WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова культура Козацької доби - Реферат

Правова культура Козацької доби - Реферат

кількох років. У знаряддя класового впливу старшина перетворила також військовий суд. Однак засилля старшини не взмозі було зруйнувати основні демократичні принципи побудови органів військово-адміністративної влади, скасувати притаманні цій системі риси демократизму. Запорізьке лицарське братство мало великий вплив на процеси державотворення. Мабуть, саме це мав на увазі К.Маркс, коли характеризував Запорізьку Січ як християнську козацьку республіку.
Багатий досвід самобутньої козацької організації самоврядування був використаний у ході визвольної війни українського народу 1648-1654рр.
Важливе значення в українських землях мало звичаєве козацьке право - сукупність правових звичаїв, що встановлювались сфері козацтва. Важливість цього джерела підкреслює той факт, ш одразу після приєднання України до Росії царська грамота від 2-березня 1654 p. надавала війську Запорізькому право судитися "своїх старшин по давнішнім правам їх", тобто на основі звичаєвого права. А база звичаєвого права закладалася якраз у XV - середині XVII ст. Спочатку особливу популярність звичаєве козацьке право одержало у середовищі українських селян, що тікали від своїх хазяїв і властей у райони середнього і нижнього Придніпров'я. Норми звичаєвого права, які склались у Запорізькій Січі, закріплювали військово-адміністративну організацію козацтва, деякі правила воєнних дій, роботу судових органів, порядок землекористування і укладення окремих договорів, види злочинів і покарань. Наявність у козацтва свого особливого права визнавалася польським урядом. Незважаючи на суворість, а інколи нещадність норм звичаєвого козацького права, в ньому була "чесність велика". Живучі "на основі старожитніх і найстаріших звичаїв", козацтво всіляко відстоювало звичаєве козацьке право, побоюючись, що писане право зможе обмежити козацькі вільності.
Формування національної держави дуже впливало на формування права, що діяло в Україні. Але воно розвивалося дещо іншим чином, ніж державність. Якщо апарат польської влади був ліквідований, то у праві скасовувалися лише ті норми, які закріплювали панування в Україні польських магнатів, - "Статут на волоки", королівські і сеймові конституції, ординацію війська запорізького.
Зберегли чинність основні джерела права, що діяли в Україні до 1648 p. - Литовські статути, магдебурзьке право та інші, оскільки їх норми відповідали характеру феодальних відносин і захищали, особливо III Литовський статут, інтереси українських феодалів. Саме тому дія цих джерел поступово розширюється. У III Литовський статут вносяться нові положення, що зміцнюють пануючу роль українських феодалів. Оскільки збільшується число привілейованих міст, розширюється також і сфера застосування магдебурзького права. Серед його актів варто, перш за все, виділити "Порядок прав цивільних".
Право України вирішує нове для себе завдання - оформлює і закріплює розбудову української держави. Будучи звичаєвим правом, воно протягом 1648-1654 років регулює широке коло відносин, і насамперед організацію полково-сотенної системи як основи державності, систему судочинства і багато іншого, аж до порядку ведення бойових дій.
Виникають й нові джерела права, які є прямим результатом створення української держави. Йдеться про універсали гетьмана Б.Хмельницького. Це були розпорядчі акти вищої влади, загальнообов'язкові для всього населення України. Щоправда, нерідко універсали видавали і полковники.
Зміст універсалів відбивав зміни у суспільно-політичному і економічному ладі України, які вимагали свого правового регулювання, а також звичаї. Саме універсали санкціонували й корегували ті з них, які визначали організацію і діяльність полково-сотенної системи управління. Універсали регулювали широке коло відносин (наприклад, поземельних з роздачею земель старшині у власність і користування; адміністративних, пов'язаних з призначенням на посаду) Універсали також вимагали від адміністраторів карати смертю розбійників.
В розглядуваний період Україна в особі гетьмана приступає до укладення міжнародних угод. Ними оформлювалося і утверджувалося становище України як суб'єкта міжнародно-правових відносин і разом з тим закріплювався процес розвитку і міжнародного визнання української держави. В ряд з міжнародними актами варто поставити й Березневі статті, оскільки вони були відповіддю на статті Б.Хмельницького і врешті-решт оформили обопільну угоду України з Росією.
Право власності. Регулювання права власності зосередилося на наданні козацькій старшині маєтків "в ранг" як нагороду за служіння під час перебування на певній посаді. Таким чином був оформлений новий, під умовою, статус земельної власності - рангові маєтки, рангові землі.
Злочини і покарання за них. Система злочинів і покарання за них скорочується за рахунок виключення з неї замахів на королівську владу і магнатсько-шляхетський порядок управління, а також злочинів проти католицької церкви. Але з'явилися нові склади злочинів: зрада повсталому українському народові, невиконання вимог старшинської адміністрації, ненадання допомоги під час бою.
Міри покарання в умовах війни було ужорсточено. Дисципліна серед козаків підтримувалась суворими покараннями в разі порушення її. Зрадників страчували усіх без винятку (вже згадувалося про страту Худолія - ватажка козаків, які у 1650 p. повстали проти Б.Хмельницького). Безпощадно було страчено й тих старшин, які наприкінці 1651 p. - на початку 1652 p. створили опозицію Хмельницькому (це були полковники С.Герасимов, М.Гладкий, Л.Мозиря, С.Підібайло та ін.). Суворо карали осіб (здебільшого це були селяни), які нападали на старшинсько-шляхетські маєтності.
У той же час спостерігається чимало випадків, коли смертна кара замінювалася штрафами.
Судочинство. Процес в генеральному, полкових, сотенних і курінних судах відбувався за нормами звичаєвого права. Зберігалося шлякування чи гоніння слідом. Це був засіб досудового слідства. Засідання були публічними. Допускалося оскарження рішень і вироків у сули вищої інстанції. Вироки, винесені за злочини, вчинені у бойових діях, оскарженню не підлягали.
Отже, у 1648-1654 pp. починає створюватися національна правова система України, хоча вона все ще грунтувалася на Литовських статутах і магдебурзькому праві. Це явище було пов'язане з молодістю української державності.
Список використаної літератури
1. Дорошенко. Історія України. - К., 1999.
2. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. Львів, 1995.
3. Наливайко Д. С. Козацька Християнська республіка // Запорізька Січ у західноукраїнських історико-літературних пам'ятках. К., 1992. - С. 85.
4. Полонська Н. Історія України. - К., 2001.
5. Смолій В. А, Степанков В. С. Богдан Хмельницький. - К., 1999.
6. Субтельний О. Історія України. - К., 2000
7. Степанков В. Є. Українське козацтво і формування національної держави на Україні // УЇЖ. - 1990. - N" 12. - С. 23.
8. Смолій В. А. Про нові підходи до вивчення історії українського козацтва // УЇЖ. - 1990. - № 12. - С. 14
9. Щербак В. О. Запорізька Січ як фактор консолідації українського козацтва до середини XVII ст. // УЇЖ. - № 5. - С. 69.
Loading...

 
 

Цікаве