WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття про пороеджеоскопію. Ознаки будови папілярних ліній - Реферат

Поняття про пороеджеоскопію. Ознаки будови папілярних ліній - Реферат

(мал. 104, 3); незамкнуті пори - відкриті з одного боку - "затока" (мал. 104, 1), або з обох боків - "протока" (мал. 104, 2); розміщення пор на гребені лінії, тобто зміщення пори вліво або вправо від осі лінії (мал. 105, 3); особливості взаємного розміщення пор (теж дуже стійка ознака), дві поряд розташовані пори, з'єднані "протокою" (мал. 105, 2); дві близько розташовані пори (мал. 105, 7).
Як мікроознаки в пороеджеоскопічному дослідженні слідів рук використовують особливості тонких ліній - деталей, схожих на
Мал. 104. Особисті ознаки Мал..105. Особисті ознаки
папілярних ліній: папілярних ліній:
1 - пора, відкрита з одного боку 1 - близько розташовані пори
(затока); 2 - пора, відкрита з обох боків 2 - дві пори, з'єднані протокою;
(протока); 3 - розширення лінії в міст 3- зміщення пори відносно лінії осі розміщення пори
папілярні лінії, але з меншою шириною (в більшості випадків їх шири-на не перевищує 80 мкм). Вони становлять собою виступи на дні борозенок між папілярними лініями. Такі лінії зустрічаються не у всіх людей, і лише на окремих ділянках узорів. Вони не створюють злиття або розгалуження. Як особисті ознаки використовують такі їх особливості, як наявність на відповідній ділянці узору тонких ліній, їх довжина та численні перериви. До особистих ознак можна включати розміщення точок зміни ширини тонких ліній, а також особливості розміщення тонких ліній відносно папілярних ліній звичайної ширини та їх деталей.
Можна використовувати як особисті ознаки і особливості будовифлексорних ліній: великих згинальних складок шкіри на долонях та між фалангами пальців рук. Звичайно їх рекомендують використовувати як орієнтовні та допоміжні ознаки під час ідентифікаційного дослідження слідів папілярних ліній, з чим не завжди можна погодитись. На краях флексорних ліній також наявні численні мікродеталі - виступи і впадини, особисті ознаки яких описані раніше. Мікроаналіз цих ознак перетворює флексорні лінії у важливе джерело ідентифікаційної інформації.
Крім того, як особисті ознаки при малому ідентифікаційному полі використовують і особливості будови білих ліній: мілких складок, які відображаються в слідах папілярних узорів після їх обробки порошком, у вигляді тонких білих ліній, звідки й одержали свою назву. Анатомічна природа білих ліній ще не встановлена. Можна тільки здогадуватись, що вони створюються під дією руху м'язів у місцях слабого розвитку підшкірної жирової клітковини і більш міцного зрощення шкіри з нижчерозміщеними шарами. За літературними даними, на нігтьових фалангах пальців рук білі лінії зустрічаються у 18% випадків, на великих пальцях правої руки частіше, ніж на лівій руці та інших пальцях.
На основних та середніх фалангах пальців рук вказані білі лінії спостерігаються в 60% випадків. Близько 80% білих ліній зберігається довго, не міняючи розмірів та форми, а в решті випадків такі лінії протягом одного - двох місяців можуть з'явитися, зникнути або змінити розміри та форму. Із-за нестійкості білі лінії використовують лише як допоміжні ідентифікаційні ознаки.
Мікроскопічні деталі флексорних або "білих" ліній порівняно нестійкі, як і самі складки, на краях яких вони розміщуються. Однак, коли вони видимі і в сліді, і на експериментальному відбитку, їх можна виділяти та використовувати для ідентифікації.
Як і в традиційному дактилоскопічному дослідженні, як особисті ознаки використовують особливості рубців (шрамів), які є наслідками різних травм, хірургічних операцій та захворювань. Розміри і місцезнаходження рубців розглядаються в дактилоскопії як ідентифікаційні ознаки. Раніше був наведений їх перелік, який свідчить про те, що відображення рубців у слідах дозволяє вирішувати ідентифікаційні завдання навіть тоді, коли папілярні лінії не мають необхідної ідентифікаційної інформації або навіть не відобразилися в слідах.
Використана Література
1. Андрианова В. А., Евсиков В. Н., Зуев Е. И., Теткин С. И. Выявление бесцветных пальцевых следов порошками на различных поверхностях // Сборник работ по криминалистике (дактилоскопические исследования). 1957.- М-С.37-64.
2. Ароцкер Л. Е., Грановский Г. Л. Неточное определение участка папиллярного узора ведет к ошибке // Практика криминалистической экспертизы. Сб. 1-2.-М, 1961.-С. 195-198.
3. Баканова Л. П. Дактилоскопические исследования: Учебное пособие -Ташкент, 1980 г. - 52 с.
4. Берзин В. Ф., Фокина А. А. О локализации участков ладонной поверхности рук человека по деталям папиллярных узоров // Криминалистика и судебная експертиза. Вып. 3- Киев, 1966-С. 199-212.
5. Бобырев В. Г., Фильков В. И. Модификация химического способа выявления следов рук // Повышение эффективности криминалистических экспертиз при расследовании преступлений.- Волгоград, 1988.- С. 30-33.
6. Бобырев В. Г., Гаглошвили А. У. Применение магнитного порошка для выявления потожировых следов на пористых поверхностях // Экспертная практика и новые методы исследования. Экспресс-информация.- Вып. 17.- М., 1989.-С. 4-8.
7. Выявление отпечатков пальцев с помощью вакуумного напыления // В помощь экспертам.-М., 1976.
8. Гардаускас Ю. Ю. О некоторых недостатках подготовки материалов для экспертизы следов рук // Экспертиза при расследовании преступлений (информационные материалы). Вып. 7.- Вильнюс, 1969.- С. 18-23.
9. Герасимов В. Дактилоскопия // Наука и жизнь. № 1.- С. 79-83.
Loading...

 
 

Цікаве