WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Угоди - Реферат

Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Угоди - Реферат

заперечень з боку наймодавця договір вважаєтьсяпоновленим на невизначений строк. Тут юридичного значення набуває факт відсутності заперечення, тобто мовчання з боку, і наймодавця.
Отже, угоди - це вольові правомірні дії громадян і організацій, спрямовані на досягнення певного юридичного результату: встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Угоди мають велике значення у народногосподарському житті країни. Роль угод, договорів має посилитись у зв'язку э проведенням у нашій країні радикальній економічної реформи. Матеріально-технічне постачання народного господарства відбувається за допомогою угод, що укладаються між підприємствами - виготовлювачами продукції і підприємствами - споживачами. Задоволення матеріальних і культурних потреб громадян досягається шляхом вчинення різних угод. Користування комунальним транспортом, придбання товарів у роздрібні торгівлі, одержання майна напрокат, відвідування видовищних установ (театрів, кіно, цирків тощо) - в усіх цих випадках громадяни укладають угоди. Угоди, які щоденно учиняють юридичні особи і громадяни, є досить різноманітними, а тому вимагають певної класифікації, передбаченої законодавством.
Угоди бувають одно-, дво- або багатосторонніми. Якщо для виявлення угод достатньо волевиявлення однієї сторони, вона є односторонньою. Наприклад, розпорядження своїм майном на випадок смерті (заповіт) є односторонньою угодою, бо для складання і оформлення її необхідно волевиявлення тільки заповідача. До односторонніх угод належать також прийняття і відмова від спадщини (ст.548, 549, 553 ЦК України). Якщо для виникнення угоди необхідні зустрічні волевиявлення двох сторін, то це двостороння угода. Вона називається договором. Наприклад, волевиявлення однієї сторони (покупця) купити майно і зустрічне (тобто протилежне за змістом) волевиявлення іншої сторони (продавця) продати майно є двосторонньою угодою купівлі-продажу або договором купівлі-продажу. Для виникнення багатосторонньої угоди необхідне волевиявлення трьох і більше сторін. Вони можуть бути як зустрічними (наприклад, при трьох-, чотирьохсторонньому обміні жилих приміщень), так і спрямованими до однієї мети (наприклад, у договорі про сумісну діяльність три сторони або більше спільно діють для досягнення спільної господарської мети). Залежно від способу укладання угоди поділяються на консенсуальні і реальні. Консенсуальні угоди вважаються укладеними з моменту досягнення згоди сторін по всіх істотних умовах (ст. 153 ЦК України). Більшість угод є консенсуальними. Для укладання реальної угоди , поряд із згодою сторін, необхідне вчинення фактичних дій (наприклад, передача майна). До реальних угод належать договори позики, перевезення, дарування (ст.ст.243,358,374 ЦК України). Дія, яка повинна бути вчинена на підставі угоди, має свою мету. Під метою у правовому значенні слід розуміти відповідний правовий ефект, якого намагаються досягнути сторони в угоді шляхом вчинення дій. За особливостями мети угоди поділяються на платні і безплатні, навчальні і абстрактні. У платній угоді дії однієї сторони відповідає обов'язок іншої сторони вчинити зустрічну дію. У договорі купівлі-продажу продавець передає майно у власність покупця, а останній зобов'язаний прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Двосторонні угоди, за певними виключеннями, платними. У безплатній угоді одна сторона зобов'язана вчинити дії, а інша - вправі вимагати виконання цих дій без вчинення зустрічних власних дії.
Односторонні угоди є безплатними. 3 двосторонніх угод до безплатних належать договори дарування, безплатного користування майном. Деякі двосторонні угоди залежно від розсуду сторін можуть бути як платними, так і безплатними (наприклад, договори доручення, схову). Організації, як правило, укладають платні угоди, що пояснюється їхніми госпрозрахунковими інтересами, які вимагають покриття видатків прибутками від господарської діяльності. Угоди, дійсність яких залежить від їхньої мети, називаються каузальними. Якщо, наприклад, у борговій розписці не визначено мету, тобто немає пояснення, чому Н. видав розписку М., то вона повинна бути визнана недійсною. Переважна більшість угод є каузальними, оскільки угоди між організаціями завжди мають на меті досягнення певного правового результату. Громадяни за допомогою угод задовольняють свої потреби, і тому у таких угодах також визначається мета й укладання. У деяких випадках законодавець допускає угоди, на дійсність яких не впливає мета, а тому навіть при її відсутності такі угоди мають належну юридичну силу. Вони називаються абстрактними ( від лат. abstraho - відривати, відділяти). До абстрактних угод, наприклад, належать розрахунки по визнаному сальдо зустрічних вимог.
Умови дійсності угод.
Для того, щоб угода мала належну юридичну силу, вона повинна задовольняти ряд умов. Останні називаються умовами дійсності угод. До них належать умови: а) про форму; б) про сторони; в) про зміст угоди; г) про відповідальність (єдність) внутрішньої волі і волевиявлення сторін. Угода, укладена з порушенням зазначених умов, визначається законодавством недійсною. В ЦК України (ст.48) підкреслюється, що недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону. При цьому слово "закон" вживається у широкому розумінні, тобто йдеться про нормативний акт. Всі недійсні угоди, незалежно від особливостей їхнього конкретного виду, об'єднує одна спільна риса- вони суперечать правовим нормам.
Виходячи з цього, недійсною має бути визнана угода, яка не відповідає вимогам закону, навіть якщо вона не підпадає під жодну з означених недійсних угод. Якщо таку угоду укладено, але не виконано, то суд або арбітраж визнає її недійсною без застосування будь-яких санкцій до сторін, оскільки вони ще не порушили закон. Проте, частіше суди й арбітражні суди визнають недійсними угоди, які вже повністю або частково виконані. У таких випадках визнання угоди недійсною означає, що вона не породжує тих юридичних наслідків, заради досягнення яких її укладено. Тому кожна з сторін зобов'язується повернути другій стороні все одержане за угодою (а при неможливості повернути все одержане у натурі - відшкодувати його вартість у грошах), тобто сторони поновлюються в стані, в якому перебували до укладення угоди. Такі наслідки недійсності угоди у науці називаються двосторонньою реституцією (ст.48 ЦК України). Це теж загальне правило. Воно застосовується в усіх випадках, коли немає спеціального закону про юридичні наслідки конкретного виду недійсної угоди.
Форма угод.
Форма волевиявлення - це форма угоди. Загальні правила проформу угод передбачені у ЦК України. Угоди можуть укладатись усно або у письмовій формі (простій чи нотаріальній). Форма угоди обирається за розсудом осіб, які її укладають, за виключенням випадків, коли закон зобов'язує укласти угоду у певній формі. Так, угода купівлі-продажу, застави, дарування будівель (жилого будинку чи його частини), дарування іншого майна на суму понад 500
Loading...

 
 

Цікаве