WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фірма та її види: компанія, партнерство, корпорація - Курсова робота

Фірма та її види: компанія, партнерство, корпорація - Курсова робота

контролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією. Розподіл функцій власності та контролю може призвести до виникнення соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами й акціонерами корпорації.
2. Корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримуваного прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу. Адже оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім - дивіденди акціонерів, тобто фактично існує проблема подвійного оподаткування.
3. У корпоративній формі бізнесу існують потенційні можливості для зловживань посадових осіб. Наприклад, керівництво корпорації може організувати емісію акцій для покриття збитків, спричинених безгосподарністю певних структурних ланок (рис. 2.3).
Таким чином, кожне з трьох основних організаційно-правових форм підприємництва має свої переваги та недоліки (обмеження), які враховує підприємець, розпочинаючи свою справу. Вибір орієнтованої форми залежить від мети та фінансових потреб конкретного напряму підприємницької діяльності.
3. Фірми в Україні
В Україні підприємництво може здійснюватися в будь-яких організаційно-правових формах на вибір самих підприємців.
Порядок створення, діяльності, реорганізації і ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповідними законодавчими актами. У випадках, коли цей порядок спеціальним законодавством не визначений, підприємці повинні керуватися Законом України "Про підприємництво" і своїм статутом.
Підприємці можуть здійснювати свою діяльність у формі фізичної особи або шляхом створення у встановленому законом порядку підприємств або організацій, що є юридичними особами.
Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Відповідно до законодавства, воно є самостійним статутним суб'єктом, що хазяює, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).[4;6]
Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатка зі своїм найменуванням, а також власний товарний знак. Воно не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Підприємство здійснює які-небудь види господарської діяльності, що не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
У випадку збиткової діяльності підприємств держава, якщо воно визнає продукцію цих підприємств суспільно необхідної, може надати їм дотацію, інші пільги.
Відносини, пов'язані з підприємствами в Україні, регулюються Законом "Про підприємства в Україні", а також спеціальним законодавством, до якого відноситься податкове, митне, валютне, фінансове, інвестиційне й інше законодавство, що регулює окремі особливості, сторони і види діяльності підприємств у країні.
Відповідно до цього Закону в Україні можуть діяти підприємства наступних видів:
приватні, засновані на власності фізичної особи;
колективні, засновані на власності трудового колективу підприємства;
підприємство, засноване на власності об'єднання громадян;
комунальне, засноване на власності відповідного територіального підрозділу;
державне, засноване на державній власності, у тому числі казенне підприємство;
господарське товариство.[26]
Приватне підприємство засноване на особистій власності фізичної особи. У власності громадян можуть знаходитися житлові будинки, квартири, дачі, садові будинки, насадження на земельній ділянці, транспортні засоби, грошові кошти, акції й інші цінні папери, предмети домашнього господарства й особистого користування, засоби виробництва, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Приватне підприємство може ґрунтуватися винятково на особистій праці власника або на використанні праці громадян на договірній основі (наймані робітники).
При складанні трудового договору (контракту, угоди) із громадянами про використання їхньої праці підприємець зобов'язаний забезпечити умови й охорону праці, його оплату не нижче встановленого мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне і медичне страхування і соціальне забезпечення відповідно до діючого законодавства.[26]
При втраті працівником працездатності підприємець повинний забезпечити потерпілому відшкодування витрат у випадках і в порядку, передбачених чинним законодавством.[8]
Приватні підприємства виступають рівноправними суб'єктами господарської діяльності поряд з іншими видами підприємств.
Колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу, - це підприємство, власність якого виникає у випадку переходу всього майна державного підприємства у власність трудового колективу, викупу орендованого майна або придбання майна іншими передбаченими законом способами.
У власності трудового колективу знаходиться вироблена продукція, отримані доходи, а також інше майно, придбане на умовах, не заборонених законом.
У власності колективного підприємства виділяються внески його працівників. Розмір внеску працівника в майні колективного підприємства визначається в залежності від його пайової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі в збільшенні майна колективного підприємства після його створення.
На внесок працівника колективного підприємства нараховуються і виплачуються відсотки в розмірах, обумовлених трудовим колективом, виходячи з результатів господарської діяльності підприємства.
Робітнику, що припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість внеску.
Підприємство, засноване на власності об'єднання громадян, утворюється в результаті добровільногооб'єднання громадян, що ведуть спільну господарську й іншу діяльність на базі приналежного їм на праві власності, орендованого або наданого в безкоштовне користування майна. Основними видами таких підприємств є кооперативи і колективні сільськогосподарські підприємства (колгоспи).
Об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, спорудження, грошові й інші майнові внески його членів, виготовлена продукція, доходи, отримані від її реалізації й іншої діяльності, передбаченої Статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законодавством. Кожен член кооперативу (колгоспу) має право на частину доходу, отриману на його пай.
У майні, що належить кооперативу (колгоспу), визначаються частки його членів. У випадку добровільного виходу з кооперативу (колгоспу) громадянин має право на виділення приналежної йому частини в майні кооперативу (колгоспу) у натуральному або грошовому виразі або в цінних паперах.
При ліквідації кооперативу (колгоспу) майно, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками й іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу (колгоспу).
Комунальне підприємство засноване на власності відповідних територіальних підрозділів. Таке підприємство засновується місцевими органами управління, його майно і статутний капітал утворюються за рахунок майна й асигнувань із засобів відповідного місцевого бюджету і/або внесків інших комунальних підприємств. Власником комунального підприємства є місцевий орган управління майном.
Об'єктами права комунальної власності є майно, що
Loading...

 
 

Цікаве