WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Призначення і проведення судової експертизи - Реферат

Призначення і проведення судової експертизи - Реферат

експертизу не в експертній установі, слідчий повинен особливо уважно поставитись до вибору експерта.
При визначенні експерта слідчий має з'ясувати, чи компетентна дана особа в проведенні саме тих досліджень, які необхідні для вирішення поставлених перед експертизою питань, і дати відповідні інструкції відносно поводження з досліджуваними об'єктами.
Згідно ст. 196 КПК УРСР слідчий, призначаючи експертизу не в експертній установі, повинен упевнитись в особі експерта, вручити йому постанову про призначення експертизи, роз'яснити обов'язки і права, встановлені ст. 77 КПК УРСР, і попередити його про кримінальну відповідальність за ст. 179 Кримінального кодексу УРСР за відмову відвиконання покладених на - нього обов'язків, а також про відповідальність за ст. 178 цього Кодексу за дачу завідомо неправильного висновку.
Про виконання цих дій складається слідчим протокол, в якому, крім даних, передбачених ст. 85 КПК УРСР, зазначаються також відомості про особу експерта, його компетентність у певній галузі знань і зроблені ним заяви.
Якщо експертиза призначається в державних експертних установах, то постанова і всі підготовлені матеріали надсилаються керівникові експертної установи. Ознайомившись з постановою про призначення експертизи, він, враховуючи характер експертизи, профіль спеціалізації, знання і досвід співробітників, доручає її проведення конкретній особі або групі осіб, залежно від складності або трудомісткості досліджень.
В цих випадках експерт у вступній частині свого висновку зазначає, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і стверджує це підписом.
В постанові органу слідства або ухвалі суду про призначення експертизи зазначається місце і дата, посада і прізвище особи, що її склала, назва справи, в якій провадиться слідство. В описовій частині викладаються обставини справи, які стосуються призначення експертизи. В одних випадках, наприклад, для хімічної, біологічної, судовомедичної експертизи, в описовій частині повинні бути висвітлені питання про місце, час і умови знайдення і вилучення досліджуваних об'єктів. В інших випадках, наприклад, для криміналістичного дослідження письма доцільно детально викласти дані про особу обвинуваченого, умови одержання від нього вільних і експериментальних зразків почерку тощо. В описовій частині має бути обґрунтоване рішення про призначення експертизи і зазначені статті КПК УРСР, на підставі яких його прийнято. Важливою частиною постанови є питання, що ставляться на вирішення експерта. Вони повинні стосуватись обставин справи, відноситись до компетенції експертної установи або призначеного експерта, бути конкретними, правильно і ясно сформульо-ваними.
Якщо при визначенні питань для експертизи слідчий зустрічає утруднення, він може звернутись за консультацією до експертної установи або до відповідного спеціаліста, якому потім може бути доручено проведення експертизи.
В резолютивній частині постанови повинен бути перелік документів і предметів, що надсилаються на експертизу, з зазначенням об'єктів дослідження, а також перелік зразків і інших допоміжних матеріалів (про-токоли огляду місця події, допиту свідків тощо). Аналогічних правил повинен дотримуватись і суд при винесенні ухвали про призначення експертизи.
Постанова про призначення експертизи має бути пред'явлена обвинуваченому, а при необхідності й іншим особам в справі (потерпілому, цивільному позивачу тощо), з тим щоб ці особи могли скористатися своїм правом участі у виборі експерта, у визначенні досліджуваних об'єктів, представленні пояснень і зразків, формулюванні запитань, а також для того, щоб вони могли заявити клопотання про своє бажання бути присутніми при проведенні експертизи.
Про ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснення йому прав, встановлених ст. 197 КПК УРСР, слідчий складає протокол, в якому зазначаються заявлені обвинуваченим клопотання.
Якщо питання, поставлені на вирішення експерта, виходять за межі його компетенції або коли надіслані матеріали недостатні для висновку, експерт відповідно до ст. 77 КПК УРСР повинен у письмовій формі пові-домити орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок.
2. Висновок експертизи і його оцінка слідчим і судом.
При проведенні експертизи важливо, щоб слідчий мав контакт з експертом. При наявності такого слідчий може вчасно поповнити додаткові матеріали, необхідність в яких виявилась в процесі дослідження, допомогти експерту швидше усвідомити обставини справи і завдання експертизи, ознайомитись з досліджуваними об'єктами, забезпечити в потрібних випадках присутність обвинуваченого тощо.
Експерт в свою чергу при спілкуванні з слідчим має можливість ознайомити його з наслідками проведених досліджень, роз'яснити значення застосованих методів, звернути увагу слідчого на виявлені в ході досліджен-ня фактичні дані, що можливо раніше не були йому відомі та ін.
Спілкування слідчого з експертом не тільки позитивно впливає на строки і якість проведення експертизи, а й відіграє важливу роль в оцінці висновку експерта.
Проведення експертизи оформляється висновком експерта, який складається відповідно до вимог, зазначених в ст. 200 КПК УРСР. У висновку експерт повинен об'єктивно, повно і послідовно описати процес і результати проведених досліджень, в логічній послідовності обґрунтувати відповіді на поставлені перед експертизою питання.
Висновок експерта складається з трьох частин:
вступу, дослідження і заключення. У вступній частині зазначаються дата його складання, назва експертної установи, прізвище, освіта, спеціальність, вчений ступінь і звання, посада експерта, на якій підставі було проведено експертизу, ким винесено постанову або ухвалу про призначення експертизи, в якій справі (номер справи, прізвище обвинуваченого), хто був присутній при проведенні експертизи, які питання поставлені експертові, перелік матеріалів і об'єктів, надісланих на дослідження. Тут також зазначаються обставини справи в тому обсязі, в якому вони викладені в постанові (ухвалі) про призначення експертизи. В другій частині висновку дається характеристика досліджуваних об'єктів і матеріалів, що підлягають дослідженню, і описується процес дослідження в тій послідовності, в якій його проводив експерт. Тут також описуються застосовані методи, проведені експерименти і їх результати. В третій частині, яка є заключною, експерт формулює відповіді на поставлені перед експертизою питання. Висновки експерта повинні обов'язково випливати з проведених досліджень, ґрунтуватися на достатніх наукових або дослідних положеннях і достовірних фактах, встановлених дослідженням.
Залежно від особливостей та стану досліджуваних об'єктів, якості підготовки експертизи, вивченості в науці і експертній
Loading...

 
 

Цікаве