WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність права - Реферат

Сутність права - Реферат

закону
Соціальна цінність права реалізується в соціальній цінності окремих юридичних законів. Закон може бути двох видів: правовий і неправовий.
Правовий закон відповідає вимогам права, втілює справедливість. Проте будь-який закон - правовий чи неправовий - належним чином прийнятий, підлягає виконанню, доки він не скасований. У країнах із демократичним режимом (а такою є Україна) ця вимога не поширюється на явно злочинні розпорядження і накази (ст. 60 Конституції України).
У країнах із тоталітарним режимом неправових законів, постанов, наказів було і є чимало. Прикладом є фашистська Німеччина, у якій на підставі законів переслідувалися особи з політичних, расових і релігійних мотивів, скажімо, Закону "Про захист німецької крові та німецької честі" від 15 вересня 1935 р. На Нюрнберзькому процесі - судовому процесі у справі головних німецьких злочинців - винуватців Другої світової війни (відбувався 20.11.1945-01.10.1946) винні відповідали за злодіяння відповід-но до міжнародного закону - Статуту Міжнародного трибуналу. Сторона, що їх захищала, заявила, що вони не несуть відповідальності, тому що як офіцери фашистської армії виконували "наказ" і закони своєї держави, діяли правомірно. Трибунал був іншої думки: "Вони виконували свавілля". Обвинувачі (одним із них був прокурор Української РСР Р. Руденко) не заперечували того, що підсудні не порушували юридичних актів своєї держави, однак самі акти були несправедливими, антиправовими, тому що суперечили природним правам людини, народів, людства - насамперед правам на життя, мир, свободу. Відповідно до Статуту Міжнародного трибуналу посадове становище підсудних, так само як і той факт, що підсудний діяв за розпорядженням уряду або за наказом начальника, не звільняє від відповідальності, коли йдеться про злочини проти людства.
Можна навести приклад з історії законодавства СРСР, зокрема, періоду сталінського тоталітарного режиму. ПостановоюЦВК СРСР "Про внесення змін до чинних кримінально-процесуальних кодексів союзних республік" від 1 грудня 1934 p. були внесені зміни до чинних кримінально-процесуальних кодексів союзних республік про розслідування та розгляд справ про терористичні організації і терористичні акти проти працівників радянської влади. Ці зміни позбавляли обвинувачених права на захист, на касаційне оскарження вироків, на подання прохань про помилування. Слідство було обмежено десятьма днями, і вирок про вищу міру покарання підлягав виконанню негайно після його винесення.
Оцінка закону як правового та ставлення до нього значною мірою залежать від загальної і правової культури суспільства. Яке суспільство, такі і його уявлення про право та справедливість. Відмінності правових і неправових законів має практичний результат - створення механізму контролю за змістом законів, їх відповідністю вихідним людським цінностям. За допомогою такого механізму скасовується закон, визнаний неправовим. У більшості розвинутих демократичних країн такий механізм існує. Він іменується конституційним контролем. В Україні його здійснює Конституційний суд, котрий, відповідно до ст. 147 Конституції України, вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції. Провідний принцип конституційного контролю виражається в такому - конституція країни втілює прийняті в цій країні уявлення про права людини, про справедливість, рівність, свободу, про механізм управ-ління та здійснення державної влади. Таким чином, визнається, що конституція - це основний правовий закон, а всі інші закони можуть бути перевірені на відповідність конституції або, що те ж саме, на відповідність праву. Якщо закон не відповідає конституції, він вважається неправовим і скасовується.
Звичайно, абсолютно правового ідеалу, що задовольняв би всіх, не існує. Практично неможливо об'єктивно визначити справедливість, оскільки немає механізму її вичленування. Конституція - це наближення до ідеалу, яке на даному етапі розвитку країни відповідає рівню політичної, правової, нарешті, загальнолюдської культури суспільства. Іншої вищої точки відліку для визначення правового або неправового змісту закону, крім конституції, немає. У питаннях про права людини такою точкою відліку є міжнародні акти про права людини. Кожний підготовлений парламентом закон має бути перевірений на предмет його відповідності цим актам.
Отже, право і закон - не одне й теж. Проте було б неправильним протиставляти їх одне одному, вважати, що юридичні норми можуть існувати без вираження їх у законі та інших санкціонованих державою формах, говорити про їх несумісність або про те, що право взагалі незалежно від держави. Право завжди має форму вираження: основною з цих форм є закон.
Висновок
Таким чином, сутність права - внутрішній зміст права як регулятора суспільних відносин, який виражається в єдності загально-соціальних і вузькокласових (групових) інтересів через формальне (державне) закріплення міри свободи, рівності та справедливості.
Поняттям права охоплюються два аспекти, які виражають його сутність:
- цілісно-нормативний;
- регулятивний.
Якщо з цілісно-нормативної точки зору право є мірою свободи, рівності та справедливості (правомірним порядком), то з регулятивної точки зору - спрямовано на впорядкування суспільних відносин (динамічний, регулятивний аспект).
Список використаної літератури
1. Загальна теорі держави і права / за ред. В.В. Копєйчикова. - К.Юрінком, 1997.
2. Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенко С.Л. Теорія держави і права. -К., "Юрінформ", 1995.
3. Котюк В.О. Основи держави і права. - К.: "Вентурі," 1995.
4. Кутафіє О.Е. Основи держави і права: Навчальний посібник для поступаючих у вузи. - М.: Юрист, 1996.
5. Кравчук М.В. Теорія держави і права. - Тернопіль: Економічна думка,1999.
6. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева - М. Юрист, 1996.
7. Основи держави і права. Навчальний посібник. - К.: Либідь, 1997.
8. Основи права / Под ред. А.В.Мицкевича. - М., "Норма Инфра. М", 1998.
9. Охримович Ю. Теорія права. - К., 1981.
10. Правознавство / За ред. М.Настюка. - Львів: Світ, 1995.
11. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Підручник / - Харків: Консул, 2001.
12. Теорія держави і права / За ред. Андрусяка Т. - Львів, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве