WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суть біржі та її економічна природа - Реферат

Суть біржі та її економічна природа - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Суть біржі та її економічна природа
ПЛАН
1. Роль та місце біржі в економіці
2. Суть біржі та її економічна природа
3. Функції та характерні ознаки біржової торгівлі
4. Види бірж
1. Роль та місце біржі в економіці.
За своїм покликанням та багатовіковою історією біржа була і є одним із світових стовпів, на яких базується цивілізоване ринкове господарство. У країнах Заходу біржа зайняла провідне місце серед інших економічних інститутів, довівши свою суспільну значущість.
В Україні, як і в деяких інших постсоціалістичних країнах, місце біржі досі є невизначеним. Мало того, саме в Україні перші кроки становлення організованих ринків сировини, капіталу та валюти було зроблено під знаком боротьби із біржею. З цього приводу можна згадати неодноразове припинення біржових торгів на Міжбанківській валютній біржі (м.Київ) та збитки, яких завдали ці "заходи" українській економіці у 1992-1993 рр.
На десятому році трансформаційні процеси в економіці відбуваються хаотично, призводять до не передбачуваних результатів. Державне втручання не завжди є адекватним. Все сказане стосується і розвитку біржового руху. В Україні кількість бірж є однією з найвищих у світі, на 1.01.2002 р. їх налічувалося 411. Для порівняння: у цілому на світових ринках функціонує близько 50-ти товарних та 250-ти фондових бірж.
У багатьох людей сформувався стійкий стереотип, і не лише у нас, а донедавна і на Заході, що біржова торгівля - це нова форма спекуляції. До сьогодні у вітчизняній літературі існує спрощений та однобічно негативний погляд на біржу, особливо ф'ючерсну. Він переноситься на законотворчий процес, що суттєво стримує формування в Україні сучасного біржового механізму.
Товарна біржа на Заході є продуктом історичної еволюції - від угод з реальним товаром (спотових та строкових (форвардних)) до ф'ючерсних (Ф'ючерсний - означає на певний термін, на певний строк постачати товар). З товарообмінного інституту вона перетворилася на інститут фінансовий.
Знаний біржовик колишньої Російської імперії А.Васильєв справедливо писав ще наприкінці ХІХ-го століття: "Саме біржа є продуктом складної економічної та фінансової діяльності країни. Як чутливий гальванометр відображає найслабший струм, так вона відчуває найменші коливання політичного життя". Цей вислів доречний і для характеристики стану розвитку бірж в Україні, де відсутня політична воля для налагодження ефективного функціонування біржового ринку, який характеризується прозорістю правил торгівлі та конкурентним середовищем.
Сучасні біржові ринки і принципи біржової торгівлі товарами, цінними паперами та валютою мають історію становлення й розвитку.
Стародавні Греція та Рим започаткували формалізовану торгівлю з фіксацією часу та місця, центрального ринкового закладу, із загальними товарообмінними операціями та грошовими системами. Вже тоді практикувалося укладання контрактів на поставку товарів в обумовлені строки. В період розквіту Римської імперії торговельні центри під назвою ("fora vendalia" - ринок розпродажу) стають місцями, куди римляни звозили товари з усього завойованого світу. Є свідчення, що приміщення Форуму в Римі будувалося як торговельний ярмарок, а Акрополь в Афінах служив комерційним центром. В Японії прообраз біржової торгівлі існував ще у 1-му ст. до Різдва Христового. Основоположні принципи центральної ринкової структури цих цивілізацій збереглися до нашого часу. Витоки біржі слід шукати на середньовічних ринках та ярмарках, що постійно влаштовувалися у торгових центрах Європи. У Брюгге, Антверпені, Генуї, Венеції, Ліоні, Нюрнбергу на центральних площах регулярно збиралися англійські, фламандські, іспанські, французькі купці для обміну інформацією про ціни і товари, а також для укладання торговельних угод. Зібрання купців згадуються з ХІІІ-го століття.
