WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Угоди - Реферат

Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Угоди - Реферат

необхідно встановити вину сторін (або принаймні однієї) у формі умислу. У випадку виконання угоди сторонами на прибуток держави стягується все одержане ними за угодою, тобто має місце безоплатне примусове (проти воліучасників) вилучення майна у власність держави. Можливі ситуації, коли при наявності умислу сторін угода не виконана або виконана однією стороною чи при умислі однієї із сторін виконана повністю або частково. В усіх зазначених випадках було б несправедливим застосування вилучення майна у власність держави у повному обсязі.
У зв'язку з цим заканодавець передбачає різні правові наслідки недійсності протизаконної угоди залежно від наявності чи відсутності вини (умислу) сторін і від того, ким і в якій мірі виконано угоду:
А. При наявності умислу сторін угода не виконана. Вона визнається недійсною без застосування цивільно-правових санкцій.
Б. При наявності умислу сторін угода виконана однією стороною. З другої сторони стягується на користь держави все одержане нею і все, що вона зобов'язана виконати на користь першої сторони.
В. При наявності умислу однієї із сторін все одержане нею за угодою повертається другій стороні, а одержане останньою або те, що вона повинна виконати на користь свого контрагента, стягується на користь держави. Інакше кажучи, сторона, яка діяла ненавмисно, поновлюється у попередньому стані. А до сторони, яка діяла навмисно, застосовується така санкція, як вилучення майна на користь держави. У судово-арбітражній практиці виникло питання про те, як бути у випадках, коли угода, укладена з порушенням форми, передбаченої законом, одночасно суперечить інтересам держави і суспільства ("складна недійсність"). З цього приводу в юридичній літературі висловлено слушну думку, що при умислі обох сторін все одержане ними за угодою підлягає стягненню у доход держави. Майнові санкції, передбачені ст.49 ЦК України, завжди застосовуються до угод за участю організацій і громадян. Судова практика поширює ст.49 ЦК України, зокрема, на угоди, спрямовані на використання колективної або державної власності з корисливою метою або використання майна, що перебуває в їхній власності чи користуванні на шкоду інтересам суспільства, на відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановлених правил предметів, вилучених з обороту або обмежених в обороті.
Пленум Верховного суду УРСР у постанові №3 від 28 квітня 1978 р. звертав увагу судів на необхідність при застосуванні ст.49 ЦК України зазначати у рішенні, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети. Укладання угод, що не випливають із статутної діяльності юридичної особи, є порушення її спеціальної правоздатності.
Такі угоди в літературі називаються позастатутними і не охороняються законом. ЦК України (ст.50) вважає недійсною угоду, укладену юридичною особою всупереч встановленим цілям її діяльності. При цьому судова практика виходить з того, що позастатутна угода є недійсною незалежно від наявності І форми вини її учасників. Наслідки недійсності позастатутної угоди різні. Якщо її укладено з метою, яка завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, до сторони, яка діяла навмисно, застосовуються суворі санкції, передбачені ст.49 ЦК України. При відсутності умислу застосовуються загальні наслідки недійсності угод, передбачені ст.48 ЦК України. Зазначені наслідки визнання угоди недійсною застосовуються і у разі, коли стороною в угоді є громадянин.
Єдність (відповідність) волі й волевиявлення
Важливим елементом угоди є воля та її зовнішній вираз - волевиявлення. Наявність угоди свідчить про те, що обидва учасники бажали укласти угоду і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі. Єдність внутрішньої волі і волевиявлення є характерною для угоди, оскільки невідповідність внутрішньої волі і волевиявлення означає, що справжня воля, справжнє бажання укласти угоду відсутні. Така угода не може охоронятися законом. При цьому розходження між внутрішньою волею і волевиявленням може виникнути передусім у випадках, коли угода укладається під впливом насильства.
Насильство - фізичний або психічний вплив на особистість учасника угоди або його близьких з метою спонукання до укладання угоди. Особа, яка укладає угоду під впливом насильства, (фактично позбавляється можливості виявити власну волю. Її воля замінюється волею насильника. Вона стає засобом виразу його волевиявлення. Отже, волевиявлення особи, до якої застосовано насильство, не є виразом її волі, хоча зовні виходить від неї. Відсутня відповідність внутрішньої волі і волевиявлення і при укладенні угоди під впливом погрози. Застосування погрози - це вплив на чужу волю під загрозою заподіяння майнової або немайнової шкоди. На відміну від випадків укладання угоди під впливом насильства тут потерпілий виражає свою волю, але оскільки це відбувається під впливом погрози, то вона не збігається із справжнім його бажанням. Таким чином, і у цій угоді є розходження між справжньою, внутрішньою волею особи та її волевиявленням.
Погроза може бути підставою для визнання угоди недійсною, коли обставини, які мали місце на момент укладення угоди, свідчать, що відмова учасника угоди від її укладання могла спричинити шкоду його законним інтересам. Отже, погроза за змістом повинна бути серйозною, реальною, протиправною. Угода з недоліками волі має місце і тоді, коли вона укладається у зв'язку з тим, що одна сторона умисно вводить в оману іншу, повідомляючи її про факти, які не відповідають дійсності. Обман має місце і тоді, коли одна із сторін замовчує обставини, які мають істотне значення для угоди. Наприклад, сторона замовчує недоліки майна, яке відчужується. Угода, що укладається під впливом обману, може бути визнана недійсною. Має місце невідповідність внутрішньої волі особи та її волевиявлення, якщо представник цієї особи укладає угоду з іншою, завідомо знаючи, що шкодить інтересам особи, яку представляє. У таких випадках волевиявлення представника не відповідає справжнім намірам особи, яку він представляє.
Можливі випадки, коли громадянин змушений укласти угоду на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин. Для характеристики таких угод важливі дві ознаки: а) економічна невигідність для однієї із сторін, тобто угода укладається не на еквівалентних підставах, б) збіг тяжких обставин для однієї із сторін в угоді або для її родичів та інших близьких осіб (крайня нужденність, хвороба тощо). Потерпіла сторона, державна або громадська організація можуть пред'явити позов до суду і вимагати визнання угоди недійсною у зв'язку з тим, що в ній волевиявлення не відповідає внутрішній волі однієї із сторін (ч.1 ст.57 ЦК України). Якщо угоду визнано недійсною за однією із зазначених підстав, потерпілому повертається другою стороною все одержане нею за угодою, а при неможливості
Loading...

 
 

Цікаве