WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Строки здійснення і захисту цивільних прав - Реферат

Строки здійснення і захисту цивільних прав - Реферат

розглядаються як безстрокові, не обмежені будь-якими часовими рамками. По-друге, не поширюється давність і на вимоги, які випливають з порушення особистих немайнових прав, за винятками, прямо передбаченими законом.
Особисті немайнові права, як правило, безстрокові для їх носія, тому не обмежується у часі і можливість їх захисту у випадках порушення (але для захисту честі й гідності громадян та організацій встановлено строк позовної давності в один рік). По-третє, не поширюється давність на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю громадянина. Проте вимоги задовольняються не більш ніж за три роки, що передують пред'явленню позову.
Відсутність строків давності є гарантією для потерпівших. Останні мають право вимагати відшкодування в будь-який час. Законодавчими актами можуть бути передбачені також інші вимоги, на які позовна давність не поширюється. 2.Сучасне цивільне законодавство передбачає два види строків позовної давності: а) загальні і б) скорочені (спеціальні). Загальний строк позовної давності, встановлений тривалістю у три роки, незалежно від того, хто подає позов: громадянин (фізична особа), юридична особа, держава тощо. Скорочені строки позовної давності встановлені законодавчими актами для окремих видів вимог.
Отже, якщо для даного виду вимог не передбачено скороченого строку позовної давності, до неї повинен застосовуватися загальний строк. Скорочені строки давності тривалістю шість місяців діють, зокрема, по таких вимогах (ч.2 ст.7 ЦК): а) про стягнення неустойки (штрафу, пені); б) про недоліки проданих речей (ст-237 ЦК); в) що випливають з поставки продукції неналежної якості (ст.249 ЦК); г) про явні недоліки у роботі, виконаній за договором підряду (п.3 ч. І ст.343 ЦК); д) про недоліки у роботі, виконаній за договором побутового замовлення (ч.3 ст.350 ЦК); е) що випливають з перевезення і пред'являються перевізниками до відправників, одержувачів або пасажирів (ч.2 ст.366 ЦК).
До позовів про приховані недоліки у роботі, виконаній за договором підряду, застосовується скорочений строк давності в один рік, крім договорів підряду, які укладаються громадянами на спорудження будівель і споруд, для яких діє загальний трирічний строк позовної давності (ч.І ст.343 ЦК). Ще менші строки давності (двомісячні) встановлено для позовів, які випливають з договорів перевезення, і пред'являються певною клієнтурою до перевізника (ч.І ст.Збб ЦК), а також для позовів, які випливають з відносин по наданню послуг зв'язку і пред'являються до підприємств зв'язку. Встановлені законом строки позовної давності і порядок їх обчислення не можуть бути змінені угодою сторін. Позовна давність застосовується судом, арбітражним або третейським судом незалежно від заяви сторін у цивільному спорі.
3. Важливе значення має визначення початкового моменту перебігу строку позовної давності, оскільки від цього залежить і правильне вирахування строків, і в кінцевому підсумку - захист порушеного матеріального права. Перебіг загального або скороченого строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.
За загальним правилом, воно виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Винятки з цього правила встановлюються законодавчими актами (ст.76 ЦК). У визначенні моменту виникнення права на позов відображаються як об'єктивні) так і суб'єктивні моменти: об'єктивний - сам факт порушення права, суб'єктивний - особа дізналась або повинна була дізнатися про це порушення. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Наприклад, строк договору безплатного користування майном, укладений між тими чи іншими організаціями, не повинен перевищувати одного року, якщо відповідним законодавством не встановлено іншого. У випадку, коли такий договір укладено без зазначення строку і жоден з учасників не заявив про відмову, він вважається припиненим по закінченні строку (ст.325 ЦК). Тому перебіг строку позовної давності по позовах про повернення переданого у безоплатне користування майна починається з моменту припинення річного строку дії договору і неповернення користувачем майна власникові або органу оперативного управління. Саме в цей момент управомочена особа повинна знати і про порушення свого права.
У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом витребування кредитора, останній може вимагати виконання, а боржник має право виконати зобов'язання в будь-який час. Якщо кредитор вимагає виконання зобов'язання, боржник зобов'язаний зробити це в семиденний строк за умови, що із закону, договору або змісту зобов'язання не випливає обов'язку негайного виконання (ст. 165 ЦК).
Початок перебігу строку позовної давності у подібних випадках повинен бути приурочений або до дня пред'явлення кредитором вимоги про виконання зобов'язання, якщо обов'язок негайного виконання випливає із закону, або договору чи змісту зобов'язання, чи до моменту закінчення семиденного строку, протягом якого боржник не виконав свого обов'язку по витребуванню кредитора. Відповідно до ст.249 ЦК для позовів, що випливають з договору поставки продукції неналежної якості, 6-місячний строк давності починається з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої продукції. Оскільки порушення умов про її якість має бути підтверджене актом приймання за якістю, складеним у належному порядку і певні строки, початок перебігу строку позовної давності з таких умов приурочується або до дня складання акту, якщо останній складено своєчасно, або до дня, коли акт мав бути складений, - при несвоєчасному оформленні результатів прийомки товарів за якістю. Особливість застосування позовної давності до вимог, які випливають з перевезень і операцій по наданню послуг зв'язку і які пред'являються відповідно до перевізників або підприємств зв'язку, полягає в тому, що право на позов виникає не з моменту, коли особа дізналась або мала дізнатись про порушення свого права, а з дня одержання від названих організацій відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для відповіді (ч.І ст.366 ЦК). Вказані випадки можна розглядати як винятки із загального правила про початок перебігу строків давності.
4. Після початку перебігу строку позовної давності можуть виникати обставини (юридичні факти), які або перешкоджають управомоченій особі своєчасно пред'явити позов або іншим способом впливають на нормальне протікання давності. Ці обставини можуть призводити до: а) зупинення перебігу строку давності (ст.78 ЦК); б) переривання його (ст.79 ЦК); в)
Loading...

 
 

Цікаве