WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Стратегічний потенціал правової культури - Реферат

Стратегічний потенціал правової культури - Реферат

цілеспрямованому формуванні певної системи правових знань, умінь, навичок правового мислення, правових почуттів, які регулюються правом і охороняються Конституцією України.
Виховання правосвідомості, правової та політичної культури безпосередньо пов'язані із традиціями юридичної освіти, спрямованої на підготовку висококваліфікованих правознавців, носіїв сучасного права з почуттям громадськості та патріотизму.
У радянські часи юридична наука, юридична освіта обслуговували адміністративно-наказову систему. Її призначення полягало у за­безпеченні інтересів командно-адміністративної системи тоталітарної держави, здійснення принципу "людина для держави", хоча формально пропагувалося навпаки. Для тоталітарної держави достатньо елементарної законослухняності. Інша справа - правова держава і їїважливий аспект - взаємна відповідальність держави і громадянина, держави і суспільства. Поняття "правова держава" покликано відобразити ті правові вимоги, які громадянин пред'являє державі, її законодавчій, управлінській та судовій діяльності. А це сприяє значному підвищенню ролі права, рівня правосвідомості громадян. Кожне суспільство передбачає певну сукупність юридичних знань, умінь, навичок, почуттів, що виявляються у правомірних діях, законослухняній поведінці громадян. Рівень досягнутої в суспільстві правової культури суттєво впливає на ефективність правового регулювання, характер законотворчості і правозастосування, форми і засоби забезпечення прав громадян, міри визнання загальнолюдських цінностей. У даній ситуації значно зростає роль юридичної освіти, загальної юридичної просвіти як єдиної загальнодержавної програми, що охоплює всі прошарки населення України.
Традиції вітчизняної юридичної освіти безпосередньо вийшли з радянської юридичної теорії та практики, що були пристосовані до обслуговування адміністративно-бюрократичної системи та виконання партійних наказів, а не законів. Сьогодні головна небезпека радянської юридичної освіти полягає не лише в тому, що вона по-колишньому "обмежує свої завдання підготовкою юристів середнього рівня, з необхідною партійно-ідейною загартованістю вірних слуг партії, а й у зовсім нових тенденціях, навіяних комерціоналізацією, господарським діловим життям, коли починають користуватися попитом не професійні правознавці з високою правовою культурою, а юристи-діляги, "умільці" "вигравати справи", "пробивати питання".
Державно-правова реформа, що відбувається в Україні, принципово змінила ставлення до юридичної професії і до підготовки фахівців-юристів. Вона стала однією з найпотрібніших професій, тому державні і комерційні заклади підвищили увагу до підготовки юристів-професіоналів. Сьогодні у сфері юридичної освіти постає нова проблема: держава готує юристів і загалом фахівців високої кваліфікації. Однак висококваліфікованих фахівців з високою зарплатнею можуть дозволити собі утримувати лише приватні структури, зацікавлені мати фахівців, здатних обходить поки що недосконалі закони, шукати прогалини у чинному законодавстві і діяти не в інтересах держави. Для цього поки що створені всі умови: чим більше законів приймає законодавчий орган, тим активніше юридичні знання використовують ділки від юриспруденції для того, щоб нейтралізувати їхню дію, або ж повернути на користь діячів тіньової економіки. У нашій державі майже 50 % економіки і підприємців перебувають у "тіні", і саме їх обслуговують кращі юристи, підготовлені у кращих вузах держави. Це означає, що приблизно такою ж мірою, тобто понад 50 % юридичних знань в Україні використовуються саме тіньовою економікою і тіньовими структурами для захисту їх від чинного законодавства [8, с. 35]. І хоч Президент України говорив, що "держава не буде донором корумпованих хапуг" вона, все ж таки, продовжує спонсорувати приватні структури найбільш здібними випускниками юридичної кваліфікації.
Суперечність між існуючою в Україні системою юридичної освіти та новими потребами суспільства спричинили необхідність суттєво поліпшити основи юридичної освіти в Україні. Сьогодні недостатньо критикувати недоліки освіти радянських часів і підмінювати гасло "людина для радянської держави" гаслом "людина для української держави". У галузі освіти необхідно:
навчити громадян законним шляхом захищати свої інтереси і права від сваволі з боку приватних осіб, державних службовців і державних органів;
забезпечити громадянам кваліфіковану юридичну допомогу.
Отже, правова держава - це найважливіше завоювання українського народу, що відображено та законодавчо закріплено у ст. 1 Конституції України, а її розбудова, захист, прогресивний розвиток як демократичної, суверенної є головне надбання нашого суспільства. Саме тому правова культура та оволодіння нею громадянами, виступає гарантом національної безпеки держави Україна. Стратегічне значення правової культури полягає в тому, що без високого рівня правової культури населення, посадових осіб, законодавців та правоохоронних органів не може бути демократичної, правової держави, а відтак і незалежної та суверенної України. Вона може буде позбавлена головної підтримки власного народу, її не сприйме світове співтовариство, побудоване на правових засадах.
Список використаної літератури
1. Конституція України. - К., 1996
2. Бойков. Правовая культура и вопросы правового воспитания. - М., 1994. - 220 с.
3. Головченко С.І. Правова культура і демократизація. - К., 2000.
4. Зюбин. Психолого-педагогический аспект правового воспитания. - М., 2001.
5. Іванчук В. Формування громадянської культури учнівської та студентської молоді в процесі навчання // Шлях освіти. - 2000. - № 2
6. Магдик О. Правове виховання школярів: теорія, досвід, проблеми. - Постметодика. - 1999 № 2/4
7. Матвієнко П. Живодайні джерела патріотизму // Постметодика. - 2000 - №1
8. Рагозін М. Громадянське виховання: методологія і організація у світлі європейського досвіду // Шлях освіти. - 1999.
9. Теория права: Підручник/ С.С.Алексєєв - видавництво БЕК, Харьков, 1994.
10. Основи теорії права: Навчальний посібник/ А.А.Нечитайленко - Харків, 1998.
11. Основи загальної теорії держави і права: Навчальний посібник / П.М.Рабінович. - К.: ШСДО, 1995.
12. Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура // Право України. -2001. - № 4.
13. Назаренко Є.В. До поняття правової культури // Правова культура і підприємництво. - Донецьк, 1999.
14. Костенко О.М. Правова культура і економічна поведінка // Правова культура і підприємництво. - Донецьк, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве