WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методика проведення дактилоскопічної експертизи - Реферат

Методика проведення дактилоскопічної експертизи - Реферат

визначення їх сукупності, достатньої для висновку про тотожність.
Питання про те, скільки ознак необхідно для ідентифікації конкретної особи, доволі складна проблема, яка й до цього часу є дискусійною. Типів папілярних узорів всього три: дугові, петльові та завиткові. Морфологічна будова папілярних узорів - розгалуження та злиття ліній, початок та закінчення лінії, гачки і т. д.- однакові і зустрічаються практично у всіх узорах кожної людини. Тому ще на початку становлення дактилоскопії виникло запитання: яка достовірність комплексу ознак, відібраних експертом? Наскільки цей комплекс стійкий і неповторний для інших індивідів, що проживають на Землі? Чи можливе повторення папілярного узору у іншої особи? Можливі два підходи до вирішення цієї проблеми.
Ще у ІХХ столітті Ф. Гальтон, Рамес і Бальтазар пропонували різні вирішення проблеми достатності спільних ознак для висновку про індивідуальність їх сукупності. Досить цікаві докази індивідуальності папілярних узорів наводив французький криміналіст Бальтазар. Він виходив з того, що в будь-якому розділеному на 100 клітинок відбитку пальців знаходиться в середньому по одній деталі з чотирьох найбільш поширених різновидів: початків і закінчень, розгалужень та злиттів. Виходячи з положень теорії ймовірності, для повторення сукупності ознак необхідно мати кількість відбитків 4 п (п - кількість збіжних деталей шкірного узору). За цією формулою було визначене базове число 17, яке не повторюється на пальцях усього населення Землі. На практиці пошук злочинців здійснюється в обмеженій частині земної кулі, тому мінімально необхідна кількість збіжних деталей була зменшена до 11 - 12.
У сучасній зарубіжній практиці немає загального правила, в різних країнах потрібна різна кількість збіжних деталей: в Іспанії - 10-12; в Швейцарії - 12-15; в Австрії - не менш як 12; в Англії - не менш як 16; у Франції - не менш як 17; в Німеччині - 8-12. А взагалі, ця кількість деталей завищена у порівнянні з тим, чим оперує практика. Нові дані про гребеневу структуру шкірних узорів рук людини привели до розробки нових імовірно-статистичних моделей ідентифікаційне значимої сукупності ознак. У наш час визнання одержала математична модель Л. Г. Еджубова та Б. С. Брудовського. Ця модель враховує велику кількість деталей. Крім чотирьох вищеназваних різновидів деталей включені також крапки, обривки, гачки, острівці, містки, а також передбачена можливість нечіткого відображення деталей у слідах, коли можливо тільки установити факт зміни числа ліній, звернено увагу на розміри сліду. Хоча в дану модель введені не всі дактилоскопічні параметри, наприклад, не включені пороскопічні та еджеоскопічні ознаки узорів шкіри, вона дозволяє встановлювати ідентифікаційну значимість цих слідів. За її допомогою обґрунтовується мінімально можлива для ідентифікації кількість ознак на рівні 6-7 деталей.
Індивідуальна сукупність збіжних ознак у порівнюваних узорах визначається, передусім, їх якісною характеристикою, тобто своєрідністю будови окремо кожної ознаки та їх взаємного розташування. Кількість ознак, яка складає збіжну сукупність, також має значення для висновку про її індивідуальність. Однак лише кількісне відношення ознак у відриві від їх якісної характеристики не може служити підґрунтям для такого судження, оскільки висновок експерта про неповторність досліджуваної збіжної сукупності ознак ґрунтується на одночасній оцінці їх якісного та кількісного значення.
У цілому ж висновок про тотожність повинен ґрунтуватися на впевненості експерта в тому, що виявлені ним у порівнюваних слідах і відбитках спільні ознаки, в своїй сукупності, індивідуалізують папілярний узор і не можуть повторитися в папілярному узорі якогось іншого пальця, іншої долоні. Виходячи з власного досвіду та використовуючи дані про частоту з якою зустрічаються окремі ознаки, експерт вирішує питання про індивідуальність папілярного узору, про тотожність.
У кожному конкретному випадку виконання експертизи, на основі аналізу вихідної інформації, яка є в сліду, потрібно давати обґрунтування неповторної сукупності ознак, яка спирається на частотний аналіз.
Оформлення результатів експертизи. Доказове значення висновків експерта-криміналіста оцінюється органом дізнання, слідчим або судом, за дорученням яких вона виконувалася. Для позитивної оцінки висновку необхідно, щоб відповіді на запитання поставлені перед експертом, логічно витікали з викладених у висновку експерта проведених досліджень об'єктів експертизи та були обґрунтованими. Тому висновок експерта з дактилоскопічної експертизи має бути повним, включати в себе опис усіх об'єктів експертизи, використаних методик, одержані результати, обґрунтування висновків.
Після того, як одержана постанова про призначення експертизи та матеріали, необхідні для дослідження, виконання експертизи доручається одному або декільком експертам. Експерт, відповідно ст. 196 КПК України, включає в текст свого висновку підписку про те, що йому роз'яснені права та обов'язки експерта, які передбачені ст. 77 КПК України, і що він попереджений за відмову або ухилення від дачі висновку, або за дачу свідомо неправдивого висновку за ст. 178 і 179 КК України.
Висновок експерта у відповідності зі ст. 200 КПК України повинен мати три частини: вступну, дослідження та висновки.
У ввідній частині, згідно зі ст. 200 КПК України, вказується: назва експертної установи, відомості про експерта, коли і на якій підставі проведена експертиза, обставини справи та інші дані, пов'язані зі знаходженням, вилученням, фіксацією слідів та речових доказів, які надійшли на експертизу. Дається перелік об'єктів, які надійшли на дослідження, та вказуються завдання, поставлені експерту.
У розділі "Дослідження" спочатку описується спосіб упаковки та ступінь збереження об'єктів. Далі детально описуються об'єкти, на яких знайдені або повинні бути знайдені сліди папілярних узорів, точно вказується розміщення слідів на предметі та розміщення їх один відносно одного. Якщо проводилось виявлення слідів, описується методика виявлення, які методи, способи та приладдя використовували для цього та одержані результати. Описуючи сліди, посилаються на фотографії в фототаблиці.
Потім детально описуються самі сліди (їх форма, розміри, які зони папілярного узору в них відобразились). Нарешті, перелічуються виявлені в процесі дослідження загальні та особисті ознаки узорів, їх ідентифікаційна значимість, визначається конкретна сукупність ознак. На основі аналізу виявленої сукупності ознак викладається думка про придатність слідів для встановлення особи, яка їх залишила. Визначається також (якщо це можливо) рука та палець, якими залишено слід.
Необхідне, крім того, висвітлення умов фотозйомки слідів, перелік використаної апаратури та отриманірезультати.
У розділі "Дослідження" дається короткий опис одержаних порівняльних матеріалів - дактилоскопічні картки або відбитки рук на аркушах паперу. Відзначається якість указаних матеріалів та можливість їх використання для
Loading...

 
 

Цікаве