WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Угоди - Реферат

Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Угоди - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Угоди
Юридичні факти та їх класифікація.
Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства зв'язують правові наслідки і передусім виникнення, зміну або припинення правовідносин. Отже, юридичні факти - посередня ланка між нормою цивільного законодавства, правовідношенням.
ЦК України (ст.4) дає примірний перелік юридичних фактів, які породжують цивільні правовідносини (цивільні права і обов'язки): угоди, адміністративні акти, відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення творів науки, літератури і мистецтва, заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав, з якими закон зв'язує настання цивільно-правових наслідків. У ст.4 ЦК України, крім вищезазначених юридичних фактів, йдеться про інші дії громадян та організацій. Маються на увазі дії, не передбачені цивільним законодавством, але такі, що у силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні правовідносини. Розглядувана позиція законодавства пояснюється тим, що неможливо в ньому охопити всю різноманітність видів правомірної діяльності громадян і організацій. У ряді випадків цивільно-правові норми зв'язують настання правових наслідків не з одним фактом, а з комплексом їх - так званим фактичним складом. Так, цивільні права і обов'язки за договором доручення припиняються, наприклад, внаслідок наявності одного юридичного факту: визнання доврителя недієздатним (ст.392 ЦК України). Зупинення ж перебігу строку позовної давності, зокрема, настає при наявності комплексу юридичних фактів: перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил, переведення їх на воєнний стан, і перебіг останніх шести місяців строку позовної давності (п.2-11 ст.78 ЦК України). Правовою наукою розроблено класифікацію юридичних фактів на підставі певних критеріїв. Залежно від зв'язку з волею суб'єкта вони поділяються на події та дії.
Події - юридичні факти, настання яких не залежить від вольової поведінки осіб. Це явища стихійного характеру (наприклад, землетрус, повінь), які у цивільному законодавстві набувають значення непереборної сили: смерть особи тощо. Так, непереборна сила - один з юридичних фактів, які зупиняють перебіг строку позовної давності. Дії (бездіяльність) - юридичні факти, зв'язані з волею осіб. Скажімо, відмова повіреного від доручення призводить до припинення прав і обов'язків за договором доручення. Залежно від того, чи відповідають цивільно-правовим нормам дії, вони поділяються на правомірні й неправомірні (протиправні).
Правомірними є дії, які відповідають вимогам законодавства. Це угоди, юридичні вчинки, адміністративні акти, дії, які створюють об'єктивний результат. Так, адміністративний акт є актом органу державного управління, який передбачає вказівки владного характеру, акт планування - різновид адміністративного акту. Іноді цивільні права і обов'язки безпосередньо виникають з акту планування. Наприклад, місячний план перевезення породжує цивільне правовідношення між залізницею і відправником, у силу якого залізниця зобов'язана подати перевезені засоби, відправник - вантаж (ст.359 ЦК України). Нерідко цивільні правовідносини виникають з фактичного складу, адміністративного акту і угоди. Відносини щодо користування жилими приміщеннями виникають на підставі ордеру і договору найму жилого приміщення (ст.61 ЖК України). До дій, які створюють об'єктивний результат, слід віднести винахід, написання художнього твору. Неправомірними є дії, які вчиняються з порушенням вимог законодавства.
Поняття і види угод.
До найпоширеніших юридичних фактів належать угоди (ст.41 ЦК України), тобто дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Відомо, що дії як юридичні факти заведи мають вольовий характер і поділяються на правомірні и неправомірні угоди - це вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме: на встановлення, зміну або припинення цивільних справ та обов'язків.
Наприклад, А. заповідав все належне йому майно сину. Складаючи заповіт, А. вчинив дію, спрямовану на встановлення цивільних спадкових прав і обов'язків сина як спадкоємця за заповітом. Згодом А. анулює свій заповіт і складає новий (ст.544 ЦК України), за яким заповідає належне йому майно в рівних частках сину і дружині. Змінюючи раніше зроблений заповіт, А. тим самим змінює цивільні, спадкові права і обов'язки сина, попереднього спадкоємця за заповітом.
Інший приклад. Наймач жилого приміщення, що здав куток громадянину за договором піднайому на невизначений строк, попередив піднаймача за 3 місяці про необхідність звільнення житлової площі. В даному прикладі наймач вчинив вольову правомірну дію, спрямовану на припинення права піднаймача на жиле приміщення чи частину жилого приміщення.
У всіх наведених прикладах йдеться про вчинення угод. Але вчинення вольової правомірної дії не завжди означає вчинення угоди. Громадянин знайшов кимось загублений портфель і здав його у міліцію. 17-річний підліток взяв участь у гасінні пожежі, що спалахнула на території школи. Зазначені особи, діючи правомірно і навіть благородно, разом з тим не намагаються встановити, змінити чи припинити для себе або інших цивільні права і обов'язки. У першому прикладі громадянин допомагає розшукати володільцю загублений портфель, а в іншому - особа виконує свій обов'язок по охороні державної власності. Інша справа, що вчинення подібних благородних, альтруістичних дій у силу закону (незалежно від волі носіїв цих дій) викликає певні юридичні наслідки (ст.ст.138, 467, 468 ЦК України). У наведених прикладах йдеться про юридичні вчинки.
В угоді виявляється воля її учасників, яка має пізнаватися іншими особами, а тому повинна бути виражена, виявлена зовні. 3овнішній вираз волі називається волевиявленням. Це - суть угоди. Без волевиявлення угоди немає, іноді для укладання угоди, крім волевиявлення, необхідно вчинити фактичні дії. Наприклад, для укладання угод позики необхідні не тільки взаємне волевиявлення позикодавця і позичальника, а й фактична передача майна, визначеного родовими ознаками.
Закон (ст.42 ЦК України) допускає різні форми зовнішнього виразу волі (волевиявлення): словами (усно), письмовим актом, поведінкою особи. В останньому випадку йдеться про конклюдентні дії, тобто дії, в яких втілюється воля особи укласти угоду. Торгова автоматика робить конклюдентні дії єдино можливою формою волевиявлення укласти угоду: громадянин опускає в автомат монету або жетон (вчиняє дію) і одержує необхідну річ. Мовчання визначається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством. ЦК України (ст.260) виходить з того, що у разі продовження користування майном після закінчення строку договору майнового найму при відсутності
Loading...

 
 

Цікаве