WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право власності. Загальні положення - Реферат

Право власності. Загальні положення - Реферат

нашому економічному організмі й такі форми власності, як акціонерна.
Державне підприємство в процесі приватизації може бути перетворене на акціонерне товариство. У цьому випадку кошти, одержані від реалізації акцій випущених на всю балансову вартість майна підприємства повинні поступити у державну власність. Такі акції відповіді не до законодавства України про приватизацію можуть викупатися іншими суб'єктами економічних відносин: кооперативами, колективними підприємствами, іншими господарськими або акціонерними товариствами або окремими громадянами. Виникають і такі нові суб'єкти майнових відносин, як господарські асоціації (об'єднання). Вони представлені різними організаційними формами: концернами, консорціумами, союзами, міжгалузевими і регіональними об'єднаннями. Ці організації не є власниками майна організацій і підприємств, що входять до складу асоціацій.
Отже, чинне законодавство дає дорогу для розвитку найрізноманітніших форм групової (колективної) власності, надаючи її суб'єктам можливість проявити ініціативу, заінтересованість, що стане запорукою високих виробничих результатів. Масштаби роздержавленя зумовлені передусім метою ліквідувати монополію державної власності, а також обсягами державного майна.
Паралельно з процесом "роздержавлення" майна у межах самої державної власності мають відбуватися суттєві зміни, пов'язані з деценталізацією. На перший план вийдуть місцеві ради, що мають стати головними дійовими особами у перетворенні державних підприємств в інші форми власності. Процес роздержавлення - це подолання монополії державної власності, забезпечення громадянам можливості бути власником засобів і продуктів виробництва. Земля і її надра, води, рослинний і тваринний світ є невід'ємним надбанням всіх громадян, народів, які проживають на території України, володіють ними, користуються і розпоряджаються (ст. 1 Закону України про власність).
Щодо майна окремих державних підприємств, то воно може відноситися до загальнодержавної (республіканської) власності або до комунальної відповідно до встановленої підпорядкованості. Державне підприємство на надане йому майно має право повного господарського відання, відповідно до якого воно володіє, користується і розпоряджається цим майном і на свій розсуд учиняє з ним будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства в цілому. Державні установи, які утримуються за рахунок бюджету, на закріплене за ними майно мають право оперативного управління, яке за своїм обсягом значно вужче, ніж право повного господарського відання, і обмежує володіння, користування і розпорядження майном установленими цілями діяльності установи, завданнями і призначенням майна. Отже, право власності як інститут сучасного цивільного права встановлює різноманітність форм власності і відповідно рівні умови господарювання, не передбачаючи будь-яких привілеїв для жодної з цих форм. Такий підхід має закріпити модель власності, яка відповідатиме рівневі розвитку виробничих сил у країні, забезпечуватиме належні темпи дальшого розвитку з урахуванням необхідності перебудови структури виробництва і стимулюватиме максимальне задоволення соціально-економічних потреб суспільства в цілому і кожного громадянина зокрема.
Способи набуття і припинення права власності.
Як і будь-яке суб'єктивне цивільне право, право власності може виникати при наявності певних юридичних фактів, зазначених в цивільному кодексі. Всі юридичні факти, які утворюють правовідносини власності (і відповідно суб'єктивне право власності), можна поділити на первісні і похідні. Первісні - коли право власності виникає на річ вперше або незалежно від попередніх власників.
Похідні - коли право власності виникає у суб'єкта внаслідок волевиявлення попереднього власника. До первісних способів набуття права власності належать створення нової речі внаслідок виробничої діяльності (виробництва), переробки речі (специфікації), володіння плодами і доходами, націоналізація, реквізиція, конфіскація, вилучення безгосподарно утримуваного будинку, вилучення безгосподарно утримуваних пам'яток історії і культури, безхазяйне майно, знахідка, скарб, бездоглядна худоба.
Деякі способи характерні для виникнення будь-яких форм власності, наприклад, виробництво, переробка речей, плоди, доходи. Але є й способи, притаманні лише державній власності; націоналізація, реквізиція, конфіскація, вилучення безгосподарно утримуваного будинку або пам'яток історії і культури, знахідка, скарб. Похідними способами набуття права власності визнаються численні цивільні угоди, а також спадкування за законом чи заповітом. Виробництво - один з найпоширеніших способів набуття права власності.
Створення нової речі як у промислових масштабах, так і в одиночному екземплярі, незалежно від форми вчасності, характеризує процес поширеного відтворення. Таким чином, виробнича діяльність виступає підставою (способом) набуття як колективної чи державної (майно виробляється колективами громадян), так і індивідуальної власності (суб'єктом виступає окремий громадянин).
Специфікація. Цей спосіб набуття права власності охоплює перероблення чужої речі, внаслідок чого створюється нова, або виготовлення нової речі з чужих матеріалів. Якщо переробка має місце із матеріалів власника, який сам здійснює виробничий процес, то питання про власника нової речі не викликає труднощів. Коли ж річ виготовляється з чужих матеріалів або переробляється чужа річ,виникають певні труднощі у визначенні власника, хто їм буде; той, кому належали матеріали (або стара річ), чи той, хто вклав свою працю. Специфікатор (особа, яка переробляє річ) може стати власником нової речі при наявності двох умов одночасно: а) вартість виготовлення речі перевищує вартість матеріалів (або вартості старої речі); б) специфікатор не знав і не повинен був знати, що виготовляє речі з чужих матеріалів, які належать іншій особі.
Якщо специфікатор визнається власником речі, він має повернути цій особі вартість належних їй матеріалів або компенсувати вартість старої речі. Коли ж вартість матеріалів перевищує вартість речі, власником речі визнається власник матеріалів. Він може залишити річ за собою, сплативши витрати на її виготовлення, або відмовитись від неї на користь специфікатора. Але у цивільному законодавстві питання про специфікацію розв'язане лише у ст.155 ЦК Литви.
Інші держави, зокрема Україна, це питання вирішують по аналогії. Плоди і доходи. За загальним правилом, встановленим ст. 133 ЦК України, одержання плодів і доходів є одним із способів набуття права на річ, яка приносить плоди, приплід тварин, доходи її власникам, якщо інше не встановлене законом або договором власника з іншою особою. Але закон у деяких випадках вирішує це питання інакше. Так ст.22 Закону України про власність передбачає, що продукція, вироблена орендарем з використанням орендованого майна, а також одержані від неї доходи, є його власністю. Диспозитивний характер ст. 133 ЦК України дає змогу визначити долю плодів і доходів також угодою між власником речі та іншою особою.
Похідні способи набуття права власності пов'язані з переходом права власності, як правило, з актом розпорядження майном, яке має місце з боку попереднього власника. У науці цивільного права питання похідних способів набуття права власності пов'язується з проблемою правонаступництва. Припинення права власності у відчужувача і
Loading...

 
 

Цікаве