Перше письмове свідчення про такі торги зустрічається у книзі "Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення", що складалася з 12-ти трактатів і була опублікована у 1494 р. У четвертому трактаті, який називався "Про векселі та вексельні угоди", її автор - Лука Пачолі - писав: "Якщо запитаєш мене, як взнати ціну векселя, то відповім, що у Венеції можна обговорити ціну на площі Риальто, а у Флоренції - на Новому ринку".
У Севільї (Іспанія) купці щодня збиралися на сходах кафедрального собору; у Лісабоні - на Новій вулиці, яка на той час була найбільшою та найширшою в місті; в Генії - на Банківській вулиці; в Ла-Рошелі (Франція) - між вулицями Пті-Бак та Адміро, на місці, яке називали "кантон фламандців". У Лейпцигу негоціанти збиралися під аркадами біля ярмаркових лавок або під великим годинником; у Дюнкерку - пополудні на площі перед ратушею.
В історичному ракурсі ф'ючерсним угодам передував певний вид угод, що їх укладали на середньовічних ярмарках Фландрії та Шотландії у ХІІ-му ст. Ці угоди мали назву "lettres de faire", і за наявністю взірців, укладалися на всю партію товару.
Досі невідоме точне пояснення походження слова "біржа". Серед науковців поширені дві версії.
Етимологічне поняття біржа походить від грецького слова "byrza", що в перекладі означає сума, гаманець. Згідно з першою версією, витоки його лежать у ново латинському слові "bursa" - шкіряний гаманець, але так одночасно називали і студентську стипендію, і, власне, біржу. Подібність кореневих основ простежується у німецькому "borse", французькому "bourse", італійському "borsa". Однак в англійській мові вживається слово "exchange" і "stock" дозволяє зрозуміти, що мова йтиме про товарну і фондову біржі.
Згідно з іншою версією, сама назва пов'язується з іменем бельгійського купця Ван дер Бургє, який мешкав у м. Брюгге і мав на своєму родовому гербі зображення трьох гаманців. Місце розташування його будинку було зручним для зібрань торговців, здебільшого грошових міняйл. Багатий купець використав свій шанс. Він віддав у розпорядження торговців свій будинок, який став першою офіційною біржовою спорудою. Вирощуючи тюльпани на подвір'ї свого будинку, він справно отримував дохід у вигляді орендної плати від біржовиків.
Ця версія пояснення має перевагу не лише тому, що в ньому збігається написання імен і символів на гербі. В даному випадку історично достовірним є те, що першими біржами були зібрання власників грошово-обмінних контор для операцій з монетами і злитками коштовних металів. Основна перевага цієї версії полягає в тому, що вона дає близьке за змістом тлумачення.
В російській мові це слово також цікаво трактується. У відомому словнику Володимира Даля "Толковый словарь живого великорусского язика" (кінець ХІХ-го ст.) зустрічаємо такі пояснення:
1) будівля або місце, де у визначений час збираються купці за торговельними справами;
2) саме зібрання;
3) час зібрання купців.
Не будучи економістом і тим більше біржовиком, В.І.Даль зумів коротко і доступно розтлумачити загальноприйняте вживання слова.
Сьогодні всі ці пояснення термінузберігаються, хоча й доповнилися новими тлумаченнями. Найважливішим є те, що і професіонали, і аматори визнають три основних значення біржі:
ў об'єднання комерційних посередників;
ў місце торгів;
ў гуртовий ринок.
Історично початковою формою гуртової торгівлі була караванна, яку пізніше замінила ярмаркова, яку в свою чергу витіснила, хоча й не повністю, біржова. Основна різниця між цими трьома різновидами гуртової торгівлі полягає у їх регулярності. Караванна форма була епізодичною, ярмаркова - періодичною. Біржа ж є стаціонарним торговельним місцем з фіксованими днями та годинами роботи.
У середні віки, що характеризувались розпадом звичних зв'язків і поділом ринку, з'являються спочатку дрібні, а потім і більші за розміром ярмарки, про скликання яких попередньо повідомляли і точно визначали час і місце їх проведення. Регіональні ярмарки організовували купці, ремісники з допомогою феодальних управителів. "Люди із запорошеними ступнями" - негоціанти, мандрівні комерсанти, що
Loading...

 
 

Цікаве