіяної неналежним виконанням адвокатом прийнятого доручення. Заборона позбавляти клієнта такого права або обмежувати це право в угоді на подання правової допомоги міститься в ч. З ст. 17 Правил.
5. За дорученням громадян і юридичних осіб адвокат може представляти їхні інтереси перед тими, до компетенції яких входить вирішення питань, що виникають під час здійснення представництва. Відповідно до п. 4 ст. 112 ЦПК представником сторін і третіх осіб у суді можуть бути адвокати, причому кількість осіб, які представляють особу, закон не обмежує.
6. Для виконання своїх повноважень з подання правової допомоги та здійснення представництва інтересів особи адвокат подає ордер (див. коментар до ст. 5).
Новий зразок ордера, що подається адвокатом для підтвердження повноважень щодо представництва або захисту клієнтів, розроблено і впроваджено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури згідно з дорученням Президента України (п. 2 Указу Президента від ЗО вересня 1999 р. № 1240/99 "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури"). Затверджено його зразок: ордер має розмір 150 х 105 мм, тобто 1/4 аркуша формату А4. Бланк ордера є універсальним для ведення будь-яких справ. Для цього в першому рядку вказується характер справи: кримінальна, цивільна, адміністративна тощо; далі записуються прізвище, ім'я та по батькові клієнта або найменування юридичної особи; нижче зазначається установа, де виконується доручення, і в якій стадії. В ордері також проставляється дата його видачі. Адвокат, а в адвокатському об'єднанні - керівник, ставить свій підпис і печатку (особисту або адвокатського об'єднання).
Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури (п. 10 "є") встановлює, що ордер використовується адвокатом для підтвердження своїх повноважень з представництва або захисту клієнта. Разом з тим Кримінально-процесуальним кодексом України передбачено, що адвокат, який не є членом адвокатського об'єднання, стверджує повноваження захисника на участь у справі не ордером, а угодою (ст. 44 КПК). Ця вимога суперечить Закону "Про адвокатуру" (ст. 9) та Правилам адвокатської етики (ст. 9, 16, 17) стосовно дотримання адвокатської таємниці, принципу конфіденційності.
7. Цивільний процесуальний кодекс України надає представнику в суді право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, крім прямо названих у ст. 115 ЦПК (наприклад, повна або часткова відмова від позовних вимог, визнання позову, зміна предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду тощо). Для вчинення кожної дії з названих у даній статті представник повинен мати довіреність.
8. Адвокат може бути представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальному судочинстві, якщо їх визнано такими постановою особи, якапровадить дізнання, слідчим, суддею або ухвалою суду. Представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої представляє (ст. 52 КПК). Кримінально-процесуальним кодексом (ст. 63) передбачаються обставини, що виключають участь у справі представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (наприклад, якщо ця особа раніше брала участь у цій справі як слідчий, особа, яка провадила дізнання, прокурор, суддя, експерт, спеціаліст, захисник тощо).
9. Виступаючи як захисник у кримінальному судочинстві, адвокат здійснює захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надає їм правову допомогу (ст. 44 КПК). Дещо по-іншому сформульовано завдання захисника, який бере участь у судовому розгляді - це сприяння підсудному у здійсненні його прав і в захисті його законних інтересів (ст. 266 КПК). Конституція України (ст. 29)
Loading...

 
 

Цікаве