WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методи виявлення слідів рук - Реферат

Методи виявлення слідів рук - Реферат

виготовлених із різноманітних матеріалів. Виняток складають предмети з магнітних матеріалів (сталі, чавуну тощо), не вкритих шаром фарби або емалі, хоча для пошуку слідів рук на металевих предметах, що мають великі розміри (на сейфах, оббитих залізом дверях тощо) може використовуватись і магнітний пензель з подальшою "доводкою" сліду дактилоскопічним пензлем.
г) за допомогою розпилювачів (пульверизаторів, груш або запропонованих у 1960 р. американськими вченими аерозольних розпилю-вачів) тощо. Пульверизатор (спеціальний - для порошків) заряджають потрібним для даного випадку порошком. Підносять пульверизатор до предмета так, щоб трубка була направлена під гострим кутом до поверхні предмета, приводять його в дію і розпилюють порошок. Під час фарбування пульверизатор переміщують, направляючи струмінь на слід з різних боків. Після цього надлишок порошку вилучають струменем повітря із такого ж, але пустого, пульверизатора або пензлем.
Спосіб рекомендується для обробки великих площ та шорстких поверхонь. В останньому випадку надлишок порошку потрібно вилучати пульверизатором, а не пензлем.
Застосовуючи порошки для виявлення слідів потрібно керуватись такими правилами:
1) порошки мають бути мілкодисперсними (пилоподібними) і ма
ти нормальну вологість (у межах, що вказані вище);
2) мати хорошу адгезію (прилипання) до слідів і не забарвлювати
поверхню, на якій вони знаходяться;
3) на гладких поверхнях використовують порошки з дрібнішими частками, а на шорстких - з більш крупними;
4) при виявленні слідів рук на кольоровому об'єкті - носії, колір порошку повинен відрізнятися від кольору поверхні, на якій може знаходитися слід. Якщо слід згодом передбачається копіювати, вибирають порошок, який має кращі проявляючі властивості для даної поверхні;
5) потрібно вибірково підходити до способу пофарбування сліду і їв кожному конкретному випадку проводити попереднє експериментальне виявлення слідів на такій же чи аналогічній поверхні;
6) не можна користуватися для різних поверхонь і слідів одним і тим же порошком, бо це призведе до втрати слідів рук або до зменшення в них інформації. В процесі роботи по виявленню слідів, потрібно підбирати з набору порошків кращий (за виявляючими властивостями) порошок для кожного конкретного об'єкта. Таку експериментальну роботу проводять на тих ділянках, з якими злочинець не мав контакту.
7) не можна наносити порошки на мокру, забруднену або липку Поверхню. Поверхня повинна бути висушена і очищена від бруду |Якщо зробити це неможливо, використовується інший метод виявлення слідів рук (за допомогою парів йоду або хімічних реактивів).
8) якщо сліди не зафарбувалися одним із порошків, можна вико-ристати інший, більш липкий або важчий, підібрати суміш порошків або використати інший метод виявлення;
9) для виявлення свіжих слідів потрібно використовувати порошок більш грубого помелу; старі сліди краще фарбувати пилоподібним, особливо мілким порошком;
10) для виявлення "старих" слідів їх потрібно попередньо зволожити диханням або зробити парову ванну. Зразу ж після просушування сліди обпилюють;
11) вдаватися до обробки слідів порошками тільки у випадку коли це справді необхідно, або коли виявити і зафіксувати сліди іншими способами неможливо;
12) якщо на поверхні об'єкта, крім речовини сліду, є інші липкі речовини, вжити заходів щодо їх усунення до обробки порошками (наприклад, висушити вологу поверхню);
13) перед обпиленням слідів рекомендується залишити експери-ментальні сліди, спробувати виявити їх різними порошками і вибрати кращий;
14) спосіб обпилення вибирають з урахуванням його переваг і не-доліків, характеру та положення об'єкта і стану його поверхні.
Так, для обробки свіжих слідів на нерівних, шорстких поверхнях, необробленій деревині, дактилоскопічний пензлик краще не викорис-товувати, тому що кожний його дотик стирає частки слідоутворюючої речовини на найвищих місцях поверхні зі слідами рук. У таких випадках краще наносити порошок за допомогою груші чи пульверизатора. При цьому силу струму повітря можна легко регулювати так, щоб не було механічних пошкоджень сліду. Можна також посипати порошок на поверхню зі слідами через сито, з тонкої тканини дрібного переплетіння, або за допомогою магнітного пензля.
Під час обпилення більш прямовисних або похилих гладких по-верхонь найчастіше використовують широкий дактилоскопічний пензель, який перед обпиленням занурюють у порошок; або повітряний чи аерозольний розпилювач, широкий магнітний пензель. Для вилучення надлишків порошку з поверхні об'єкта необхідно мати чистий пензлик або пусту грушу. Використання пензлика має позитивні боки, а саме: пензлик не так сильно розпорошує порошок по поверхні, на якій передбачається наявність слідів; ним можна у разі необхідності обпилювати частину сліду або створювати різний натиск при обпиленні різних ділянок сліду; нарешті, під час обпилення старих слідів пензлик сприяє більш міцному проникненню часток порошку в слідоутворюючу речовину.
15) вибираючи порошок, необхідно враховувати: процеси, зв'язані з фіксацією слідів, кінцеву мету обробки, стан і колір поверхні об'єкта, на якому знайдені або можуть бути наявними сліди. При обпиленні пальцевих слідів будь-яким порошком бажано зробити їх такими, щоб вони відрізнялися кольором від решти поверхні і щоб було видно лінії з чітко вираженими особливостями. У той же час використаний порошок не повинен заповнювати проміжки між лініями. Порошок має бути старанно перемеленим, просіяним і висушеним.
Як порошки використовують будь-яку аморфну або кристалічну речовину, лише б вона була дрібнодисперсною і сухою.
Кольором порошки підрозділяють на світлі, темні і нейтральні, а за магнітними властивостями - на магнітні та немагнітні. Порошки можуть складатися з однієї речовини (алюмінію, графіту, сажі тощо) або представляти собою механічну суміш двох чи більше речовин. До неї, як правило, входить порошок з відносно крупними частками, який слугує носієм дрібних часток іншого порошку; що безпосередньо забарвлює сліди (наприклад, оксид купруму з сажею). Крім того, їх підрозділяють на: а) легкі порошки - сажа, лікоподій (спори плауна), титануаеросил, деревне вугілля, графіт і т. ін.; б) важкі порошки оксид цинку, оксид купруму тощо.
Найбільш поширені такі порошки:
а) оксид цинку - з'єднання цинку з киснем, білий пухкий порошок, отруйний; б) оксид купруму - з'єднання міді з киснем, тонкий чорний порошок; в) оксид плюмбуму - з'єднання свинцю з киснем, порошок жовтого або червонувато-жовтого кольору; г) діоксид мангану (перекис мангану) - кисневе з'єднання чотиривалентного мангану, темно-коричневий порошок; д) алюміній - метал, який використовується у вигляді порошку, сріблястого кольору, внаслідок чого раніше в криміналістичній літературі називався аргенторатом (від латинського аргентум -срібло); е) сурик свинцевий - оксид плюмбуму, порошок з відтінками від оранжевого до червоного кольорів; є) лікоподій - тонкий, дрібний та легкий порошок з
Loading...

 
 

Цікаве