WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Цивільне право як наука - Реферат

Цивільне право як наука - Реферат

систем, зв'язаних із суспільними процесами. До елементів відповідальності як системи належать: а) санкція правової норми; 6) правопорушення (протиправна дія); в) суб'єкт відповідальності; г) міра відповідальності; д) правовідношення відповідальності.
Системно-структурний метод дослідження відкриває можливості для всебічного йглибокого з'ясування юридичної природи цивільно-правових понять і категорій. При його використанні важливого значення набувають функціональні характеристики елементів структури. Тому інакше цей метод називається структурно-функціональним. Наприклад, структурно-функціональний аналіз є корисним при дослідженні елементів системи цивільного права, цивільно-правових відносин, різних механізмів цивільно-правового регулювання суспільних відносин, системи зобов'язань, цивільно-правових санкцій тощо. В науці цивільного права також використовуються методи комплексного і конкретно-соціологічного дослідження.
Система науки цивільного права.
Система науки цивільного права в цілому збігається з системою цивільного права. Разом з тим є певні відмінності, що випливають із змісту зазначених систем. Вона складається із таких елементів:
1.Вчення про предмет, метод, функції і систему цивільного права.
2.Вчення про цивільні закони, підзаконні нормативні акти.
3. Загальне вчення про цивільне правовідношення.
4. Вчення про цивільну правосуб'єктність (правосуб'єктність громадян; правосуб'єктність організацій; правосуб'єктність суверенних держав). :
5.Вчення про угоди.
6.Вчення про здійснення і захист цивільних прав.
7.Загальне вчення про право власності. Вчення про суб'єктів права власності і форми власності: право приватної власності, право колективної власності, право державної власності, право власності сумісних підприємств.
8.Вчення про особисті немайнові права.
9.Теорія авторського права.
10.Теорія винахідницького права.
11.Вчення про право на промисловий зв'язок і товарні знаки.
12.Загальна теорія зобов'язань. Вчення про цивільний договір. Вчення про окремі види зобов'язань.
13.Вчення про спадкове право.
Система науки цивільного права є ширшою від системи самого цивільного права, бо вивченню цивільно-правових інститутів передує дослідження питань про те, що і як регулюють норми цивільного права, які його функціональні начала, порядок розташування цивільно-правових норм, форми їх вираження, зміст і особливості цивільно-правових відносин.
Цивільне право та інші юридичні науки.
Внаслідок диференціації наукових знань сформувалася система юридичних наук: теоретико-історичні, галузеві та міжгалузеві, прикладні. Цивільне право - наука галузева. Вона тісно зв'язана з теорією держави і права, яка розробляє загальні для всіх галузевих наук проблеми, даючи їм можливість зосередитись на конкретних знаннях своєї галузі. Розв'язання загальнонаукових проблем є теоретичною базою для дальшого розвитку науки цивільного права. Наука цивільного права є джерелом, в якому теорія держави і права знаходить практичні й інші наукові матеріали, необхідні для теоретичних узагальнень і висновків. Вона ставить перед теорією держави і права певні питання і тим самим сприяє її розвитку.
Теорія держави і права має власні категорії (предмет і метод правового регулювання, правовий принцип, правова функція) норма права, правовий інститут, система права тощо), якими широко користується наука цивільного права, розкриваючи їх цивільно-правові особливості. Для останньої також надзвичайно важливою є розробка теорією держави і права питань прикладного характеру: законодавчої техніки, правил тлумачення і застосування права. Всі ці розробки використовуються наукою цивільного права. Тлумачення цивільно-правових норм, аналіз судово-арбітражної практики застосування цивільного законодавства містяться в монографічних та навчальних виданнях. Такою є взаємодія теорії держави та права і науки цивільного права.
Наука цивільного права зв'язана з наукою сімейного права. Вона використовує розробки з понять сімейного права (батьки, усиновителі, спільна власність подружжя, опіка, піклування). Одночасно результати цивілістичних досліджень з проблем правоздатності і дієздатності, умов та наслідків визнання особи безвісно відсутньою й оголошення особи померлою, спільної власності, позовної давності, угод мають значення для дальшого розвитку науки сімейного права.
Певний зв'язок існує з наукою трудового права. Цивільне право користується науковими розробками з приводу матеріальної відповідальності робітників і службовців, щоб виявити відмінності цивільно-правової і трудо-правової відповідальності. Наука трудового права у своїх працях спирається на цивільно-правові вчення про правосуб'єктність громадян та організацій, договори, позовну давність, умови цивільно-правової відповідальності.
Між представниками зазначених наук обговорюється питання про галузеву приналежність правових норм, які регулюють деліктну відповідальність за заподіяння трудового каліцтва. Це обговорення набуло характеру дискусії. Її суть полягає в тому, що представники науки трудового права намагаються довести трудоправову природу деліктної відповідальності за заподіяння трудового каліцтва, а також те, що норми ст.45б ЦК України об'єктивно є нормами трудового права. Відстоюючи зазначену пропозицію вчені посилалися на такі аргументи:. право на безпечні умови праці є суб'єктивним правом робітника як елемент трудового правовідношення, що виникає, як правило, з трудового договору. Отже, обов'язок підприємства відшкодувати робітнику збитки, заподіяні пошкодженням здоров'я на виробництві, - обов'язок однієї сторони трудового договору (підприємства) перед іншою (робітником).
Наведена аргументація є не досить точною і суперечить діючому законодавству. Підприємство як сторона за трудовим договором має обов'язок "забезпечити безпечні й сприятливі умови праці робітнику". Юридичним фактом, що породжує право потерпілого робітника на відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням здоров'я, є порушення абсолютного права на охорону здоров'я, передбаченого Конституцією України, а не трудового договору. Абсолютному праву на охорону здоров'я відповідає обов'язок кожного і всіх, в тому числі організації, з якою робітник перебуває у трудових відносинах, утримуватися від порушення зазначеного права.
Порушивши право на охорону здоров'я свого робітника при виконанні ним трудових обов'язків, організація несе відповідальність перед ним незалежно і поза трудовим договором. Ст.173 КЗпП України передбачає, що підприємства, установи, організації несуть відповідно до законодавства матеріальну відповідальність
Loading...

 
 

Цікаве