WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методика проведення дактилоскопічної експертизи - Реферат

Методика проведення дактилоскопічної експертизи - Реферат

друкування на фотопапір проводити звичайним способом. Якщо частинки барвника знаходяться тільки на виступаючих частинах слідів, для зйомки також використовують негативні матеріали, але позитивний відбиток одержують з діапозитива, виготовленого з негатива. Щоб усунути дзеркальність у зображенні сліду, позитивний відбиток роблять проекційним способом, вклавши діапозитив емульсійним шаром до електролампи збільшувача, а не до його об'єктива.
Обробка об'ємних слідів на стеарині барвниками дозволяє зменшити відблиски, що з'являються на його поверхні. Послабленню відблисків при зйомці допомагає також використання поляризаційних фільтрів.
Об'ємні сліди папілярних узорів на легкоплавких речовинах, на-приклад, на вершковому маслі або пластиліні, при зйомці потрібно висвітлювати через теплопоглинаючий фільтр. Він являє собою скляну посудину з паралельними стінками, яку перед зйомкою заповнюють прозорою водою. Освітлювач включають тільки під час настройки освітлення та експонуванні. Ще краще всі підготовчі операції (установку об'єкта, настройку освітлення та наведення на чіткість) виконувати попередньо з аналогічними об'єктами, виготовленими експериментальним шляхом.
Для порівняльного дослідження треба фотографувати слід зі збільшенням у 3-4 рази. Для пороскопічного дослідження - від 15 до 20 раз. Негативні матеріали повинні бути дрібнозернистими, високо-контрастними і з великими розрізняючими властивостями (ФТ-20, 30 тощо).
Наступним етапом дактилоскопічної експертизи є дослідження спочатку загальних, а потім особливих ознак у слідах. На основі вивчення форми потоків папілярних ліній ще раз уточнюють дані про його класифікаційний тип, встановлений в ході попереднього дослідження. Встановлення належності узору до того чи іншого типу є першим етапом дослідження сукупності його загальних ознак. Подальше вивчення особливостей будови папілярних ліній, які створюють внутрішній малюнок пальцевого узору та їх сполучень, дозволяє виявити і такі загальні ознаки, які вказують на його належність до певного виду та різновиду. Наприклад, у сліді пальця відобразився петльовий узор, у якого одні ніжки петель коротші за інші. Ця суттєва морфологічна особливість дозволяє виділити даний узор із маси пельових і віднести до певного типу - половинчатих петльових узорів.
Пальцеві узори, які відносяться до того або іншого виду, в свою чергу відрізняються один від одного вже більш "дрібними" особливостями будови. Ці особливості є також загальними ознаками. На основі їх дослідження серед узорів того або іншого типу виділяють різновиди узорів цього виду. Наприклад, в залежності від того, які ніжки петель будуть коротші, розрізняють дві різновидності половинчастих петльових узорів. Узори одного і того ж різновиду також не однакові за будовою їх внутрішнього малюнку. Так, петльові (тип), половинчаті (вид) з лівими укороченими ніжками петель (різновид) узори можуть розрізнятися між собою кількістю петель, які утворюють їх внутрішній малюнок, або кількістю папілярних ліній, розташованих між характерними пунктами узору, наприклад, між центром та його дельтою.
Певні загальні ознаки можна виявити під час дослідження зов-нішнього малюнку узору. До них відносяться: ступінь крутизни вигину папілярних ліній, які утворюють верхній потік, форма папілярних ліній, які знаходяться в основі узору, особливості будови дельт та їх взаєморозміщення в узорі та ін. Дослідження загальних ознак пальцевого узору, відображеного в сліді, складається із послідовного вивчення таких особливостей його будови, які в сукупності індивідуалізують цей узор, але остаточний висновок про його неповторність може бути зроблений на основі ретельного вивчення всіх його особливих ознак.
Особливими ознаками пальцевого узору є його різноманітні та чисельні характерні деталі будови. Перша група - це особливості, які є складовими елементами узору, що утворюються під час його формування на шкірному покриві в процесі утробного розвитку зародка людини. До них відносяться: деталі папілярного узору, їх сполучення, особливості будови центру, дельти та інших ділянок узору. До другої групи відносяться особливості узору, які з'явилися на ньому в результаті змін від різноманітних ушкоджень: невеликі шрами, вузькі складки-зморшки.
Серед першої групи ознак пальцевих узорів домінуюче положення займають деталі папілярного узору та їх сполучення. Найчастіше зустрічаються такі деталі папілярного узору: злиття та розгалуження, острівці, фрагменти, початки та закінчення, зустрічне положення ліній, вили та ін. Завдяки цим сполученням деталей будови папілярних узорів індивідуальність досліджуваного узору стає більш показовою.
Дослідження деталей будови узору та їх сполучення, спочатку скероване на виявлення всієї їх сукупності. З цією метою досліджуваний узор вивчається безпосередньо або по збільшеному (у 2 -4 рази) фотографічному знімку у вибраній експертом послідовності. Вихідною точкою дослідження може бути дельта, центр або інша ділянка узору. Кожна знайдена особлива ознака, наприклад деталь узору або їх сполучення, на фотографічному знімку відзначається (наколюється) препарувальною голкою або кольоровим олівцем. Після того, як вся сукупність особливих ознак в узорі буде встанов-лена, переходять до дослідження особливостей кожної особливої ознаки окремо. Вивчається її зовнішній вигляд, визначається місцезнаходження по відношенню до поряд розташованих деталей папілярного узору і характерних ділянок узору. Наприклад, під час дослідження деталей будови малюнка, виявлених у петльовому узорі, у їх розташуванні експертом було зафіксовано, що до ділянки петлі, де розташована головка, примикає коротка папілярна лінія. Через одну лінію від неї знаходиться папілярна крапка, а через дві лінії від неї, в напрямі дельти, розташоване злиття ліній.
Суттєве значення має деталізація особливих ознак, оскільки навіть однойменні деталі папілярних узорів відрізняються одна від одної.
Особливими ознаками пальцевого узору можуть бути й елементи будови його центру та дельти. Наприклад, у центрі узору нерідко спостерігаються різноманітної форми, відносно короткі відокремлені папілярні лінії, їхня форма, взаємне розташування, положення щодо вершини або основи внутрішньої дуги, петлі або початкового завитка досліджуваного узору, дуже характерне. Всі ці особливості, взяті разом, складають цінну сукупність ідентифікаційних ознак. Аналогічне значення мають особливості будови дельти (дельт) узору.
Друга група особливих ознак, у вирішенні питання про ототожнення людини за її папілярними узорами, може мати подвійне значення. У випадку, коли такі зміни узору (наприклад, поява шраму) виникли до утворення сліду і досить стійкі, то вони разом з деталями будови папілярного узору, підсилюють індивідуальність будови узору та полегшують ідентифікацію. Аналогічне значення можутьмати і короткочасні зміни узору (наприклад, поява нових вузьких складок - зморшок), якщо вони збереглися в ньому до моменту одержання експериментальних відбитків. Якщо ж такі зміни
Loading...

 
 

Цікаве