WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу - Реферат

Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу
За Законом України від 7 лютого 1991 р. "Про власність" і ГК кооперативи є суб'єктами права колективної власності, що дає можливість розвиватися різним формам господарювання, основою яких є власність колективу на засоби виробництва, вироблену продукцію, одержані прибутки тощо.
Особливість колективної власності полягає в тому, що вона належить кожному кооперативу як окремому власнику. Суб'єктом права власності є не кожен член кооперативу зокрема, а кооператив в цілому як юридична особа. Сьогодні, коли в основному завершено паювання майна колективних агроформувань, колективна власність значною мірою набуває характеру спільної сумісної чи спільної часткової.
Кооперативна відзначається тим, що її об'єктом можуть бути грошові та майнові внески членів кооперативу.
Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію", закономірно визнаючи майнові відносини одними з центральних у сільськогосподарському кооперативі, для їх регулювання відвів окремий розділ V.
Кооператив є власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.
Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до своєї компетенції, визначеної статутом кооперативу.
Кошти і майно кооперативу потрібні кооперативу для того, щоб:
1) покривати витрати щодо організації кооперативу;
2) забезпечувати основні фонди;
3) покривати поточні витрати;
4) створювати резервний фонд;
5) оплачувати працю, кооперативні виплати, виплати на паї;
6) задовольняти інші потреби.
Перша необхідність в коштах виникає ще до того, як кооператив почне реально функціонувати, тобто на організаційному етапі, наприклад, для оплати послуг економістів та юристів при розробленні техніко-економічного обґрунтування діяльності кооперативу, проектів юридичних документів.
Джерелами формування власних коштів кооперативу є: 1) пайові внески членів кооперативу (грошові та майнові);
2) доходи, які кооператив отримує від власної діяльності (реалізації продукції, надання послуг та ін.);
3) доходи, які кооператив отримує від розміщення своїх коштів у банках;
4) доходи від продажу акцій, інших цінних паперів.
5) кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, організацій;
6) майно, добровільно передане кооперативу його членами;
7) інші надходження, не заборонені законом.
Названі джерела формування власних коштів, а також банківські кредити, які є основним і практично єдиним джерелом формування позичкових коштів, у сукупності становлять джерела формування майна кооперативу.
Важливим джерелом формування майна кооперативу є внески його членів; вони можуть бути як грошовими, так і майновими. Наявність пайових внесків членів кооперативу значною мірою визначає специфіку кооперативної власності загалом.
Закон України "Про кооперацію" поділяє всі внески членів ко-оперативу на поворотні і неповоротні. До перших належить пай і додатковий пай, до других - вступний та членський внески.
Як правило, певну частку обов'язкового внеску, яку член кооперативу зобов'язаний внести до моменту державної реєстрації кооперативу або в разі вступу до нього, називають вступним внеском. Розмір вступного внеску, як і пайового, визначається загальними зборами членів кооперативу і має бути зафіксований у статуті кооперативу.
Щоб забезпечувати поточну діяльність кооперативу, його члени періодично сплачують членські внески.
Основним видом внесків членів кооперативу у створення та розвиток кооперативу є пай, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї частки (паю) натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - в натурі. Термін та інші умови одержання членом кооперативу свого паю встановлюються статутом кооперативу, при цьому термін отримання паю не може перевищувати 2 років, а відлік його починається з 1 січня того року, що настає після моменту виходу (виключення) з кооперативу (ст. 25 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію").
Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на пай може бути передане у спадщину.
Сплата відсотків на внесені членами кооперативу пайові внески в принципі можлива у вигляді дивідендів, хоча одержання прибутків не є основним завданням кооперативу. Якщо значна частина прибутку спрямовується на виплату дивідендів, то це може призвести до втрати кооперативом кооперативної природи.
Тому відсотки на пай повинні бути невисокими. У статуті кооперативу обов'язково треба визначати межі виплати на пай у відсотках. Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" встановлює, що виплаті часток доходу на пай підлягає до 20%, визначених до розподілу.
Розмір обов'язкового пайового внеску кожного члена кооперативу встановлюють організаційні збори бажаючих створити кооператив (згодом його закріплять у статуті кооперативу).
Принципи встановлення розмірів обов'язкових паїв є різними, залежно від типу кооперативу: у виробничих кооперативах паї є однакового розміру, а в споживчому кооперативі -
Loading...

 
 

Цікаве