WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Приватна власність громадян - Реферат

Приватна власність громадян - Реферат

порядку приватизації державного майна за майновими сертифікатами. Так, в умовах переходу до ринкової економіки і впровадження приватної власності відбулися істотні зміни в співвідношенні спеціальних і універсальних підстав виникнення права власності різних форм. Залишається актуальним і в сучасних умовах відомий ще з часів розквіту римського права поділ підстав виникнення права власності на первісні і похідні. Розмежування первісних і, похідних підстав виникнення прав власності, в тому числі і приватної власності громадян, здійснюється за традиційними давно відомими критеріями, висвітленими вище .
Введення приватної власності хоча і не внесло істотних змін в методику їх розмежування, однак розширило коло первісних і похідних підстав виникнення у громадян права власності. Віддаючи належне проблемі класифікації підстав виникнення прававласності, все таки необхідно визнати пріоритетність питання змісту цих підстав, їх впливу на формування правового статусу власника. Законодавство про особисту власність не містило ні вичерпного, ні орієнтовного переліку підстав виникнення у громадян права власності, а лише визначало коло можливих його об'єктів та межі їх використання. По-іншому вирішена дана проблема в Законі України "Про власність" в якому законодавець визнав за доцільне в окремій статті сформулювати орієнтовний перелік таких підстав.
Відповідно до ст. 12 Закону громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальній праці, підприємницькій діяльності, вкладенні коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Звичайно, перераховані підстави виникнення у громадян права власності не є вичерпними. Громадяни можуть набувати право власності також в порядку приватизації державного майна, у вигляді лотерейних та інших виграшів, внаслідок правомірного заволодіння дарами природи тощо. В проекті нового ЦК України відсутня норма, яка б визначала перелік підстав виникнення у громадян права власності.
Виникнення права власності встановлюються лише у випадку набуття права власності усіма суб'єктами цивільних правовідносин. Загальною умовою визнання громадянина власником набутого майна є правомірність його одержання. Одержання громадянином майна без достатньої юридичної підстави або з порушенням відповідних правил його придбання не породжує у такого громадянина права приватної власності.
Отже, для виникнення у громадянина права власності необхідно, щоб мали місце певні умови, певні дії, певні юридичні факти, які визнаються нормами цивільного законодавства, а в окремих випадках також нормами інших галузей законодавства (сімейного, земельного тощо). Тому кожна з перерахованих вище підстав виникнення у громадянина права власності має свої особливості правового і економічного характеру, які потребують більш детального їх розгляду. Виникнення у громадян права власності на доходи від участі в суспільному виробництві. Юридичною підставою виникнення права власності на такі доходи служить факт одержання працівником матеріальних благ (в грошовому вираженні або іншим майном в натурі) у формі заробітної плати чи іншої форми оплати праці за виконану роботу відповідно до умов трудового договору (контракту), або у вигляді розподіленої між працівниками підприємства частини прибутку. Трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю України та іншими законодавчими актами. Законодавство про працю не поширюється на осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю чи підприємницькою діяльністю.
Таким чином, за зазначеною підставою право власності виникає у того громадянина-працівника, який уклав трудовий договір (контракт) з власником підприємства або уповноваженим ним органом відповідно до вимог ст. 21 КЗпП. Законодавство про працю формально не обмежує максимальних розмірів оплати праці, а лише обумовлює встановлення мінімального розміру заробітної плати працівника. Винагорода працівників за виконану роботу здійснюється з дотриманням умов існуючої системи оплати праці.
Важливо відзначити, що нестримана заробітна плата не є об'єктом права власності (в юридичному розумінні), а належить йому за зобов'язальним правовідношенням і стає об'єктом права власності працівника з моменту фактичної передачі останньому. Саме момент видачі-одержання заробітної плати є юридичною підставою розповсюдження на неї режиму права приватної власності. За домовленістю з адміністрацією підприємства заробітна плата може також перераховуватися на депозитний рахунок працівника в кредитній установі. Як вже зазначалося, заробітна плата не єдина форма доходів громадян від участі в суспільному виробництві. Законом України "Про власність" були передбачені й інші форми, можливих доходів громадян, формування яких поставлено в залежність від організаційно-правової форми утворення юридичної особи. Наприклад, відповідно до ст.24 цього Закону член кооперативу (колгоспу), який може і не бути його працівником, має право на частку доходу, одержану на його пай. В особливому порядку може формуватися доход членів трудового колективу державного підприємства, працівників орендних та деяких інших підприємств. Все це свідчить про те, що законодавством передбачено багато видів доходів, одержуваних громадянами від їх участі працею в суспільному виробництві, які і в умовах ринкової економіки становитимуть основу добробуту переважної більшості працездатного населення України (особливо працівників установ, що перебувають на бюджетному утриманні).
Виникнення права власності на доходи громадян від індивідуальної праці та підприємницької діяльності. Діюче законодавство не зобов'язує громадян працювати в суспільному секторі економіки за трудовим договором. Вони вправі на свій розсуд обрати ті чи інші не заборонені законом форми індивідуальної праці чи підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про підприємництво". Положення цього Закону дають можливість визначити види діяльності, якими можна займатися вільно, і якими можна займатися лише за наявності спеціального дозволу, одержавши статус підприємця. В останньому випадку діяльність громадян набуває ознак підприємництва, а тому підпорядковується дії спеціальних правил.
Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку (ст.1). Право власності на доходи громадян від підприємництва виникає лише у осіб, визнаних суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до ст.2 Закону "Про підприємництво" підприємцями можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності юридичні особи всіх форм власності. У встановленому законом порядку
Loading...

 
 

Цікаве